Мурашов Г.А. Титули, чини, нагороди - СПб: ТОВ «Видавництво Полігон», 2001 - 352с.

Нагороди усс

Хрест Легіону Українських Січових Стрільців або Гуцульський Хрест

Галицький Хрест, відзнака Української Галицької Армії

Хрест Українських Січових Стрільців або Мазепинський Хрест

Хрест 3-ї Залізної Стрілецької Дивізії

Відзнака 50-ліття Легіону Українських Січових Стрільців

Ювілейна відзнака корпусу Січових Стрільців (Київських)

Український Комбатантський Хрест

Орден «1020-річчя Хрещення Київської Русі» — це ювілейний орден Української Православної Церкви (Московського Патріархату) засновано у зв'язку зі святкуванням 1020-річчя Хрещення Київської Русі.

24 січня 1919 року Директор УНР на подання Ради народних міністрів УНР ухвалив закон про заснування двох відзнак - Республіки (двох ступенів) та Слави України (двох ступенів). Та вони не буди виготовлені і тому ними не нагороджували. Одночасно велася підготовка до заснування медалі "Відвага". Генеральний штаб Армії УНР, внісши зміни в проекти ордена Республіки у серпні 1919 року, запропонував заснувати замість ордена Республіки і медалі "Відвага" бойовий орден і медаль чотирьох ступенів з назвою "Республіка".

Із 6 грудня 1919 р. до 6 травня 1920 р. українська армія на чолі з генералом М. Омеляновичем-Павленком провела бойовий рейд тилами російських більшовицьких та білогвардійських військ, що отримав назву Перший зимовий похід. 15 травня 1920 р. Рада народних міністрів доручила військовому міністрові внести законопроект про військовий орден, що згодом одержав назву Залізний хрест, яким нагороджували учасників цього походу. Встановлено нагороду 19 жовтня 1920 р. наказом Головної команди Війська і Флоту Української Народної Республіки за підписом Голови Директорії та Головного Отамана Армії УНР С. Петлюри. Нагородження розпочалося в кінці 1920 р. Знак ордена під №1 одержав генерал М. Омелянович-Павленко. Залізним хрестом було нагороджено 3-4 тисячі вояків української армії.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) запровадила власні нагороди: 5 листопада 1918 р. військову відзнаку "3а обняття Львова у власть Української Держави" трьох ступенів. Проект, на жаль, не було реалізовано. 30 квітня 1919 р. західноукраїнський крайовий уряд - Рада державних секретарів Західної області Української Народної республіки (ЗОУНР) - установила відзнаки: найвищу нагороду - Тризуб з вінцем (чотирьох ступенів), а також медаль Тризуба (чотирьох ступенів), Оружний Тризуб та Хрест учасництва, було почато виготовлення знаків, але до практичного нагородження справа де дійшла. Планувалося також заснувати медаль п'яти ступенів для поранених. На еміграції український уряд заснував низку орденів, медалей, військових нагород, пам'ятних знаків тощо для нагородження учасників Української революції 1917-1921 років, учасників військових формувань січових стрільців, учасників національно-визвольної боротьби пізнішого часу тощо. Серед них: медаль на честь 10-річчя відбудови Української держави, яка встановлена 1927 р. з ініціативи членів Директорії УНР Ф. Швеця та А. Макаренка. Нагородження розпочалося 1927 р. Ювілейний Хрест Директорії УНР "10-ліття з'єднання українських земель" встановлений 22 січня 1929 р. з ініціативи членів Директорії УНР Ф. Щвеця та А. Макаренка.

Після трагічної загибелі Голови Директорії УНР та Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри вирішили запровадити відзнаку на його честь. Спочатку це мав би бути перстень. До речі, практика виготовлення пам'ятних перснів, як різновиду відзнаки, на той час було нерідким явищем. Згодом вирішили заснувати повноцінну відзнаку. Хрест Симона Петлюри запроваджений 22 травня 1932 р. наказом Головної команди Війська і Флоту Української Народної Республіки № 1 та затверджена Президентом УНР в екзилі М. Лівицьким. В основу відзнаки покладено проект нездійсненого ордена "Визволення", автором остаточного проекту хреста Симона Петлюри став геральдист і художник М. Битинський. Нагородження розпочалося 1936 р. Сесія Укради у 1972 р. надала відзнаці статус ордена. Хрест Українського козацтва заснований Президентом УНР в екзилі А. Лівицьким 20 жовтня 1947 р. спочатку як відзнака учасників козацьких формувань, а згодом вона стала загальновійськовою нагородою. Воєнний хрест Української Народної Республіки з нагоди 40-річчя утворення збройних сил УНР встановлено Президією УНРади 8 березня 1958 р., Хрест "60-ліття відродження Українських Збройних Сил" встановила Президія УНРади 22 травня 1977 року. Рішенням Президії УНРади 17 травня 1980 запроваджено медаль при пораненні "3а жертву крови в боях за волю України". 18 червня 1985 р. Президія УНРади з нагоди створення Збройних сил України у 1945 р. встановила хрест "40-ліття Української Народної Армії".

До нагород УНР примикає низка пропам'ятних військових та ветеранських нагород: Хрест Легіону Українських Січових Стрільців (Гуцульський, 1918 р.), Хрест 3-ї Залізної дивізії (1922 р.), Відзнака Української Галицької Армії (Галицький Хрест, 1928 р.), Хрест Українських Січових Стрільців (Мазепинський, 1940 р.), Хрест Карпатських Січовиків (1969 р.), Хрест заслуги Буковинського куреня (1986 р.), кілька пам'ятних відзнак 1-ї Української дивізії Української Національної Армії.

НАГОРОДИ:

    1. Орден "Визволення" 1-го ступеня.     2. Медаль "За заслуги" (Медаль Тризуба) 1-го класу.     3. Орден "Залізний хрест" (За Зимовий похід і бої 6.12.1919—6.05.     5. Хрест Симона Петлюри.

ПРОПАМ'ЯТНІ ВІДЗНАКИ:

    4. Хрест Легіону УСС (Гуцульський). 1918 р.     6. Галицький хрест (для військовиків). 1928 р.     7. Хрест 3-ої Залізної стрілецької дивізії.     8. Мініатюра Бойового (Мазепинського) хреста 1-ої бриг: Української Галицької Армії. 1940 р.     9. Відзнака 6-ої Січової стрілецької дивізії.

Послідовність розміщення знаків державних нагород України

На орденському ланцюзі:

орден князя Ярослава Мудрого I ступеня

На шийній стрічці:

орден Свободи

орден князя Ярослава Мудрого ІІ, ІІІ ступенів

орден «За заслуги» І ступеня

орден Богдана Хмельницького І ступеня

орден «За мужність» І ступеня

На лівому боці грудей:

ордени «Золота Зірка» та Держави звання Герой України (розміщуються вище інших державних нагород)

орден князя Ярослава Мудрого IV, V ступенів

орден «За заслуги» ІІ, ІІІ ступенів

орден Героїв Небесної Сотні

орден «За мужність» ІІ, ІІІ ступенів

орден княгині Ольги І, ІІ, ІІІ ступенів

орден Данила Галицького

відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи

орден «За доблесну шахтарську працю» І, ІІ, ІІІ ступенів

медаль «За військову службу Україні»

медаль «За бездоганну службу» І, ІІ, ІІІ ступеня

медаль «Захиснику Вітчизни»

медаль «За врятоване життя»

відзнака Президента України — медаль «За працю і звитягу»

відзнака Президента України — ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»

відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України»

відзнака Президента України — пам'ятна медаль «25 років виведення військ з Афганістану»

відзнака Президента України — медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»

На лівому боці грудей нижче нагород на колодках (стрічках):

зірка ордена князя Ярослава Мудрого І, ІІ ступенів

зірка ордена «За заслуги» I ступеня

зірка ордена «За мужність» I ступеня

На правому боці грудей:

орден Богдана Хмельницького ІІ, ІІІ ступенів

нагрудний знак до почесного звання України

нагрудний знак до Державної премії України

На плечовій нагородній стрічці через праве плече (нижче банта):

зірка ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня для носіння на плечовій стрічці

Для орденів «Золота Зірка» та Держави звання Герой України, ордена князя Ярослава Мудрого, ордена «За заслуги» передбачені мініатюри, які носять замість знака та зірки відповідного ордена і розміщують з лівого боку грудей.

Починаючи з XV століття на Русі з'являється відсутній в інших країнах світу того часу звичай масового нагородження всіх учасників того чи іншого важливого походу особливими нагородні знаки - золотими медалями. При цьому чим вище було становище нагородженого, тим на більш значну за вагою та розміром нагороду він міг розраховувати. Воєвода, наприклад, міг отримати велику золоту медаль, часто на важкій золотому ланцюзі. Для нагородження рядових воїнів призначалися легковагі маленькі знаки, що виготовлялися іноді навіть не з золота, а з срібла і лише злегка позолочені.  До нашого часу дійшла велика золота медаль часу Івана Грозного. У верхній її частині пробито два отвори для прикріплення до одягу або золотий ланцюга. Цікаво свідоцтво англійця Д. Флетчера, що відноситься вже до часу правління сина Івана Грозного - Федора Івановича: "Тому, хто відзначиться хоробрістю перед іншими або надасть будь-яку особливу послугу, цар посилає золотий з зображенням св. Георгія на коні, який носять на рукаві або капелюсі, і що шанується найбільшою честю, яку тільки можна отримати за яку б то не було послугу ".  Традиція масових пожалувань відзнак поряд з персональними нагородженнями тривала і в XVII столітті. Так, в 1654 році у зв'язку з возз'єднанням України з Росією були послані десятки тисяч золотих медалей для нагородження козаків Богдана Хмельницького, гідністю від золотої копійки до потрійного червінця. Самому гетьманові призначалася золота медаль в 10 червонців (близько 43 грамів).