Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Національний авіаційний університет

Кафедра організації авіаційних перевезень

Домашня робота

на тему:”Оцінка управління трудовими ресурсами на прикладі ДП „Київський завод „Авіант”

Виконала: студентка ФМЛ ОР 311

Довгодько Оксана

Керівник: к.е.н.,доцент Мануель Лопес

Київ 2012

Зміст

Вступ

1. Проблема планування чисельності робітників на авіапідприємствах

2. Комплексна оцінка трудових ресурсівна прикладіДП «Київський авіаційний завод «Авіант».

2.1.Оцінка конкуркнтного середовища підприємства.

2.2. Оцінка кількісного складу персоналу підприємства.

2.3. Аналіз якісного складу персоналу підприємства

Висновки

Список використаних джерел.

Вступ

Трудові ресурси — це всі працюючи на підприємстві громадяни, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії підприємства та досягнення його цілей.

Термін "трудові ресурси" зазвичай використовується для характеристики робітників підприємства як один з елементів ресурсного потенціалу підприємства.

Використовуючи термін "кадри", найчастіше мають на увазі працюючих спеціалістів і кваліфікованих працівників, які постійно працюють на даному підприємстві.

Найбільш універсальним і узагальнюючим є термін "персонал". До персоналу ми відносимо всіх робітників, які виконують виробничі або клерувальні операції, та зайняті переробкою предметів праці з використанням засобів праці. В теорії управління існують різні підходи до класифікації персоналу залежно від професії та посади робітника, рівня управління, категорії робітників. Базовою є класифікація по категоріях робітників, запропонована в 80-х роках. Ця класифікація передбачає виділення двох основних частин персоналу за участю в процесі виробництва: робочі та службовці .

Підвищення продуктивності праці є ключовою проблемою будь-якої економічної системи. Зростання ефективності праці забезпечує підвищення реального продукту і доходу. Це важливий показник економічного зростання країни, підвищення рівня споживання і рівня життя населення і, зрештою, соціально – економічного прогресу.

1. Проблема планування чисельності робітників на авіпідприємствах

Планування потреби персоналу підприємства як найважливіша функція управління персоналом на кожному підприємстві включає визначення загальної кількості та структури робітників, розрахунок поточної та додаткової потреби персоналу, аналіз використання кадрів, оцінку балансу робочого часу.

Задачею планування персоналу на авіаційному підприємстві є задовольняння в плановому періоді потреби у кваліфікованих кадрах за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел відповідно до стратегії розвитку підприємства;

раціональне використання кадрів, підвищення продуктивності та ефективності праці.

При плануванні потреби в персоналі слід враховувати:

- загальну оцінку попиту та пропозиції трудових ресурсів у районі діяльності авіа підприємства;

- основні положення трудового законодавства, які охоплюють відношення найму та звільнення з роботи, рівня заробітної плати, додаткові виплати та їх очікуваний щорічний рівень росту;

- бюджет робочого часу, який визначається відповідно до чинного законодавства;

- режим роботи підприємства.

Планова чисельність персоналу може визначатися наступними методами: нормативним (техніко-економічним), економіко-статистичним, економіко-аналітичним, економіко-математичним, програмно-цільовим.

Розглянемо один із них.

Нормативний метод.Планова чисельність робітників авіапідприємства визначається на основі розроблених нормативів (норми чисельності, норми виробітку, обслуговування та ін.) або на основі нормативної кількості робочих місць та планового бюджету робочого часу. Другий варіант (за кількістю робочих місць) використовується зазвичай для визначення потреби в персоналі, який здійснює безпосереднє обслуговування. Так, при розрахунку чисельності обслуговуючого персоналу в аеропорту, виходять з встановленої у конкретному терміналі кількості робочих місць робітників окремих професій та режиму роботи аеропорту.

У зв'язку з виконанням великого переліку функцій при відсутності відповідних нормативів часу на їх здійснення потреба в різних категоріях спеціалістів або адміністративно-управлінського персоналу підприємства не може бути визначена з високим ступенем точності, тому користуються штатним розкладом.

Використання штатного розкладу методично можна розглядати як різновид економіко-аналітичного методу. Наприклад, складаючи штатний розклад авіапідприємства на планований період, виходять зі сформованої загальної кількості та структури штатів, враховуючи прогнозовані обсяг та структуру , зміни в складі матеріально-технічної бази, режимі роботи підприємства, в організації постачання та, відповідно, вносять зміни до сформованої чисельності та структури штатів. При цьому підприємство може внести в штатний розклад будь-яку нову посаду, якщо цього потребує господарча доцільність або умови праці, що змінилися.