10.2. Пожежна безпека
За вибухонебезпекою та пожежною небезпекою приміщенні та будівлі згідно з НАПБ Б. 07.005-86 ОНТП 24-86 поділяються на п'ять катего-рій: А, Б, В, Г, Д.
Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймистірідини з температурою спалаху не більше 28°С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху вприміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухатиі горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такійкількості, що розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні перевищує 5 кПа;
Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючірідни у такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні пило-повітряні або пароповітряні суміші у разі спалахування яких розвиваєтьсярозрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує5 кПа;
Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі і важко горючі рідини,тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А і Б;
Категорія
Г.
Негорючі речовини та матеріали в
гарячому, розжареному або розплавленому
стані, процес обробки яких супроводжується
виділенням променистого тепла, іскор,
полум'я; горючі гази, рідини, тверді
речовини, які спалюються або утилізуються
як паливо;
Категорія Д. Виробництво, де застосовуються неспалимі речовини іматеріали у холодному стані. До цієї ж категорії дозволяється зараховувати приміщення, у яких розміщені горючі речовини у системах змащування, охолодження і гідроприводу обладнання і яких не більше 60 кг в одиниці обладнання(за умов тиску не більше 0,2 МПа), а також кабельніелектропроводки в обладнанні, окремі предмети меблі на місцях.
Залежно від категорії виробництва вибирають ступені вогнестійкостібудівель й приміщень, а також розробляють заходи щодо запобігання ви-никненню вибухів і пожеж на виробничих процесах.
Найбільш небезпечні щодо вибухів і пожеж види виробництв необхідно розміщувати в одноповерхових будівлях, а в багатоповерхових – на верхньому поверсі у зовнішніх стін.
Процес гідроочищення характеризується наявністю в обладнанні та трубопроводах великої кількості горючих речовин у рідкому та газоподібному стані за високих температури та тиску. До таких речовин відносяться нафта та продукти її переробки. Ці речовини є легкозаймистими або горючими рідинами. Крім цього на технологічній установці є наявність легких та важких горючих газів, такі як водень та водневмістний газ, сірководень, а також важкі вуглеводневі зріджені гази. Каталізатори процесу гідроочищення мають у своєму складі сполуки нікелю, кобальту, молібдену, платини. На об’єкті, що проектується, можливі наступні джерела загорання: електричні іскри, розряди зарядів електростатичного струму, пряме попадання блискавки.
Пожежогасіння
відбувається від загальної заводської
насосної пожежогасіння. В установці
гідроочищення бензину передбачені
наступні системи пожежогасіння:
-системи водяного пожежогасіння та водяного зрошення;
-системи паропожежогасіння;
-система піногасіння.
Внутрішнє пожежогасіння етажерки здійснюється за допомогою води та багатократною повітряно-механічною піною. На дільницях є вуглекислотні (ОУ-5) та порошкові (ОПС-6) вогнегасники. Будівля захищена від прямого удару блискавки блискавковідводом. Все обладнання використовується з високою ступенню надійності і герметичності.
10.3. Розрахунок зони надзвичайної ситуації при вибухах газоповітряних, паливоповітряних сумішей у відкритому просторі
Характерними рисами вибухів газоповітряних, паливоповітряних сумішей (ГПС, ППС) є:
виникнення різних типів вибухів: детонаційного, дефлаграційного чи комбінованого (найбільш розповсюджений);
утворення п’яти зон ураження: детонаційної (бризантної), дії продуктів вибуху (вогняної кулі), дії ударної хвилі, теплового ураження токсичного задимлення;
залежність потужності вибуху від параметрів середовища, у якому відбувається вибух (температура, швидкість вітру, щільність забудови, рельєф місцевості).
Для реалізації комбінованого чи детонаційного вибуху для ГПС і ППС обов’язковою умовою є створення концентрації продукту горіння в повітрі в межах нижньої і верхньої концентрації межі.
Для зниження рівня вибухонебезпеки і зведення до мінімуму наслідків аварійних ситуацій установка гідроочищення бензину розділена на 2 блоки:
блок ректифікації;
реакторний блок.
Серед різних причин виникнення аварійних ситуацій можна виділити основні:
Блок №1 – падіння тиску і загазованість (розгерметизація на вході в ректифікаційну колону);
Блок №2 – падіння тиску і загазованість (розгерметизація реактора).
Відключення і аварійне звільнення технологічних блоків проводиться з допомогою швидкодіючих відсічних клапанів і запірних пристроїв з часом спрацювання менше 12 секунд. Передбачена можливість дистанційного управління відсікачами із операторної.
Категорія блоків і споруд установки визначена у відповідності з вимогами «Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств» (НАОП 13.00-1.01-88).
При виконанні інженерних розрахунків радіуси зон руйнування визначаються:
,
(10.1)
де R0 - базовий радіус руйнування;
K – безрозмірний коефіцієнт, що характеризує вплив вибуху на обєкт.
R0 при m ≤ 5000 кг розраховується:
при m ≥ 5000 кг
(10.2)
де WT - значення відносного енергетичного потенціалу.
Таблиця 10.2.
Класифікація
зон руйнування
|
Клас зони руйнування, Ri, м |
K |
∆Р, кПа | |
|
1 |
3,8 |
≥ 100 | |
|
2 |
5,6 |
70 | |
|
3 |
9,6 |
28 | |
|
4 |
28 |
14 | |
|
5 |
56 |
≤ 2 | |
|
|
R1- сильне пошкодження всіх споруд; R2- середнє пошкодження споруд з масовими обвалами; R3- середнє пошкодження промспоруд; R4- легкі пошкодження фабричних труб; R5- часткове руйнування. | ||
Розрахунок категорії вибухонебезпеки блоку №1:
Розрахунок категорії вибухонебезпеки блоку №2:
Результати розрахунку категорій вибухонебезпеки блоків представлені в табл. 10.3.
Таблиця
10.3
Результати розрахунку категорій вибухонебезпеки блоків
|
Номер і найменування блоку |
Загальна маса горючих парів (газів) вибухонебезпечної парової хмари, кг |
Значення відносного енергетич-ного потенціалу WT |
Категорія вибухо-небез-пеки блоку |
Клас зони руйну-вання |
Надлишковий тиск по фронту ударної хвилі на границі зони, Р, кПа |
Радіус зони руйнуван-ня, Ri, м | |||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 | |||||
|
Блок №1 Блок ректифікаціі |
10600 |
47,6 |
1 |
1 2 3 4 5 |
≥100 70 28 14 ≤2 |
| |||||
|
Блок №2 Реакторний блок |
13268 |
51,3 |
1 |
1 2 3 4 5 |
≥100 70 28 14 ≤2 |
|