- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
- •Володимир Святославович
- •Галицький Данило Романович
- •Володимир Мономах
- •Роман Мстиславович
- •Ярослав Мудрий
- •Литовсько-польська доба
- •Вишневецький (Байда) Дмитро
- •Дашкевич (Дашкович) Остафій
- •Могила Петро Симеонович
- •Наливайко Северин
- •Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович
- •Національно-визвольна революція
- •Богун Іван
- •Брюховецький Іван
- •Виговський Іван Остапович
- •Дорошенко Петро
- •Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
- •Многогрішний Дем’ян Ігнатович
- •Пушкар Мартин (Пушкаренко)
- •Самойлович Іван Самійлович
- •Сомко Яким Семенович
- •Тетеря Павло Іванович
- •Ханенко Михайло
- •Хмельницький Богдан-Зіновій Михайлович
- •Хмельницький Юрій Богданович
- •Під імперською владою (кін. Xvіі – поч. XX ст.)
- •Апостол Данило
- •Білозерський Василь Михайлович
- •Вербицький Михайло Михайлович
- •Гонта Іван
- •Довбуш Олекса Васильович
- •Драгоманов Михайло Петрович
- •Залізняк Максим
- •Калнишевський Петро Іванович
- •Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович
- •Костомаров Микола Іванович
- •Куліш Пантелеймон Олександрович
- •Мазепа Іван Степанович
- •Орлик Пилип Степанович
- •Палій Семен Пилипович
- •Полуботок Павло Леонтійович
- •Розумовський Кирило Григорович
- •Сірко Іван Дмитрович
- •Сковорода Григорій Савич
- •Скоропадський Іван Ілліч
- •Українка Леся
- •Франко Іван Якович
- •Чубинський Павло Платонович
- •Шевченко Тарас Григорович
- •XX – ххі століття в українській історії
- •Азаров Микола Янович
- •Бандера Степан Андрійович
- •Бондаренко Михайло Ілліч
- •Бош (Готлібівна) Євге́нія Богда́нівна
- •Вернадський Володимир Іванович
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Волошин Августин
- •Григоренко Петро Григорович
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Довженко Олександр Петрович
- •Донцов Дмитро Іванович
- •Дурдинець Василь Васильович
- •Єфремов Сергій Олександрович
- •Єхануров Юрій Іванович
- •Звягі́льський Юхим Леонідович
- •Казанець Іван Павлович
- •Кальченко Никифор Тимофійович
- •Кінах Анатолій Кирилович
- •Ковпак Сидір Артемович
- •Коновалець Євген
- •Корнієць Леонід Романович
- •Коротченко Дем’ян Сергійович
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Лазаренко Павло Іванович
- •Левицький Кость
- •Любченко Панас Петрович
- •Ляшко Олександр Павлович
- •Марчак Микола Макарович
- •Марчук Євген Кирилович
- •Масо́л Віталій Андрійович
- •Махно Нестор Іванович
- •Мельник Андрій
- •Міхновський Микола Іванович
- •Петлюра Симон Васильович
- •Петрушевич Євген
- •Пустовойтенко Валерій Павлович
- •Раковський (Ста́нчев) Християн Георгійович
- •Валентин Костянтинович
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Скрипник Микола Олексійович
- •Степаненко Іван Никифорович
- •Стецько Ярослав
- •Стус Василь Семенович
- •Теліга Олена Іванівна
- •Тимошенко Юлія Володимирівна
- •Фокін Вітольд Павлович
- •Хвильовий (Фітільов) Микола Григорович
- •Хрущов Микита Сергійович
- •Черняхівський Іван Данилович
- •Чикаленко Євген
- •Чорновіл в’ячеслав Максимович
- •Чубар Влас Якович
- •Шелест Петро Юхимович
- •Шухевич Роман
- •Щербицький Володимир Васильович
- •Ющенко Віктор Андрійович
- •Янукович Віктор Федорович
- •Великі князі київські та роки їхнього правління
- •Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління
- •Гетьмани та роки їхнього правління
- •Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління
- •Українські гетьмани та роки їхнього правління
Звягі́льський Юхим Леонідович
(нар. 20.02.1933р.)
Український політичний діяч, виконувач обов'язків прем'єр-міністра України з вересня 1993 по липень 1994, депутат Верховної ради Україна 1-6-го скликань (з 1990 р.), кандидат технічних наук, професор,Герой України; єврейський громадський діяч.
Народився 20 лютого 1933 р. в м. Донецьк у сім’ї службовця. В 1956 р. закінчив Донецький індустріальний інститут, набув спеціальність гірничого інженера. Працював на шахті № 13 тресту “Куйбишеввугілля” помічником начальника, потім – начальником вугільної дільниці, головним інженером, директором.
Одночасно займався науковою діяльністю. Від 1975 р. директор шахтоуправління “Куйбишевське” виробничого об’єднання “Донецьквугілля”. Від 1979 р. – директор шахти ім. О. Засядька виробничого об’єднання “Донецьквугілля”.
У березні 1990 р. обрано народним депутатом України від Донецької області. Від листопада 1992 р. – голова Донецької міської ради народних депутатів та голова виконкому. У червні 1993 р. призначений першим віце-прем’єр-міністром України, а у вересні 1993 р. на нього покладено виконання обов’язків прем’єр-міністра України. Навесні 1994 р. обраний народним депутатом України. 4 липня 1994 р. звільнений з посади першого віце-прем’єра. 20 лютого2003р., в день 70-річчя Юхима Звягільського, йому було присвоєно званняГерой України. В2006р. Юхим Звягільський п’ятий раз підряд ставНародним депутатом України 5-го скликання(№ 9 списку Партії регіонів). В2007р. Юхим Звягільський в шостий раз ставНародним депутатом України 6-го скликання(знову девятий номер списку Партії регіонів). В2010Юхим Звягільській в сьомий раз став Народним депутатом України 7-го скликання.
Юхим Звягільський – співголова Єврейської конференції України
Нагороджений Золотою Зіркою “Серп і Молот”,. Орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, Леніна, медаллю “За доблесну працю”, Почесною грамотою КМ України. Герой України(з врученням ордена Держави, 20.02.2003). Заслужений шахтар України. Почесний громадянин м. Донецька. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Казанець Іван Павлович
(р. н. 1918)
Партійний та державний діяч доби СРСР. голова Ради Міністрів УРСР (червень 1963 р. – вересень 1965 р.)
Народився 12 жовтня 1918 р. в селянській родині в с. Лоцманська Кам’янка Катеринославського повіту Катеринославської губернії (нині Дніпропетровський район Дніпропетровської області). Закінчив семирічну школу і в 1934 р. став учнем Дніпропетровського індустріального технікуму.
У 1937 р. разом зі своїми однокурсниками поїхав працювати на Кузнецький металургійний комбінат. Тут пройшов усі щаблі – від робітника до інженерно-технічного працівника: був електриком, майстром кабельних мереж, 1938 р. – інженер, а з 1939 р. – начальник дільниці заводських підстанцій.
Майже всю війну працював на підприємстві. Одночасно з 1937 до 1944 р. навчався на вечірньому відділенні Сибірського металургійного інституту. Після звільнення Донбасу дістав призначення на Єнакіївський металургійний завод. Тут працював начальником зміни, потім – начальником навчально-курсового комбінату. Починаючи від 1945 р. – заступник секретаря парткому заводу, у 1947 р. – заступник начальника і начальник цеху. З 1950 р. – парторг ЦК ВКП(б) на заводі.
У 1952 р. – перший секретар Єнакіївського міськкому партії, потім перший секретар Макіївського міськкому партії, у 1953 р. – перший секретар Донецького обкому партії, з 1960 р. – другий секретар ЦК Компартії України.
Від червня 1963 р. – голова Ради Міністрів УРСР. У вересні 1965 р. одержав призначення на посаду міністра чорної металургії СРСР, на якій пропрацював майже 20 років.
Автор трьох книг: “Черная металлургия на рубеже новой п’ятилітки” (1971), “Черная металлургия в девятой пятилетке” (1972), “О чёрной металлургии США” (1975).
Від липня 1985 р. – персональний пенсіонер. Працює радником в Корпорації чорної металургії. Нагороди: ордени Леніна (1957, 1958, 1966, 1968, 1971), орден Жовтневої Революції (1978) та 20 медалей (в т. ч. 4 – зарубіжних країн).