Тема 10. Діагностика результатів діяльності підприємства

10.1. Характеристика етапів економічної діагностики на рівні підприємства.

10.2.Угруповання системи показників, що використовуються для економічної діагностики згідно з визначеною метою.

10.3.Результати економічної діагностики як підстава для регулювання виробництва.

10.4.Оцінка економічних наслідків регулювання виробництва.

Рекомендована література:6, с. 179-224,10, с. 171-172,12, с. 22-67,17, с. 91-93

10.1. Характеристика етапів економічної діагностики на рівні підприємства

Використання матриці зростання дозволяє простежити взаємозв’язок окремих характеристик господарської діяльності підприємства, їх збалансування. Побудова матриць припускає формування системи показників, які необхідні в процесі економічної діагностики, і розгляд методологічних питань, які пов’язані з їхньою побудовою і використанням.

Показники господарської діяльності підприємства для проведення економічної діагностики зручно звести до матриці , що складається зmрядків і nстовпчиків, деm– період (час) оцінювання господарської діяльності;n– число показників, які ввійшли до списку проведення діагностики; –j -й показник з цього списку -го періоду; =1,2,...,N; j =1,2,....,M.

. (4.1)

Наведена матриця може бути використана для узагальненої оцінки господарської діяльності підприємства і частково - для оцінки виконання плану за обраним списком показників або оцінки їхньої динаміки порівняно з тією чи іншою базою. Для цього початкова матриця перетворюється в матрицю, що характеризує виконання плану по кожному з показників, які розглядаються (на випадок невиконання плану таким показникам присвоюється нульове значення).

Показник, який характеризує ступінь, розраховують за формулою

, (4.2)

де - фактичне значення оцінюваного показника; - планове значення .

За допомогою того ж методу сум можна дати оцінку діяльності підприємства за період в цілому, за критерій оцінки приймають так звані еталонні (нормативні) показники діяльності підприємства. Практично еталонні показники формуються на основі матриці як рядок, елементи якого визначають за формулою

. (4.3)

Ранжирування елементів кожного стовпця матриці здійснюється порівняно з показником – еталоном, який має у стовпці максимальне значення, і потім якщо використати нормовану матрицю в ролі початкової для подальших розрахунків, то можна отримати показники оцінки ():

, , (4.4) (4.5)

які не можуть бути більше, ніж показники, обрані в кожному стовпці як еталонні.

полягає в тому, що рівняння окремих оцінок потребує введення додаткових вагових коефіцієнтів, визначення яких вносить суттєву частку суб’єктивізму в практичні розрахунки

використовується для проведення динамічних порівнянь, дозволяє визначити інтегральну оцінку при неоднорідності показників, які порівнюються, алгоритм такого розрахунку зводиться до виконання наступних операцій:

1. Стовпці початкової матриці переформують залежно від номера, отриманого при їх ранжируванні, причому стовпчик з найбільшою ваговою оцінкою займає перше місце, другий – друге і т.д. за спадною.

Отже, замість початкової матриці формується матриця , яка складається з наступних елементів – бальних оцінок ():

. (4.6)

2. Для кожного періоду (місяця, кварталу, року) розраховують значення показника оцінки господарської діяльності за формулою

, (4.7)

де – ваговий коефіцієнт, встановлений j -го вихідного показника матриці

Зіставляючи значення показника за різні періоди часу, можна оцінити динаміку результативності господарської діяльності.

Її елементи являють собою відношення приростів окремих показників ,ij=1,2,…,N.

, (4.13)

,

(4.14)

Відношення приростів цих показників, у тому числі абсолютних (D)і відносних (E), а також сумарне їх значення (K):

Показник характеризує відношення показників a_t i a_t-1,

(4.15)

(4.16)

(4.17)

а відношення – динаміку цього співвідношення.

Показник Ехарактеризує взаємодію двох чинників:

. (4.18)

Вивчення цього співвідношення дозволяє оцінити можливий розвиток показника, що узагальнюється, одночасно показник Еє оцінкою порівняльної динаміки показниківDіC.

Останній показник Кхарактеризує динаміку зростання і приросту показників, тобтоК=D×T. Таким чином, його значення характеризує співвідношення як самих вивчуваних показників або їх абсолютних значень, так і їх приростів, тобто дозволяє діагностувати динаміку вивчуваних показників.