психогігієна
.docвідповідних пропагувальних і популяризаторських заходів в системі освіти;
недосконалість профілактичної роботи в системі охорони здоров'я; нестача
знань та інформації, що повинні надаватися з інших державних і суспільних
структур - ЗМІ, позашкільних молодіжних осередків, соціальних служб для
молоді, громадських організацій; обмежені матеріальні можливості;
асоціальний спосіб життя батьків.
У формуванні здорового способу життя молоді провідну роль має
відігравати фізичне виховання, оскільки рухова активність забезпечує
удосконалювання та тренування багатьох важливих функцій організму
людини. Проте, нині процес формування в молоді здорового способу життя
здебільшого не поєднано з практичними заняттями фізичними вправами.
Розвиток фізкультурного руху молоді в країні стримується такими
основними чинниками як недостатній розвиток матеріально-технічної бази та
низька ефективність її використання, недостатній рівень підготовки
фізкультурних кадрів та відповідного науково-методичного забезпечення.
Робота з формування здорового способу життя має складатися із двох
взаємопов’язаних складових: 1) прийняття молоддю цінностей здорового
способу життя (пропагувальна складова); 2) здобуття молоддю знань, умінь і
навичок, необхідних для самостійного виконання його вимог (змістовно-
інформаційна та практична складові). Вирішальне значення у цьому процесі
відіграє поєднання роботи з формування у молодих людей знань з теорії і
методики фізичного виховання та ведення здорового способу життя з
практичними заняттями фізичними вправами. Найбільш цінними для
здоров’я вважаються заняття фізичними вправами з обтяженнями, спортивні
ігри та змагання. Важливим при вихованні у молоді цінностей здорового
способу життя є проведення самостійних оздоровчих занять за місцем
проживання.
Основу психогігієнічного виховання має складати уявлення про те, що
більшість хвороб пов'язана зі способом життя людини і вчитися управляти
своїм здоров'ям необхідно з раннього віку. Рівень психічного здоров’я
молодих людей доцільно визначати за чотирма якісними групами, які мають
психологічну та медичну критеріальність (здорові, з легкими астенічними
реакціями, з субклінічними відхиленнями у вигляді астеноневротичних і
патохарактерологічних реакцій, із суміжними нервово-психічними
порушеннями – неврозами і психопатіями).
Оцінка ефективності оздоровчих програм для молоді може
здійснюватись за чотирма основними показниками: 1) підвищення інтересу
молоді до проблем здорового способу життя; 2) активна участь у оздоровчій
програмі; 3) зниження рівня захворюваності; 4) зниження факторів ризику; 5)
підвищення рівня духовності молоді.
Робота з психогігієнічного виховання і формування здорового способу
життя в молоді конче потребує узгоджених дій на всіх ланках державного
141
управління, залучення всіх державних закладів та громадських організацій,
робота яких пов’язана із молоддю – створення цілісної державної системи,
спрямованої на вирішення вказаного завдання. Тільки за таких умов може
бути забезпечена належна ефективність пропагування психогігієнічного
виховання і здорового способу життя серед молоді, яке має стати однією із
найважливіших елементів даної державної системи.
У пропагуванні психогігієнічного виховання і здорового способу життя
серед молоді можна виділити пропагувальну і контрпропагувальну складові:
1) воно має бути спрямоване на прийняття даною віковою групою населення
ідей пріоритету цінності здоров’я в світоглядній системі цінностей людини;
2) забезпечувати формування в молоді негативних установок до вживання
психоактивних речовин.
Найбільш ефективними сучасними засобами популяризації
психогігієнічного виховання і здорового способу життя серед молоді
(пропагувальна та змістовно-інформаційна складові) є: наочна агітація;
регулярне проведення масових фізкультурно-оздоровчих заходів,
використання науково-популярних фільмів, книг, виставок, бесід тощо.
Провідну роль мають відігравати ЗМІ.
Оцінювати ефективність пропагувальних заходів можна за такими
показниками як підвищення рівня інтересу молоді до проблем здоров’я та
здорового способу життя; рівня активності участі у оздоровчо-спортивних
заходах, зниження рівня вживання психоактивних речовин.
Пропагування психогігієнічного виховання і здорового способу життя
серед молоді являє систему послідовних агітаційно-інформаційних заходів,
спрямованих на: усвідомлення молоддю пріоритету цінності здоров’я,
прийняття нею цінностей здорового способу життя та формування в неї
стійкого негативного ставлення до вживання психоактивних речовин.
Психологічне обґрунтування заходів пропагування психогігієнічного
виховання і здорового способу життя серед молоді являє собою послідовне
здійснення психологічного аналізу різних заходів, що можуть
застосовуватись з подібною пропагувальною метою, визначення їх
психологічної обґрунтованості, адекватності, особливостей, обмежень та
рекомендацій щодо застосування для ефективного вирішення поставлених
пропагувальних завдань із урахуванням особливостей певних цільових
вибірок, на які розраховані окремі заходи, та конкретних умов.
При здійсненні психологічного обґрунтування заходів пропагування
психогігієнічного виховання і здорового способу життя серед молоді слід
послуговуватись такими принципами:
• науковості і системності;
• послідовності, поетапності, ефективності;
• спрямованості на формування стійких ціннісних орієнтацій щодо
пріоритету здоров’я та ведення здорового способу життя;
• комплексності та узгодженості застосування різних заходів;
142
• врахування психологічних та соціально-психологічних особливостей
сучасної молоді, наявного соціально-економічного становища в країні;
• отримання зворотного зв’язку щодо ефективності застосування як
окремих заходів, так і комплексних пропагувальних програм;
• індивідуалізації та постійного удосконалення.
Нами обґрунтовано, що психологічний аналіз заходів пропагування
здорового способу життя та психогігієнічного виховання серед молоді, який
покладено в основу їх психологічного обґрунтування, передбачає такі
ключові моменти:
• визначення психологічної обґрунтованості заходу та його адекватності;
• визначення особливостей, обмежень та рекомендацій щодо застосування
заходу у залежності від контингенту, на який він розрахований та
конкретних умов його застосування;
• визначення послідовності, етапності застосування заходу;
• визначення можливостей його комплексного та узгодженого застосування
разом із іншими заходами;
• визначення способів отримання зворотного зв’язку щодо ефективності
застосування даного заходу;
• визначення перспектив його подальшого удосконалення.
Відповідно до цього, нами розроблені типові приклади психологічного
обґрунтування найважливіших заходів пропагування здорового способу
життя й психогігієнічного виховання серед молоді та надані на його основі
методичні рекомендацій щодо їх застосування. Зокрема, такі як пропагування
у ЗМІ, наочна агітація, масові фізкультурно-оздоровчі заходи, популяризація
нетрадиційних методів оздоровлення, лекції та бесіди, індивідуалізація та
популяризація психогігієнічного виховання в навчальних та медичних
закладах.
Нами обґрунтовано зміст загальних концептуальних засад пропагування
психогігієнічного виховання і здорового способу життя серед сучасної
молоді, які містять п’ять основних складових.
1 Основні напрямки пропагування психогігієнічного виховання і
здорового способу життя (визначено 10 основних напрямків).
2. Психологічні особливості молоді, які мають бути враховані при
здійсненні пропагувальної роботи.
3. Змістовні особливості психогігієнічного виховання і здорового
способу життя, які мають бути враховані при їх пропагуванні серед молоді.
4. Вихідні організаційно-методичні засади пропагування
психогігієнічного виховання і здорового способу життя та основні принципи
психологічного обґрунтування заходів пропагування психогігієнічного
виховання і здорового способу життя серед молоді.
5. Основні передумови забезпечення ефективності пропагування
психогігієнічного виховання і здорового способу життя.
143
Література
1. Баклицька О. Проблема психічного здоров'я студентів інститутів фізичної
культури // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і
спорту. – 2003. – № 18. – С. 61-66.
2.Балл Г.А. «Психология» методологии: рациогуманистический взгляд //
Вопросы психологии. – 2011. – №2. – С.3-13.
3. Болтівець С.І. Теоретико-методичні засади педагогічної психогігієни:
Дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка. -
К., 2004. - 446 с.
4. Болтівець С.І. Методологія психогігієнічного нормування технічної освіти
// Психолого-педагогічні проблеми розвитку особистості в системі
неперервної освіти: Науково-метод. збірник / За ред. М.М. Заброцького. –
Київ-Житомир, ЖІППО, 2007. – С. 106-110.
5. Болтівець С.І. Психогігієнічна позиція педагога у пропагуванні здорового
способу життя // Практична психологія і соціальна робота. – № 9. – 2007. –
С. 65 – 66.
6. Болтівець С.І. Змістовні складові підготовки студентів медичних,
психологічних і педагогічних спеціальностей до психогігієнічного
виховання молоді // Практична психологія і соціальна робота. – № 6. –
2008. – С. 75 – 76.
7. Болтівець С.І. Теоретико-методологічні основи психогігієнічного
виховання молоді // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. -
№ 9. - С. 60 - 63.
8. Болтівець С.І. Ефективне застосування заходів пропагування серед молоді
психогігієнічного виховання в навчальних закладах (методичні
рекомендації) // Практична психологія та соціальна робота. – 2010. - № 12.
144
- С. 67 - 70.
9. Вакуленко О.В. Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова
становлення особистості у підлітковому віці: Автореф. дис... канд. пед.
наук: 13.00.05 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. –
К., 2001. – 20 с.
10. Варварук Н., Презлята Г. Чинники формування свідомого ставлення
студентів до власного здоров'я // Педагогіка, психологія та мед.-біол.
пробл. фіз. виховання і спорту. – 2006. – № 4. – С. 24-25.
11. Василик В.С. Наукове обґрунтування оптимізації системи формування
здорового способу життя серед міських школярів підліткового віку:
автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.03 / Національна медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. – К., 2008. – 24 с.
12. Виндюк О.В. Двигательная активность - основа здорового образа жизни //
Физ. воспитание студ. творч. спец. – 2003. – № 1. – С. 72-76.
13. Виноградов П.А. Физическая культура и здоровый образ жизни. – М.:
Мысль, 1990. – 228 с.
14. Воронін Д.Є., Окса М.М. Загальнопедагогічний і психологічний аналіз