- •З в і т
- •2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини 13
- •8.1 Охорона земельних ресурсів 37
- •2 Характеристика сировини, матеріалів і готової продукції
- •2.1 Характеристика вихідної сировини
- •2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини
- •2.1.2 Транспортування та зберігання вихідної сировини
- •2.2 Характеристика готової продукції
- •Фізичні та хімічні показники соняшникової олії промислових сортів подані у таблиці 2.2.2.
- •2.2.1 Застосування соняшникової олії
- •2.2.2 Якість соняшникової олії
- •2.2.3 Технічні вимоги
- •2.2.4 Методи випробування
- •2.2.5 Транспортування та зберігання
- •7.1 Характеристика негативних факторів об’єкту
- •7.4 Протипожежні заходи
- •8 Охорона навколишнього середовища
- •8.1 Охорона земельних ресурсів
- •8.2 Охорона атмосферного повітря
- •8.2.1 Елеватор насіння з очисним відділенням
- •8.2.4 Відділення грануляції шроту
- •8.2.5 Елеватор шроту
- •8.3 Охорона водного басейну.
- •9 Економіка, організація та планування виробництва
- •Таблиця 9.1 – Калькуляція собівартості продукції базового цеху
- •10 Права та обовязки технолога, майстра, начальника зміни
- •10.1 Технологічна інструкція для жаровщика виробництва видобутку олії
- •10.2 Технологічна інструкція для машиніста рушальних установок
- •11 Лекції, практичні заняття, екскурсії
8.2 Охорона атмосферного повітря
На олійноекстракційних заводах забруднення атмосферного повітря відбувається на таких основних технологічних операціях:
очищення насіння, відвіювання лушпиння від ядра, завантаження та розвантаження насіння та шроту супроводжується виділенням пилу;
екстракція олії супроводжується виділенням розчинника.
На всі пилогазоочисні установки олійноекстракційного виробництва заведені паспорта, куди заносяться результати перевірок, які проводяться спеціалізованими організаціями з метою контролю степеня очищення викидів у атмосферу.
8.2.1 Елеватор насіння з очисним відділенням
Відпрацьоване повітря з пилом після очищення в циклонах від технологічного та транспортного обладнання елеваторів насіння викидається в атмосферу в кількості 161978 м3/год.
Згідно розрахунків ГДВ та інвентаризації викидів забруднених речовин з повітрям, після аспірації, викидається в атмосферу 5,3326 тонн/рік пилу.
Гранично-допустима концентрація в робочій зоні, ГДКрз - 4 мг/м3.
ОБУВ - 0,11мг/м3 в атмосферному повітрі населеного пункту.
8.2.2 Шеретувально-віяльне відділення
Технологічне джерело шкідливих викидів – очищення повітря від насіннєвіялок, сепараторів контролю перевію, після аспірації. Вентиляційне повітря в кількості 99460 м3/год з приміщення та машин, від 14-и насіннєвіялок та 4-ох сепараторів, які містять органічний пил з мінеральними домішками, піддається очищенню в циклонах.
Гранично допустима концентрація згідно ГОСТ 12.1.005 органічного пилу: робочої зони ГДКрз 4,0 мг/м3.
8.2.3 Екстракційний цех
8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції
Це джерело являє собою викиди газоповітряної суміші з труби після вентилятора масляної абсорбції:
Кількість повітря, яке викидається, складає 169,2 м3/год з температурою 30оС.
Концентрація пари розчинника пароповітряної суміші складає до 20 г/ м3.
Гранично-допустимі концентрації, згідно переліку ГОСТ 12.1.005, складають у приміщенні робочої зони (ГДКрз) – 100 мг/м3, максимально-разова концентрація при викидах у повітря населених пунктів ОБУВ – 60,0 мг/м3.
8.2.3.2 Вентиляційні викиди
Це джерело являє собою викиди в атмосферу повітря з парою розчинника після вентустановок:
В1 (В1Р) – витяжка з 1-го поверху ОЕЦ (11620,8 м3/год).
В2 (В2Р) – витяжка від технологічного обладнання 2-го, 3-го. 4-го поверхів (24876,0 м3/год).
В3 (В3Р) – витяжка місцева від технологічного обладнання та насосів 1-го поверху ОЕЦ (21499,2 м3/год).
В4 (В4Р) – витяжка 3-го. 4-го поверхів ОЕЦ (16909,2 м3/год).
В5 (В5Р) – витяжка 2-го, 3-го, 4-го поверхів ОЕЦ (15458,4 м3/год).
Вентиляційне повітря, яке містить пару розчинника, викидається в атмосферу в кількості 90363,6 м3/год з температурою 30оС.
Концентрація пари розчинника в пароповітряній суміші повинна забезпечувати ГДКрз (100мг/м3).
Втрати розчинника відбуваються через нещільності в апаратурі та насосах із-за порушення герметичності сальникового ущільнення та арматури.
Місця найбільш небезпечні, з точки зору вмісту пари розчинника в повітрі, обладнані місцевими відсмоктувачами.
Місця забору та викиду припливної та загальнообмінної вентиляції розміщені у відповідності з правилами СНиП 2-04-05.