Розрахункова частина роботи. Визначення параметрів зони хімічного зараження та її площі
Спільна для можливих варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на потенційно небезпечному об’єкті (ПНО) “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР, місткістю 25т хлору. В результаті аварії виникла хмара зараженого повітря хлором з концентраціями значно перевищуючими гранично допустимі. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення від токсичної дії забрудненої хмари, на підставі вихідних даних (температура повітря∆t = -1°, швидкість вітру V =2 м/с), зробимо прогноз щодо можливих негативних наслідків у зоні лиха.
Визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря згідно ситуаційної задачі:
1. За графіком (Додаток 4.1) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆t=-1°, швидкість вітру V =2 м/с:- це будеІНВЕРСІЯ.
2. За табл. 10.3 (Додаток 4.3) визначимо глибину Гпоширення зони хімічного зараження (3Х3) на закритій місцевості (ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну - Гтаблрозповсюдження зараженого повітря з гранично допустимими концентраціями (ГДК) які значно перевищують установлені норми, таким чином :
Гтабл = 22,85км, за умов, що швидкість вітруV=1 м/с.
А оскільки за вихідними даними швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт. Враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначимо за формулою:
Г = Гтабл ∙ kпер (4.3)
тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.
3. Знайдемо ширину Ш3Х3 за формулою:
Ш = Г ∙ kв.ст; (4.4)
Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - kв.ст., який приймається рівним:
при інверсії -0,03;
при ізотермії -0,15;
при конвекції - 0,8.
Оскільки, у даній ситуації, ступінь вертикальної стійкості є інверсія,
тоді Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113км.
4. Визначимо загальну площу зони хімічного зараження - S3Х3, яка може бути визначена як площа трикутника за формулою:
,
(4.5)
тобто
.
Визначивши основні параметри зони хімічного зараження наносимо їх на карту місцевості (схему) у масштабі, це сприятиме прийняттю оптимального рішення щодо організації надійного захисту співробітників та стійкості роботи підприємства у НС, (рис. 4.2).
Додаток 4.1
Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря
|
-1,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-1,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-1,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-1,3 |
|
|
Інверсія |
|
|
|
|
|
|
|
|
-1,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-1,1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-0,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-0,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-0,7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-0,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-0,5 |
|
|
|
|
|
Ізотермія |
|
|
| |
|
-0,4 |
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
-0,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-0,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
-0,1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,4 |
|
|
Конвекція |
|
|
|
|
|
| |
|
+0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+0,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+1,1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+1,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+1,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
+1,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+1,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+1,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Δt,С0 V, м/с |
0,5 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
3,5 |
4 |
> 4 |
|
Додаток 4.2
Таблиця 10.2. Глибини розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості,