7 Розмірний аналіз виробничого технологічного процесу виготовлення деталі

7.1 Постановка задачі

Розмірні зв'язки визначаються та фіксуються у вигляді розмірних ланцюгів. Розмірний аналіз технологічних процесів передбачає встановлення взаємних зв'язків всіх параметрів точності деталі від заготовки до фінішних операцій шляхом побудови розмірних схем. Встановлення операційних розмірних ланцюгів та використання методу їх розв'язання.

Ланкою розмірного ланцюгу можуть бути будь-які елементи, які виміряні в лінійних величинах та виступають розмірними зв'язками між окремими поверхнями.

При побудові розмірних ланцюгів операційні розміри, які обов'язкові до виконання в межах заданих відхилень, є складовими ланками. Розмір, який буде отримано в ході виконання операції, буде замикаючою ланкою розмірного ланцюга. Частіше всього замикаючими ланками виступають конструкторські розміри, розміри припусків, величини ексцентриситетів, неспіввісність та інші технічні умови на виготовлення деталі. Збільшуючою називається така ланка, при збільшенні якої замикаюча ланка буде зростати. Зменшуючою називається така ланка, при збільшенні якої замикаюча ланка буде зменшуватися.

7.2 Кодування розмірів, поверхонь та побудова графів

Схема розмірного аналізу представлена на рис. 8.

Для того, щоб спростити аналіз розмірної схеми і зменшити трудомісткість виділення розмірних ланцюгів, будується граф - дерево механічної обробки. Після завершення побудови розмірної схеми виділяються розмірні ланцюги для розрахунків невідомих розмірів.

Вихідне граф - дерево представлене на рис. 9, похідне - на рис. 10. Поєднуємо вихідний і похідний граф і отримуємо сумісний граф (рис. 11).

А₁ = 182_-1,15 мм

А₂ =70±0,37 мм

А₃ = 20_-0,052 мм

А₄ = 16±0,215 мм

А₅ = 46±0,31 мм

А₆ = 62±0,37 мм

А₇ = 5^+0,5 мм

А₈ = 80±0,37 мм

Рис. 2.5 – Схема розмірного аналізу

Рис. 2.6 – Похідне граф-дерево

Рис. 2.7 – Вихідне граф-дерево

Рис. 2.8 – Сумісній граф

7.3 Виявлення розмірних ланцюгів

Виявлення розмірних ланцюгів

7.4 Розрахунок розмірних ланцюгів

Проведемо розрахунки розмірних ланцюгів:

1. Дволанковий ланцюг

А₁=S₂ A₁=182_-1,15 мм

S₂= 182_-1,15 мм

2. Дволанковий ланцюг

А₇=S₅ A₇=5^+0,5 мм

S₅= 5^+0,5 мм

3. Z₁=S₁-S₂; Z_м1=5 мм; S₂= 182_-1,15 мм;

Визначаємо допуск на розмір S₁ за 12-м квалітетом і граничними відхиленнями по h12: TS₁=0,46 ESS₁=0, EIS₁= - 0,46 тоді

S₁=

мм

4. Z₄=З₁-S₁; Z_м4=5 мм; S₁=187,46_-0,46мм; ESЗ₁ = 3 мм; EІЗ₁ = - 3 мм.

мм.

З₁= 195,46±3 мм

Визначаємо номінальний розмір та відхилення припуску.

.

5. A₂=S₂ – S₉; A₂=70±0,37 мм; S₂= 182_-1,15 мм;

70 =182 –S₉; S₉=182-70=111 мм;

ESA₂=ESS₂-EIS₉^; EIS₉= ESS₂ –ESA₂ =0 - 0,37 = -0,37 мм;

EIA₂=EIS₂-ESS₉^; ESS₉= EIS₂ – EIA₂ = -1,15- (-0,37)= -0,78 мм;

S₉=мм

6. A₃=S₈+S₉-S₂ A₃= 20_-0,052мм. S₉=мм S₂=182_-1,15 мм.

20=S₈+112-182 S₈=182-112+20=90 мм.

ESA₃=ESS₈-ESS₉-EIS₂ ESS₈=ESA₃-ESS₉+EIS₂=0-(-0,37)+(-1,15)=-0,78мм.

EIA₃=EIS₈+EIS₉-ESS₂ EIS₈=EIA₃-EIS₉+ESS₂=-0,052-(-0,78)+0=0,728мм.

S₈=90 мм.

7. A₈=S₃ – S₈; A₈=80±0,37 мм; S₈= 90 мм;

80 =S₃ –90; S₈=90+80=170 мм;

ESA₈=ESS₃-EIS₈^; ESS₃= EIS₈ + ESA₈ =-0,37 + 0,728 = 0,358 мм;

EIA₈=EIS₃-ESS₈^; EIS₃= ESS₈ + EIA₈ = 0,37 +(-0,78)= -0,41 мм;

S₃=170мм

8. A₆=S₄ – S₈; A₆=62±0,37 мм; S₈= 90 мм;

62 =S₄ –90; S₈=90+62=152 мм;

ESA₆=ESS₄-EIS₈^; ESS₄= EIS₈ + ESA₆ =-0,37 + 0,728 = 0,358 мм;

EIA₆=EIS₄-ESS₈^; EIS₄= ESS₈ + EIA₆ = 0,37 +(-0,78)= -0,41 мм;

S₄=152мм

9. A₅=S₆ – S₈; A₅=46±0,31мм; S₈= 90 мм;

46 =S₆ –90; S₆=90+46=136 мм;

ESA₅=ESS₆-EIS₈^; ESS₆= EIS₈ + ESA₅ =-0,31 + 0,728 = 0,418 мм;

EIA₅=EIS₆-ESS₈^; EIS₆= ESS₈ + EIA₅ = 0,31 +(-0,78)= -0,47 мм;

S₆=136мм

10. A₄=S₇ – S₈; A₄=16±0,215 мм; S₈= 90 мм;

16 =S₇ –90; S₇=90+16=106 мм;

ESA₄=ESS₇-EIS₈^; ESS₇= EIS₈ + ESA₄ =-0,215 + 0,728 = 0,513 мм;

EIA₄=EIS₇-ESS₈^; EIS₇= ESS₈ + EIA₄ = 0,215 +(-0,78)= -0,529 мм;

S₇=106мм

Висновок

У курсовому проекті виконано аналіз заводського техпроцесу обробки осі, аналіз матеріалу заготовки, розрахунок необхідної кількості переходів для отримання поверхонь деталі з заданою точністю, розроблений новий технологічний процес виготовлення деталі, розрахований аналітично та вибрані за таблицями припуски на поверхні, виконано порівняння заводського техпроцесу з новим техпроцесом, розраховані похибки обробки на поверхні.

Література

1. Анурьев В.И. Справочник конструктора – машиностроителя :В 3х т. Т.1.-5е изд., перераб. и доп.-М.: Машиностроение, 1978,-728с.

2. Справочник технолога – машиностроителя: 2томах/ Под ред. А.Г.Касиловой – М.: Машиностроение, 1985.

3. Руденко П.О. Проектування технологічних процесів у машинобудуванні. Навч. Посібник.-К: Виша школа., 1996-414с.

4. Егоров М.Н. Технология машиностроения: – М.: Высшая школа, 1976-534с.

5. Баранчиков В.И. Прогрессивный режущий инструмент и режимы резания металов.– М.: Машинобудування, 1990- 400с.

6. Данилевский В.В. Технология машиностроения. – Л.: Высшая школа, 1977-479с.

7. Корсаков В.С. Основы технологии машиностроения. –М.: Машиностроение, 1977-416с.

8. Маталин А.А. Технология машиностроения. – М.: Машиностроение, 1985-496с.