- •Державний університет телекомунікацій
- •Навчальні питання та розрахунок часу
- •Організаційно-методичні вказівки:
- •2.1 Методи визначення захисних відношень
- •2.2 Критерії емс для різних служб і умови їхнього виконання
- •2.3 Принципи визначення видів і значень критеріїв емс для різних радіослужб
- •2.4 Критерії емс для основних радіослужб, що рекомендуються мсе.
2.2 Критерії емс для різних служб і умови їхнього виконання
Під критерієм ЕМС (КЕМС) розуміємо припустиме значення показника ЕМС (ПЕМС) або декількох ПЕМС, що однозначно визначає умови виконання ЕМС радіослужб у певній електромагнітній обстановці (ЕМО). За своєю структурою ПЕМС можна розділити на три групи: прості, групові й узагальнені. До простих ПЕМС відносяться елементарні енергетичні параметри, що характеризують ЕМО [3,4]:
– відстань між джерелом сигналу завади (заважаючою станцією) і його реципієнтом (станцією-реципієнтом, тобто станцією, що піддається впливу завад) ;
– кут приходу СП , тобто кут між віссю ДНА станції-реципієнта й напрямком із точки її розташування на джерело СЗ;
– розстройка несучих частот КС і СЗ , обумовлена як
, (2.18)
де та – несучі частоти КС і СЗ відповідно;
– рівень СЗ на вході приймача станції-реципієнта , дБВт.
До групових ПЕМС відносяться такі, які представляють сукупність елементарних енергетичних параметрів або деякий системний показник, що є функцією від такої сукупності [3, 5,6]:
– еквівалентна ізотропно-випромінююча потужність (ЕІВП) заважаючої станції , дБВт;
– густина потоку потужності (ГПП) заважаючої станції дБВт/м2;
– відношення сигнал-завада (ВСЗ) і відсоток його зменшення нижче фіксованого значення на вході приймача станції-реципієнта, дБ;
– частотно-територіальний рознос (ЧТР), що представляє груповий показник, який враховує перераховані вище прості ПЕМС (тобто ТР, КР і ЧР);
– коефіцієнт ослаблення завад (КОЗ), дБ.
До узагальнених ПЕМС відносяться такі, які включають практично всі елементарні параметри взаємодіючих радіослужб [3]:
– потужність завад і відсоток її появи на виході станції-реципієнта аналогових систем радіозв’язку;
– імовірність помилок і відсоток її появи на виході станції-реципієнта цифрових систем радіозв’язку;
– ефективність використання радіоспектра ;
– додаткові витрати на реалізацію виконання умов ЕМС .
Таким чином, кількісно КЕМС представляють припустимі значення однойменних ПЕМС, перерахованих вище. В окремих випадках критерії ЕМС мають специфічні назви, наприклад:
– мінімально-допустима відстань між джерелом СЗ і станцією-реципієнтом СЗ – територіальний рознос (ТР) або координаційна відстань (КВ);
– мінімально-допустимий кут приходу СЗ –кутовий рознос (КР);
– мінімально-допустима розбудова несучих КС і СЗ – частотний рознос (ЧР);
– сукупність ТР і ЧР – частотно-територіальний рознос (ЧТР);
– мінімально-допустиме ВСЗ – захисне відношення (ЗВ).
При цьому відзначимо, що даний КЕМС є необхідними обмеженням тільки певної ЕМО, тобто його дія поширюється на певну смугу частот і фіксований варіант взаємодії радіослужб.
У міжнародному масштабі КЕМС розробляються МСЕ й відображаються у відповідних Рекомендаціях МСЕ-Р і Регламенті радіозв’язку (РР). При цьому національні Адміністрації зв’язку можуть допускати деякі відхилення від офіційно встановлених КЕМС, наприклад деяке збільшення взаємних завад між службами у важких випадках сполучення смуги частот, якщо це не зачіпає інтереси інших Адміністрацій зв’язку. Відповідно до цього в РР визначені градації завади:
– припустима завада – спостережна або прогнозована завада, що відповідаєкількісним критеріям завади й критеріям сполучення, що втримується в РР або Рекомендаціях МСЕ-Р;
– прийнятна завада – завада з більш вищим рівнем, чим припустима завада і яка погоджена між двома або декількома Адміністраціями зв’язку без шкоди для інших Адміністрацій зв’язку.
При великій кількості станцій радіослужб, що сполучаються, визначення оптимальних умов ЕМС для всіх станцій є досить складним завданням. Таке положення існує, наприклад, при сполученні станцій НФС і ФСС, тому що число наземних станцій НФС (РРЛ) може бути дуже великим. У таких випадках додатково використовуються прості або групові КЕМС, що визначають умови забезпечення виконання основних КЕМС. Такими КЕМС, наприклад, є ЩПП космічних станцій (КС) біля поверхні Землі, ЕІВП радіостанцій НФС і земних станцій ФСС, кутовий рознос між головним напрямком випромінювання станцій НФС і напрямком від неї на точку стояння геостаціонарної КС ФСС [7].