Загальні вказівки

Методичні вказівки складаються із шести практичних робіт, які пов’язані із тематикою дисципліни «Інформаційні системи і технології».

Виконання практичних робіт повинно поглибити і закріпити знання студентів, отримані на лекціях і практичних заняттях, а також сприятиме самостійній роботі при вивченні дисципліни.

Змістом п’яти робіт є кодування об’єктів залізничного транспорту і формування засобів оперативного спілкування користувачів з інформаційною системою за допомогою машиноорієнтованих повідомлень: 02, 05, 09. При виконанні цих робіт студенти освоюють структуру цих повідомлень, а також навички взаємодії користувача і ЕОМ при формуванні цих повідомлень.

Змістом шостої роботи є формування бази даних, створення таблиць і проектування запитів із застосуванням структурованої мови запитів SQL реляційної СУБД Microsoft Access.

Кожна практична робота виконується у певній послідовності і базується на наведеному навчальному матеріалі, а також матеріалі лекцій і практичних занять дисципліни.

Для виконання кожної роботи студенти повинні ознайомитися із запропонованим навчальним матеріалом, а також із літературою, що рекомендується, і визначити свій варіант.

Початкові дані для перших п’яти робіт наведені у таблицях варіантів індивідуальних завдань. Номер варіанту відповідає порядковому номеру студента у журналі обліку академічної групи.

Для виконання шостої роботи початкові дані для створення бази даних у середовищі Microsoft Access студенти обирають за власним розсудом з оглядом на запропоновану кількість таблиць бази, їх розмір і структуру.

Послідовність виконання кожної роботи повинна відповідати запропонованому порядку виконання.

Методичні вказівки містять список літератури, яким належить користуватися при підготовці до виконання практичних робіт.

Практична робота № 1 кодування об’єктів

1. Навчальний матеріал

Кодування інформації та система класифікації є складовою інформаційної технології.

При підготовці даних до уведення користувач, як правило, кодує текстові повідомлення. Код – це сукупність знаків (символів) і система визначених правил, за допомогою яких представляється (кодується) інформація. Дані у пам’яті ЕОМ також зберігаються у закодованому вигляді. Це є необхідною умовою для ефективної обробки, компактного зберігання даних. У процесі кодування текстових повідомлень імена об’єктів, технологічних операцій тощо представляються у вигляді кодів.

Коди в інформаційному забезпеченні системи управління залізничним транспортом – це ланцюжок із цифр, який може доповнюватися символами кирилиці. Для кодування даних використовуються нормативні документи – класифікатори. Класифікатори – це книги або окремі таблиці, у яких кожному текстовому найменню представлений у відповідність однозначний код.

На етапах реєстрації, підготовки, передачі і обробки інформації можуть виникати помилки. Значна доля їх вноситься при підготовці даних. Для забезпечення вірогідності інформації використовуються різні методи її контролю і захисту, наприклад, метод надлишкового кодування, який полягає у тому, що до коду об’єкта (реквізиту) додається цифра, одержана за певним алгоритмом.

До захисту кодів пред'являються такі вимоги: метод захисту не повинен порушувати сенсу інформаційної частини; основний код не повинен змінюватися, до нього лише додається контрольне число; метод повинен бути простим у роботі, перевірка його здійснюватися мінімальною кількістю операцій, як у ЕОМ, так і вручну; метод повинен виявляти помилки, які зустрічаються часто, і забезпечити задану вірогідність.