Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова (ГЕФ).docx
Скачиваний:
86
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
537.6 Кб
Скачать

Розділ 4. Підготовка гірських порід до виймання

Підготовка гірських порід до виймання здійснюється з метою створення технічних можливостей і кращих умов для виконання процесів виймання, транспортування, відвалоутворення і переробки. В залежності від виду і стану порід їх підготовка до виймання може здійснюватися наступними способами: збереження порід від промерзання, відтаювання мерзлих порід, гідравлічне розслаблення, або розщільнення, механічне або вибухове руйнування. Збереження порід від промерзання викликано тим, що при низьких температурах неможливо, або нераціонально виконувати розробку без попереднього роз рихлення.

Відтаювання порід здійснюється паром, водою, глибинним, або поверхневим електрообігрівом, поверхневим прожогом.

Гідравлічні способи підготовки порід до виймання засновані на властивостях порід пропускати воду. При цьому зменшується стійкість порід , яка проявляється в зниженні сил зчеплення окремих частин. Гідравлічні способи підготовки порід до виймання використовуються про розробці щільних глин.

Механічне рихлення здійснюється спеціальними розрихлювачами. Вибухове рихлення полягає в відділені породи від масиву і подрібнення її до заданої величини. Вибухове рихлення знайшло своє призначення в при підготовці напівскельних та скельних порід до виймання.

Вибухові роботи проводяться в тих випадках, коли безпосереднє виймання неможливе, або ускладнене без відокремлення її від масиву. Від якості подрібненості породи залежить ефективність роботи вантажного та транспортного обладнання і затрати на розробку.

До вибухових робіт на кар’єрах ставляться вимоги: вибух повинен забезпечувати потрібний ступені дроблення. Максимальний допустимий розмір кусків підірваної породи може обмежуватися такими показниками:

  • місткість ковша екскаватора Е,(м3)

  • місткістю транспортного засобу

Діаметр свердловини - = 250 мм.

Діаметр зарядів ВР:

Визначимо питому витрату ВР: = = 0.8∙0.9 = 0.72кг/

Визначимо місткість 1-го метра свердловини:

Величина лінії опору по підошві:

= = = 7м

При цьому має виконуватись умова:

Перебур свердловини

Перебур свердловини потрібний для кращої проробки підошви уступу при вибусі заряду з метою створення нормальних умов для роботи навантажувального обладнання переміщення транспорту. Величина перебуру встановлюється в залежності від висоти уступу, лінії опору по підошві, діаметра свердловини, властивостей ВР, фізико-механічних властивостей порід, умови їх залягання.

Перебур свердловини визначається за формолую:

Довжина набивки:

Глибина свердловини:

Довжина заряду ВР в свердловині:

Визначимо параметри сітки свердловин :

  • відстань між свердловинами в ряду

  • відстань між рядами свердловин

b = a – квадратне розташування свердловин

Визначимо необхідну кількість ВР, необхідну для розміщення в свердловині:

Визначаємо кількість ВР, яка може розміститися в свердловині:

Визначаємо величину розосереджених зарядів:

- більше 0.5 а отже

= ++

де =; ; -

Необхідна кількість свердловин в ряду для підривання блоків, які забезпечать місячну роботу виймального устаткування:

шт

Фактичний об’єм гірської маси, що підривається:

Визначення парку бурових верстатів:

Змінна продуктивність бурових верстатів

Для даних умов буріння и прийнятого типа станка можна вважати, що термін буріння свердловин є величина постійна. Тоді змінна продуктивність станка можна визначити з формули:

де Тзм. – тривалість зміни

То – тривалість основних операцій

Тд – тривалість допоміжних операцій

- коефіцієнт використання бурового станка в часі

Тпз ,Тр, Тв.п.відповідно тривалість підготовчих, кінцевих та регламентованих перерв і непланових простоїв

Тпз і,Тр, нормуються на кар’єрах залежно від умов роботи (тривалість зміни, кліматичні умови та інше) в сумі ці величини знаходяться в проміжку 0,5-1 година

Тв.п год.

Тривалість основної операції на 1 метр свердловини

де - технічна швидкість буріння м/год.

Для станка СБШ- 250 технічна швидкість буріння - 6 м/год.

Місячна продуктивність верстату:

Вихід гірської маси з 1-го метра свердловини:

Де W- лінія опору по підошві

b- відстань між рядами свердловин

a- відстань між свердловинами в ряду

- число рядів свердловин

- довжина свердловин

- висота уступу корисної копалини

Робочий парк бурових верстатів

Параметри розвалу взірваної породи

Ширина розвалу гірської маси визначається по формулі:

де - коефіцієнт дальності викиду взірваної породи

=(0,8-1)

коефіцієнт підриваємості порід

=(4,5-5,5)

- кут нахилу свердловини до горизонту

Основні вимоги та показники правил безпеки при веденні буровибухових робіт

Місце вибуху на границі небезпечної зони огороджується сторожовими постами і умовними знаками. Всі пости інструктуються керівником вибуху по: степені небезпеки, порядку огородження, застосованих мірах безпеки, недопустимості проходу по сторонніх до місця виконання вибуху. При цьому охорона організується так, щоб вісі шляхи руху людей та тварин знаходилися в полі зору постів охорони. При кожному масовому вибуху повинні встановлюватися спеціальні пости, які контролюють вміст отруйних продуктів вибуху в кар’єрі. Необхідність постів та їх кількість встановлюється головним інженером.

В закритій від огляду території, а також при виконанні регулярних вибухових робіт на границі небезпечної зони в (300 м і більше) і на відстані 1000 м від місця вибуху встановлюються щити з попереджуючими написами, з зазначенням попереджувальних сигналів і часу виконання вибухових робіт. Про всі види вибухових робіт, які можуть загрожувати будівлям і спорудам і працюючим людям, а також непередбачені проектом на виконання вибухових

робіт підприємство повинно попереджувати міліцію.

Радіус небезпечної зони за дією повітряної хвилі на людину визначається за формулою:

Радіус небезпечної зони за дією повітряної хвилі на споруди

визначається за формулою:

- загальна маса В.Р що підривається одночасно

Радіус небезпечної зони за дією сейсмічної хвилі на споруди та будівлі

визначається за формулою:

коефіцієнт, що залежить від властивостей порід під основою будівель