4 Визначення економічного ефекту від модернізації вагонів метрополітену серії 81 - 717 системою імпульсного управління тяговими двигунами

4.1 Загальна характеристика заходу

Застосування реостатного пуску та гальмування в вагонах метрополітену серії 81 – 717, як було відзначено в розділі 1, приводить до значних витрат електричної енергії. Також було відмічено, що електричне реостатне гальмо на вагонах даної серії дозволяє загальмувати вагон до швидкості 15 км/г, а далі використовується пневматичне гальмо, тому що реостатне гальмо при таких швидкостях малоефективне.

Окремою увагою слід відзначити пневматичну систему гальмування де гальмування виникає за рахунок тертя між гальмівною колодкою та бандажем колісної пари. Внаслідок чого гальмівна колодка зношується і збільшується концентрація пилу в повітрі, що особливо небезпечно в умовах метрополітену.

Як найповніші тягово-експлуатаційні переваги імпульсного управління виявляються при комплексному його застосуванні як в тяговому режимі так і в гальмівному. При постійній напрузі 750 В до тягових двигунів вагонів підводиться напруга 375 В. Основні переваги такої системи імпульсного управління в порівнянні з контакторно-реостатною наступні:

• безреостатний плавний пуск вагону метрополітену, при якому усуваються втрати енергії в пускових реостатах і забезпечується можливість збільшення середнього пускового прискорення;

• плавне реостатне гальмування в широкому діапазоні швидкостей майже до зупинки потягу (до швидкості 5 км/г) без могутніх збудників або обмоток незалежного збудження тягових двигунів;

• плавне, без втрат регулювання швидкості вагонів у всьому діапазоні її зміни;

• усунення дії на тягові двигуни коливань напруги і перенапружень в контактній рейки;

• можливість підвищення середньої напруги, що підводиться до тягових двигунів.

Імпульсна система управління має особливо велике значення для вагонів метрополітену, де необхідно розвивати великі прискорення, швидкості на коротких дільницях, унаслідок чого втрати на пуск і гальмування складають більше половини загальної витрати електричної енергії.

Ступінь економічної ефективності імпульсного управління визначається співвідношенням між збільшенням його вартості і зменшенням витрат енергії, завдяки усуненню втрат в пускових реостатах в режимах тяги і гальмування Це пояснюється різким скороченням пускових втрат, більш ефективною рекуперацією, більш швидким розгоном потягу до високих швидкостей завдяки кращим тяговим характеристикам.

В результаті модернізації вагонів метрополітену серії 81-717 економічний ефект очікується від:

• скорочення витрат на електроенергію;

• скорочення витрат на поточні витрати при ремонті;

• підвищення надійності модернізованих електропоїздів, в наслідок чого збільшаться міжремонтні періоди і як наслідок зменшаться витрати на ремонт;

• підвищення якості обслуговування пасажирських перевезень.

4.2 Методика розрахунку економічного ефекту

Сумарний по рокам розрахункового періоду економічний ефект (Э_т) визначається як перевищення сумарної вартісної оцінки результатів заходу НТП за розрахунковий період (Р_т) над вартісною оцінкою сукупних витрат на здійснення заходу НТП за розрахунковий період (З_т)

Э_т = Р_т - З_т . (4.1)

При розрахунку економічного ефекту проводиться обов’язкове приведення різночасових витрат і результатів до єдиного для всіх варіантів реалізації заходу НТП моменту часу – розрахунковому року t_р. Приведення різночасових витрат і результатів всіх років періоду реалізації до розрахункового року здійснюється шляхом множення їхньої величини за кожний рік на коефіцієнт приведення _t , що визначається за формулою

, (4.2)

де Е_н – норматив приведення різночасових витрат і результатів, Е_н=0,1;

t_p – розрахунковий рік;

t – рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового року.

Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період визначається за формулою

, (4.3)

де Р_t – вартісна оцінка результатів до року t розрахункового періоду;

t_н – початковий рік розрахункового періоду;

t_k – кінцевий рік розрахункового періоду.

При визначенні затрат необхідно керуватися такими принципами:

• до сумарних витрат на проведення заходу НТП включаються витрати як на розробку і виробництво, так і на використання нової техніки в усіх сферах народного господарства, тобто витрати всіх учасників реалізації заходу;

• до складу витрат входять всі види поточних і одноразових витрат;

• при визначенні сукупних витрат на захід, що охоплює розробку, виробництво і використання нової техніки, не допускається повторне урахування витрат;

• в розрахунках витрат необхідно враховувати їхню динаміку по всім рокам розрахункового періоду.

Витрати на реалізацію заходів НТП за розрахунковий період включають витрати при виробництві та використанні продукції

, (4.4)

де - витрати при виробництві нової техніки на основі заходу НТП за розрахунковий період;

- витрати при використанні нової техніки (без урахування витрат на придбання самої продукції) за розрахунковий період.

Витрати при виробництві та використанні нової техніки розраховуються однаково

(4.5)

де - витрати всіх ресурсів у рікt (включаючи витрати на отримання супутніх результатів);

u_t- поточні витрати при виробництві (використанні) нової техніки у рік t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;

k_t- одноразові витрати при виробництві (використанні) нової техніки у рікt;

л_t-залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, вибуваючих у рік t.

До складу одноразових витрат на здійснення заходу НТП включають як капітальні вкладення, так і інші витрати одноразової дії, необхідні для створення і використання продукції по заходу НТП незалежно від джерел фінансування. До них відносяться витрати на:

• науково-дослідні, експериментальні, конструкторські, технологічні і проектні роботи;

• засвоєння виробництва і доопрацювання дослідних зразків продукції, виготовлення моделі і макетів знарядь праці;

• придбання, доставку, монтаж, налагоджування і освоєння обладнання;

• будівництво або реконструкцію будинків і споруд, виробничі площі та інші елементи основних фондів, зв’язані з здійсненням заходу.

Склад поточних витрат, що враховуються при визначенні економічного ефекту заходу НТП, визначається:

• по експлуатаційній діяльності – номенклатурою витрат по основній діяльності залізниць;

• по промисловим підприємствам - прийнятим порядком калькулювання собівартості.

При цьому до поточних витрат не включають амортизаційні відрахування на реновацію основних виробничих фондів.