1.6 Розрахунок експлуатаційних показників по варіантам організації місцевої роботи

Для двох варіантів на дільниці необхідно розрахувати основні показники місцевої роботи, які використовуються при техніко-економічних розрахунках.

1.6.1 Визначення розрахункових показників місцевої роботи

Вагоно-години простою вагонів на проміжних станціях дільниці Σnt_пр по варіантам, які визначаються на основі плана-графіка місцевої роботи.

Простій вагонів під накопиченням на кінцевих станціях по варіантах визначається за формулою:

де B^к_нак, B^о_нак – вагоно-години накопичення вагонів на станціях К та О.

В свою чергу вагоно-години можна визначити як:

де n_м^К,О – середньодобова кількість місцевих вагонів, що відправляється на дільницю зі станції К або О;

N – кількість збірних поїздів;

T_i – інтервали між моментами відправлення збірних поїздів на дільницю, год.

Пробіг збірних (вивізних) поїздів на дільниці визначається як:

де – N^пар_зб(в), N^неп_зб(в) – відповідно кількість збірних (вивізних) поїздів у парному та непарному напрямку;

L_д – довжина дільниці, км.

Середній склад збірного (вивізного) поїзда:

де – вагоно-кілометри пробігу збірних (вивізних) поїздів;

k – кількість перегонів на дільниці.

Локомотиво-години маневрової роботи на формування збірних (вивізних) поїздів складають:

де N^К_зб(в), N^О_зб(в) – кількість збірних (вивізних), що формуються на станціях К та О;

T^К_зб(в), T^О_зб(в) – тривалість закінчення формування збірних (вивізних) поїздів на станціях К та О, год.

У свою чергу тривалість закінчення формування збірного поїзда можна визначити за наступною емпіричною формулою:

де T_с – час на сортування состава поїзда, хв;

T_збир – час на збирання вагонів, хв;

Тривалість сортування накопиченого состава складає:

де А, Б – нормативні коефіцієнти, які залежать від ухилу витяжних колій і стрілочної зони, способу виконання маневрів (А=0,41, Б=0,32);

g – кількість відчеплень при формуванні поїзда (g=13...19);

m_ф – середня кількість вагонів у збірному поїзді, які відправляються на дільницю з технічних станцій К та О.

де p – кількість колій, із яких збираються групи вагонів після сортування:

m_з – кількість вагонів, що переставляються на колію збирання:

де К_пром – кількість проміжних станцій на дільниці, які обслуговуються збірними поїздами.

Тривалість закінчення формування вивізного поїзда можна визначити за формулою:

де В, Е – нормативні коефіцієнти, які залежать від середньої кількості розчеплень вагонів ().

m_вив – середній состав вивізного поїзда.

Середній простій місцевого вагона під однією вантажною операцією визначається як:

де U_н, U_в – відповідно кількість навантажених і вивантажених вагонів на станції.

Середній простій місцевого вагона на станції складає:

де n_м – кількість місцевих вагонів на станції.

Середня дільнична швидкість збірних (вивізних) поїздів визначається як:

де NL_зб(вив) – сумарні поїздо-кілометри пробігу збірних (вивізних) поїздів;

NT_зб(вив) – сумарні поїздо-години роботи збірних (вивізних) поїздів на дільниці:

де Т_i^к, Т_i^п – відповідно моменти прибуття на кінцеву та відправлення з початкової технічної станції i-го збірного поїзда.

Усі розраховані показники зручно представити у вигляді таблиці.