2.2 Методика визначення норм чтр для аналогових систем

Потужність завад, пВт, на виході телефонного каналу в точці відносного нульового рівня визначається співвідношенням [3]

(2.17)

де æ – коефіцієнт ослаблення завад (КОЗ), що залежить від розстройки несучих частот КС і СЗ, параметрів енергетичних спектрів КС і СЗ, а також від характеристики радіоприймача станції-реципієнта;

–поточне значення ВСЗ, раз.

Важливо відзначити, що коефіцієнт æ є постійним і його значення для типових варіантів взаємодії систем можна знайти в [3,29,40].

Для обчислення ІФР запишемо (3.17) з урахуванням (2.9)-(2.11) при i = 1 у вигляді

(2.18)

де –узагальнений енергетичний параметр ЕМС,

(2.19)

На підставі (2.11) і з обліком (2.18) одержуємо

(2.20)

Тоді за аналогією з (2.15), (2.16) можна записати робочі формули для визначення ,та

(2.21)

(2.22)

(2.23)

Далі, використовуючи отримані значення, по графіках на рис. 2.4-2.6 знаходимо значення координаційної відстані (мінімально-допустимого територіального розносу).

Відзначимо, що частотний рознос (ЧР) в даній ЕМО визначений значенням показника æ, а вимоги до КР?формулюються таким чином, щоб забезпечувалося необхідне медіанне значення ВСЗ =60 дБна вході приймача радіорелейної станції.

Зменшення ТР можна досягти без зміни ЧР і КР, а також інших параметрів взаємодіючих станцій збільшенням æ за рахунок використання сигналу дисперсії (СД) потужності радіосигналу на прольоті РРЛ [3, 31] або застосування спеціальних екранів [41].

2.3 Методика визначення норм чтр для цифрових систем

Для цифрових систем зв’язку методика аналізу ЕМС і визначення ЧТР у принципі не відрізняється від розглянутої вище. Чисельні ж результати зазначених процедур за тих самих умов поширення КС і СЗ будуть відрізнятися залежно від методу цифрової передачі.

Функціональна залежність ураховує вплив КС, СЗ і теплового шуму (ТШ) приймача (на відміну від аналогових систем, де ТШ не робить істотного впливу на значення , що відповідають установленим значенням КЕМС). Звичайно такі залежності представляються у вигляді функціонала

(2.24)

у якому  – відношення сигнал-шум (ВСШ) на вході приймача станції-реципієнта.

Аналітичний вид функціонала (2.24) є досить складним навіть при обліку впливу одного СЗ, що робить доцільним при визначенні ЧТР використовувати графоаналітичний метод визначення ІФР , що в цілому не відрізняється від визначення ІФРв аналогових системах, визначення якої було розглянуто в попередньому розділі.

Показник ВСШ у разах може бути записаний через глибину завмирань КС у такий спосіб:

(2.25)

де  – медіанне значення ВСШ,

(2.26)

тут – потужність ТШ, віднесених до входу приймача.

У графічному виді вираження (2.24) показане на рис. 2.7 для 64-КАМ, а на рис. 2.8 для 256-КАМ [42].

Слід зазначити, що дані залежності розраховані методом гаусовського наближення, що, як показано в ряді робіт, має незначну для даних розрахунків погрішність [1, 42].

Рисунок 2.7 - Імовірність помилок у цифровий системі з модуляцією 64-КАМ 256-КАМ

Рисунок 2.8 - Імовірність помилок у цифровій системі з модуляцією

Крім того, важливо мати на увазі, що для впливу СЗ у цифрових системах характерно те, що вплив виду модуляції СЗ при фіксованому розстроюванні несучих частот КС і СЗ практично не позначається, і тому при розрахунках ЕМС цей параметр враховується при визначенні коефіцієнта ослаблення потужності СЗ за рахунок АЧХ приймача станції-реципієнта.

За аналогією з (2.24), (2.25) можна записати робочі формули для визначення , і :

(2.27)

(2.28)

(2.29)

які дозволяють, використовуючи графіки на рис. 2.4-2.6, визначати ЧТР графоаналітичним методом. Порядок розрахунку в цьому випадку ілюструється нижче в прикладі 6.

Слід зазначити, що в цьому прикладі розрахунки виконуються з використанням залежностей , показаних на рис. 2.7-2.8, які при необхідності виконання аналогічних розрахунків за більш точним (у теоретичному змісті) співвідношенням можуть бути в розрахунковій процедурі легко скоректовані за допомогою деякого виправлення.