53. Тактичне планування, основні завдання і прийоми.

Тактичне планування – це прийняття рішень про те, як повинні бути розподілені ресурси організації для досягнення стратегічних цілей. Тактичне планування в багатьох випадках охоплює короткостроковий та середньостроковий періоди, тобто є предметом турбот середнього та нижнього керівницького персоналу.

Основне питання стратегічного планування – чого хоче досягти організація. Тактичне планування зосереджує свою увагу на тому, як організація повинна досягти своїх цілей. Тобто різниця між стратегічним та тактичним плануванням – це різниця між цілями та засобами.

Інші відмінності:

1. підприємство на рівні тактичного планування, як правило, буває менш суб’єктивним, тому що менеджерам, які займаються тактичним плануванням, більш доступна якісна, конкретна інформація. При тактичному плануванні застосовуються базовані на комп’ютерних технологіях кількісні методи аналізу;

2.виконання тактичних рішень краще розглядається, менш підлягає ризику, оскільки такі рішення торкаються внутрішніх проблем;

3.тактичні рішення простіше оцінюються, так як можуть бути представлені в більш конкретних цифрових результатах;

4. для тактичного планування, крім його конкретизованого базування на середніх та нижчих рівнях керування, характерно також тяготіння до рівнів окремих підрозділів – регіональних, функціональних.

Завдання:

• розробка планів та графіків виконання та випуску продукції – календарне планування

• включаючи роботи, які необхідні для безперервного оперативного обліку та регулювання

Тактичні плани, як правило, виконують три функції:

1)прогнозування;

2)координацію;

3)контроль.

При розробці тактичного плану необхідно дотримуватись таких вимог:

- гнучкості;

- повноти охоплення сфер діяльності;

- комплексності;

- відповідальності за розробку і виконання плану;

- точності і ясності;

- забезпечення участі всіх виконавців;

- підтримки із сторони вищого керівництва.

Основними розділами тактичного плану є:

1. План підвищення технічного рівня виробництва (впровадження нової техніки і технологічних процесів).

2. План маркетингу (план маркетингу для основних виробів і загальний план для підприємств).

3. План виробництва (випуск продукції в натуральних і вартісних показниках).

4. План матеріально-технічного забезпечення (потреба в матеріальних ресурсах і джерела її покриття).

5. План по праці і заробітній платі (персонал, продуктивність праці, зарплата).

6. План по капітальному будівництву і інвестиційних ресурсах (інвестиції, будівельно-монтажні роботи).

7. План по собівартості, прибутку і рентабельності (собівартість, прибуток, рентабельність).

8. Фінансовий план (баланс доходів і витрат, взаємовідносини із бюджетом),

9. План соціального розвитку колективу (умови праці та побуту).

10. План зовнішньоекономічної діяльності фірми, якщо така ведеться (результати експортно-імпортних операцій).

11. План охорони навколишнього середовища (показники охорони водного, повітряного басейнів, земель).

Етапи розробки тактичного плану:

1. Аналіз результатів підприємницької діяльності.

2. Розробка заходів щодо підвищення підприємницького успіху.

3. Вивчення ринку і формування портфеля-замовника, тобто укладання угод.

4. Вивчення заходів обгрунтування планових рішень по всіх розділах плану.

5. Розгляд проекту плану радою трудового колективу і затвердження.

6. Доведення техніко-економічних показників плану до внутрішньо-фірмових підрозділів.

54. Оперативне планування, мета, завдання і методи.

Планування — це початковий етап управління. Однак це є не єдиний акт, а процес, який триває до завершення комплексу операцій, що плануються. План - це той або інший варіант використовування ресурсів підприємств, які є предметом планування. Оперативне планування є одночасно логічним продовженням стратегічного планування і способом реалізації стратегії з метою забезпечення виконання місії організації.

Оперативне планування з одного боку виступає завершеною ланкою в системі планування діяльності організації, а з іншого боку виступає засобом виконання довгострокових, середньострокових і короткострокових планів, основними важелями поточного упр. в-ва.

У процесі оперативного планування здійснюється детальна розробка планів в-ва та його підрозділів. При цьому розробка планів органічно поєднується з виріш. питаннями ор-ї, виконання та регулювання поточного в-ва.

Опер.планув.поєдн 2 напрямки:

• розробляє плани та графіки виготовлення продукції – календарне планування;

• вивчає роботи, які необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулюв., необхідне для виконання опер. планів та в-ва – диспетчеризація.

У процесі оперативного планування необхідно розв. наст. завдання:

- забезпечення виконання планів виробничої діяльності;

- встановлення оптимального режиму в роботі підприємств;

- максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та незавершеного в-ва.

У практиці господарювання розрізняють три основні системи оперативного планування: подетальну, комплектну та на замовлення. Вибір системи оперативно-виробничого планування залежить від типу виробництва, складу й особливостей продукції тощо. Перевагу віддають тій системі, яка дає змогу найбільш ефективно вирішувати завдання оперативного планування.