61. Структура міжгалузевого комплексу України

Міжгалузевий комплекс - це сукупність видів діяльності, здійснюваних на певній території і об´єднаних у певну групу (підсистему) тісними виробничими, комерційними та іншими зв´язками. До них належать перш за все виробничі зв´язки, що виникають при поставках сировини, напівфабрикатів, готової продукції, а також при комбінуванні виробництва, кооперуванні галузей і підприємств.

Міжгалузеві комплекси формуються на основі галузей, що виступають як комплексоутворюючі і здійснюють основні економічні й соціальні функції. У них беруть участь галузі виробничого і невиробничого призначення, тобто ті, що виготовляють безпосередньо певний продукт, і ті, що обслуговують головні виробничі процеси.

Найбільш важливими ознаками формування міжгалузевих комплексів більшість вчених вважає виробничу (економічну) і територіальну (географічну). Під виробничою ознакою розуміють спеціалізацію і структуру міжгалузевих комплексів, під територіальною - територіальну організацію їх продуктивних сил.

Головною ознакою є виробнича. Вона дозволяє визначити функції міжгалузевих комплексів, їх роль у територіальному поділі праці і кооперуванні праці, характер взаємозв´язків підприємств і виробництв. Територіальна ознака виступає як доповнююча і розкриває особливості організації та тяжіння території до центрів господарської діяльності, що виступають ядрами у виробничому процесі.

62. Паливно-енергетичний комплекс України

ПЕК – це група галузей і підгалузей промислового виробництва, що спеціалізується на видобутку, збагаченні, переробці та споживанні твердого, мінерального, рідкого та газового палива, виробництві. Передачі й використанні електроенергії та тепла.

Вугільна промисловість – видобування, збагачення та брикетування природного кам’яного і бурого вугілля.

Використання:

 Електроенергетика;

 Чорна металургія;

 Хімічна промисловість;

 ЖКХ.

Видобування:

 Кам’яне вугілля – Донецький басейн (92% запасів України), Львівсько-Волинський басейн(1,8 млрд. т);

 Буре вугілля – Дніпровський басейн (майже 200 родовищ, добувають відкритим способом), Закарпатський та Прикарпатський басейни.

Недоліки використання:

• Приватизація;

• Безсистемна експлуатація;

• Відсутність державного впливу і ліквідація державного замовлення.

Нафтогазова промисловість.

Використання:

• Паливно-енергетичний комплекс;

• Хімічна промисловість;

• Транспорт;

Родовище: Донецько-Придніпровське: Харківська, Дніпропетровська, Луганська, Полтавська, Сумська, Чернігівська обл..

Карпатський регіон:-60% видобутку, Івано-Франківська, Львівська обл..

Причорноморсько-Кримський: АР Крим, Одеська обл..

Електроенергетика

Електростанції:

• Мінеральні ТЕС – 70-75% електроенергії України. Працюють на газі, вугіллі.

• ДРЕС (Державні регіональні електростанції) – 12 шт.

• ТЕС – забезпечення міст гарячою водою і електроенергією. Працюють на твердому. Рідкому та газовому паливі. Технічний стан – незадовільний. Спрацьоване обладнання, шкідливі викиди.

• АЕС – забезпечують 30-36% електроенергії.

• ГЕС – 9% виробництва енергії.