“Типові технологічні об’єкти”

(Конспект лекцій)

для студентів ІІ курсу спеціальності “Автоматика та автоматизація на транспорті” безвідривної форми навчання.

1. Вступ. (дописати)

2. Стрілочні переводи. (можливо?)

3. Сигнали та сигналізація. (можливо?)

4. Електричні рейкові кола. (можливо?)

5. Електрожезлова система. (можливо?)

6. Напівавтоматичне блокування. (можливо?)

7. Автоматичне блокування. (написати)

8. АЛСН, автостопи та автоведення поїздів. (можливо?)

9. Автоматична переєздна сигналізація. (написати) сигналізація на штучних спорудах?

10. Релейна централізація. (написати)

11. Осигналізування станції. (дописати)

12. Маршрутизація та таблиці залежностей. (дописати)

13. Системи ДК та ДЦ. (дописати ДЦ)

14. Системи визначення перегрітих букс в поїздах. (написати)

15. Види залізничного зв’язку та його призначення. (дописати)

Гірка!!!!!!! (напевне, теж потрібно)

Розділи 3, 6 ПТЕ

ВСТУП 2

1. Стрілочні переводи. 3

2. Сигнали та сигналізація. 13

3. Електричні рейкові кола. 22

4. Електрожезлова система. 28

5. Напівавтоматичне блокування. 30

6. Автоматичне блокування. 42

7. АЛСН, автостопи та автоведення поїздів. 42

8. Автоматична переєздна сигналізація. 52

9. Релейна (електрична) централізація. 55

10. Осигналізування станції. 55

11. Маршрутизація та таблиці залежностей 60

12. Системи ДК та ДЦ 61

13. Системи визначення перегрітих букс в поїздах 70

14. Види залізничного зв’язку та його призначення 72

15. Література 77

ВСТУП

Типові технологічні об’єкти і процеси на залізницях розглядалися при вивченні Вами предмету «Загальний курс залізниць».

Такими об’єктами. Наприклад є: колія, сортувальні гірки, пасажирські платформи, вантажні двори, контейнери та контейнерні площадки, службові будівлі та приміщення, магістральні та маневрові локомотиви, контактна мережа, всі види залазничних вагонів, пристрої СЦБ та зв’язку та ін.

До типових технологічних процесів на залізницях можна віднести: організацію поїздної роботи, порядок формування поїздів та технологічний процес роботи сортувальної гірки, порядок прийому та відправлення поїздів, порядок проведення маневроіої роботи на станціях та технологічний процес роботи станцій, організація комерційної роботи станції, типові технологічні процеси обслуговування та ремонту залізничних об’єктів та ін.

Опановуваний предмет є вступом до спеціальності 7.092507 “Автоматика і автоматизація на транспорті” і тому в процесі його вивчення розглядатииуться тільки ті об’єкти і процеси, які мають безпосереднє відношення до спеціальності, а саме: стрілки, сигнали, рейкові кола, АЛСН і автостопи, автоматична переєздна сигналізація, релейна централізація стрілок і сигналів, диспетчерський контроль і диспетчерська централізація, пристрої визначення перегрітих букс в поїздах, засоби зв’язку.

1. Стрілочні переводи.

Для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу служать стрілочні переводи. Кожен з них складається із трьох основних частин (Рис. 1.1): самої стрілки, куди входять два вістряки зі з’єднувальними тягами, дві рамних рейки та перевідний механізм; хрестовинної частини, куди входять хрестовина і два контррельса; з’єднювальних колій між стрілкою та хрестовиною (перевідна крива).

Рис. 1.1. Стрілочний перевід

Стрілочні переводи бувають праві і ліві (з відхиленням вправо, чи вліво). Залежно від положення вістряків у стрілці (до рамної рейки притиснено правий чи лівий вістряк) стрілкою можна рухатись прямо, чи з відхиленням на стрілочному переводі (рис. 1.2).

а)	б)
Рис. 1.2. Напрями руху стрілочним переводом а – без відхилення; б – з відхиленням на стрілочному переводі

В основному, стрілочні переводи поділяються за типами та марками хрестовин. Тип стрілочних переводів залежить від рейок, якими викладені колії, що з’єднюються між собою. Переважно застосовуються стрілочні переводи типів Р75, Р65 та Р50 (рідко Р43, Р38 та ін.). Марки хрестовин для переводів: 1/6, 1/9, 1/11, а на лініях зі швидкісним рухом поїздів боковими коліями 1/18 (80 км/год) та 1/22 (120 км/год).

Згідно Правил технічної експлуатації залізниць стрілочні переводи повинні мати хрестовини таких марок:

– на головних та приймально-відправних пасажирських коліях – не крутіше 1/11, а перехресні переводи й поодинокі, які є продовженням перехресних, – не крутіше 1/9; стрілочні переводи, якими пасажирські поїзди проходять тільки прямою колією переводу, можуть мати хрестовини марки 1/9. Допускається відхилення пасажирських поїздів на бокову колію стрілочними переводами марки 1/9, якщо заміна таких переводів на марку 1/11 викликає перебудову стрілочних горловин, здійснити яку на цей час неможливо:

– на приймально-відправних коліях вантажного руху – не крутіше 1/9, а симетричні – не крутіше 1/6;

– на інших коліях – не крутіше 1/8, а симетричні – не крутіше 1/4,5.

Рамні рейки є частиною безперервних рейкових колій і, як звичайні рейки, закріплюються нерухомо.

Вістряки з’єднуються між собою стрілочними тягами. Та з них, яка розташована біля гострої частини вістряка, з’єднується з перевідною тягою, що йде до перевідного механізму.

Хрестовина укладається у тому місці стрілочного переводу, де зовнішня рейкова нитка бокової колії перетинається з ниткою прямої колії. Призначення хрестовини полягає у забезпеченні безпечного проходження рухомим складом місць перетину рейкових ниток.

Хрестовина складається з двох основних частин: осердя і вусовиків. Хрестовини бувають з нерухомим (рис. 1.3, а) і рухомим осердям (рис. 1.3, б).

а	б
Рис. 1.3. Хрестовина стрілочного переводу а– з нерухомим;б– з рухомим осердям; 1 –осердя; 2 – вусовик.

Проти хрестовини з нерухомим осердям біля кожної зовнішньої рейки укладаються контррейки (рис. 1.4). Контррейки служать для направлення коліс рухомого складу при проходженні мертвого простору хрестовини, тобто того місця, де перериваються робочі грані рейок. Отже, призначення контррейок – не допускати заскакування колеса у невідповідний жолоб хрестовини.

Рис. 1.4 Контррейка стрілочного переводу

Більша частина основних розмірів стрілочного переводу визначається маркою хрестовини.

На практиці марку хрестовини можна визначити, вимірявши ширину осердя у його хвості і розділивши отриману величину на повну довжину цього осердя, що виміряна в його боковій грані від хвоста до математичного центра хрестовини, тобто до того місця, де повинні перетинатися бокові грані осердя.

Від марки хрестовини залежить і радіус з’єднувальних колій (перевідної кривої), які укладаються між коренем вістряка і хрестовиною.

Крім звичайного стрілочного переводу, зображеного на рис. 1.1, застосовуються переводи інших видів: симетричні стрілочні переводи (рис. 1.5, перехресні стрілочні переводи (рис. 1.6) та інші.

Рис. 1.5 Симетричний стрілочний перевід	Рис. 1.6 Перехресний стрілочний перевід

Рис. 1.6 Перехресний стрілочний перевід

Напрями руху перехресним стрілочним переводом

Перетин двох колій в одному рівні, коли немає потреби робити перехід з однієї колії на іншу, називається глухим пересіченням (рис. 1.7).

Рис. 1.7 Глухе пересічення

Ряд стрілочних переводів, розташованих на колії, в яку вливаються паралельні колії того чи іншого станційного парку, називається стрілочною вулицею (рис. 1.8).

Рис. 1.8 Стрілочна вулиця

Стрілочні переводи повинні відповідати кресленням, затвердженим Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Для переміщення вістряків стрілки з одного положення в інше служить стрілочний перевідний механізм. На рис. 1.9 показаний ручний перевідний механізм, а на рис. 1.10 – стрілочний електропривід електричної централізації.

Рис. 1.9 Ручний перевідний механізм

Рис. 1.10 Стрілочний електропривід

Стрілочні електроприводи призначені для переведення, запирання та контролю положення централізованих стрілокю Стрілочні електроприводи повинні забезпечувати при крайніх положеннях стрілки щільне прилягання притиснутого гостряка до рамної рейки; не допускати запирання стрілки при зазорі між притисненим гостряком та рамною рейкою 4 мм і більше; відводити інший гостряк від рамної рейки не менше ніж на 125 мм.

Для запобігання відходу притисненого вістряка від рамної рейки та попадання коліс рухомого складу в цей простір вістряки стрілок запирають, сам привід надійно закріплюють до рамних рейок спеціальною гарнітурою, яку ізолюють від рейок, а елементи колії стрілочних переводів встановлюють строго за рівнем та шаблоном.

Кінематична схема стрілочного електроприводу наведена на рис. 1.11. В корпусі цього електроприводу розміщені основні вузли: елктродвигун 5, редуктор 3 з фрикційною муфтою 4, головний вал з привідною шестернею 8, автоперемикач 7, робоча зубчата 1 та контрольні 2 лінійки. Робоча лінійка 1 за допомогою тяги з’єднана з вістряками стрілки та взаємодіє з жорстко насадженою на головний вал шестернею 8, завдяки чому обертовий рух головного валу перетворюється в поступальний робочої лінійки та вістряків стрілки. Контрольні лінійки 3 окремими тягами з’єднані з відповідними вістряками та взаємодіють з автоперемикачем 7 так, що його контрольні контакти можуть замкнутися тільки при повному переведенні вістряків стрілки в плюсове положення, а інші контрольні контакти при переведенні в мінусове положення. На початку переведення стрілки з плюсового в мінусове положення контрольні контакти розмикаються, а робочі залишаються замкнутими. При завершенні повного переведення стрілки робочі контакти розмикаються і замикаються контпрольні контакти мінусового положення стрілки. Фрикційна муфта 4 здійснює пружну передачу руху від двигуна 5 до вістряків стрілки та захищає електродвигун від поштовхів та ударів при переведенні стрілки, а також від перевантажень при виникненні завад для повного прилягання вістряків до рамної рейки.

Рис. 1.11 Кінематична схема стрілочного електроприводу

В корпусі електроприводу виконано два отвори, які нормально закриті заслонкою. В один отвір вставляється курбельне руків’я для переведення стрілки вручну, а в інший – ключ для відкривання кришки приводу. Заслонка зв’язана з блокуючим контактом, який вимикає робоче коло живлення електродвигуна при відкриванні кришки приводу чи при ручному переведенні стрілки за допомогою курбельного руків’я.

Вістряки стрілок запираються в крайніх положеннях широким зубом на робочій шестрені 8 головного валу та скошеними зубцями на робочій зубчатій лінійці 1. Схема запирання наведена на рисунку 1.12.

Рис. 1.12 Кулачковий запираючий механізм 1 – робоча зубчата лінійка; 2 – робоча шестерня головного валу; 3 – зуби лінійки; 4 – зуби шестерні

В горловинах станцій застосовують стрілочні електроприводи типів СП‑3, СП‑6, СП‑6М та інші.

Стрілочний перевід – найвідповідальніша та найскладніша частина верхньої будови залізничної колії. У зв’язку з цим для забезпечення безпеки руху поїздів необхідно постійно приділяти особливу увагу утриманню стрілочних переводів у справному стані і не допускати при їх укладанні, ремонті та обслуговуванні відступів від затверджених креслень, норм та інструкцій.

Нормальним положенням стрілки називається таке положення, в якому вона повинна знаходитися постійно і з якого може виводитись тільки у випадках, передбачених Правилами технічної експлуатації залізниць. Це положення вибирається так, що навіть при самовільному русі рухомого складу можливість зіткнення була виключена.

Такими положеннями для стрілок є:

• для вхідних на головних коліях станцій одноколійних ліній – напрям з кожного кінця станції на різні колії;

• для вхідних на головних коліях станцій двоколійних ліній – напрям відповідними головними коліями;

• для всіх інших на головних коліях перегонів і станцій, за винятком стрілок, які ведуть у запобіжні та вловлюючі тупики – напрям відповідними головними коліями;

• для тих, які ведуть у запобіжні та вловлюючі тупики – напрям у ці тупики.

Нормальне положення стрілок позначається знаком “+” (плюс) у таблицях взаємозалежностей стрілок, сигналів та маршрутів. Стрілки можуть виводитися з нормального положення при:

• приготуванні маршруту прийому та відправлення поїзда;

• маневровій роботі;

• занятті колій рухомим складом, очищенні, перевірці та ремонті стрілок, а також при потребі огородження місць перешкод та проведення робіт на станційних коліях.

Після прийняття поїзда, чи зайнятті колії рухомим складом, коли поставлена в нормальне положення стрілка веде на зайняту колію, вона повинна переводитися в напрямку вільної колії. На станціях з електричною централізацією встановлення стрілок в нормальне положення не є обов’язковим, за винятком тих стрілок, які ведуть в тупики.

Позначення стрілок на станціях:

На станціях стрілки позначаються арабськими цифрами з парним порядковим номером у парній горловині станції та з непарним – у непарній горловині. Переважно номери зростають від горловини до осі станції, але це не є жорсткою вимогою. За вісь, що розділяє парну і непарну горловини станції переважно приймають вісь пасажирської будівлі, а при її відсутності – вісь поста ЕЦ. В першу чергу стараються нумерувати стрілки на головних коліях, потім на другорядних.