1. Час ходу поїздів, що визначається з умов беззупинкового прямування поїзда через обидва роздільні пункти і називається: чистий час ходу по поїзда.
2. Мінімально необхідний час для виконання операцій з приймання, відправлення або пропуску поїздів через роздільний пункт з колійним розвитком називається: станційний інтервал.
3. Мінімальний час, яким розмежовують поїзди при прямуванні по перегонах та ділянках, обладнаних автоматичним блокуванням, називається: міжпоїзний інтервал.
4. Час руху поїздів визначається за даними тягових розрахунків з точністю до__0.1__ хв.
5. Тривалість станційних і міжпоїзних інтервалів залежить від: від порядку пропускання поїздів через роздільний пункт (із зупинкою або без зупинки); плану і профілю підходів; технічного оснащення (кількість головних колій, засоби сигналізації і зв’язку) ділянок, що прилягають до станцій; встановленого порядку видачі машиністові локомотива дозволу на займання перегону; взаємного розташування колій, парків, розміщення сигналів, стрілочних постів і службового приміщення чергового по станції; довжини станційних колій; типу стрілочних переводів; способу управління стрілками і сигналами (маршрутно-релейна централізація, електрична централізація, механічна централізація, ручне обслуговування стрілок з ключовою залежністю та використання інших пристроїв станційного блокування); допустимих швидкостей руху поїздів; категорії поїзда, його ваги і довжини; серії поїзних локомотивів, що обслуговують вантажні і пасажирські поїзди.
6. Станційні інтервали попутного прибуття і попутного відправлення поїздів розраховуються для роздільних пунктів розташованих на ділянках: з автоблокуванням.
7. Інтервал попутного прямування визначається для роздільних пунктів розташованих на ділянках: з напівавтоматичним блокуванням.
8. Інтервали неодночасного відправлення і зустрічного прибуття поїздів розраховуютьсядля роздільних пунктів розташованих на ділянках: Інтервали неодночасного відправлення і зустрічного прибуття поїздів розраховуються при наявності відгалуження на перегоні і управлінні стрілкою, що примикає до головної колії, зі станції.
9. На двоколійних ділянках визначають такі станційні інтервали між прибуттям і відправленням поїздів: попутного прибуття; попутного відправлення; неодночасного прибуття і попутного відправлення; неодночасного відправлення і попутного прибуття;
неодночасного відправлення і зустрічного прибуття; попутного прямування (для колій, що не обладнані автоблокуванням).
10. Періодом ГРП називається: час заняття перегону характерною для даного графіку категорією поїздів, що періодично передується на протязі доби.
11. При застосуванні пачкових графіків руху поїзди розмежовуються: міжстанційними перегонами.
12. Мінімальний час від моменту прибуття або проходження роздільного пункту вантажним або пасажирським поїздом до моменту відправлення на той самий перегін зустрічного вантажного або пасажирського поїзда називається: інтервал схрещення поїздів с.
13. Мінімальний час від моменту прибуття на станцію поїзда із зупинкою – до моменту прибуття або проходження без зупинки зустрічного поїзда називається: інтервал неодночасного прибуття нп.
14. Мінімальний час від моменту прибуття на роздільний пункт (проходження через роздільний пункт) одного поїзда до моменту прибуття на цей же роздільний пункт (проходження через роздільний пункт) іншого поїзда того самого напрямку руху називається: інтервалом попутного прибуття поїздів.
15. Мінімальний час від моменту відправлення з роздільного пункту (проходження через роздільний пункт) одного поїзда до моменту відправлення (проходження через роздільний пункт) іншого поїзда того самого напрямку руху називається: Інтервал попутного відправлення поїздів.
16. За якої умови може здійснюватись беззупинкове схрещення поїздів? 2-колійні вставки. Для ефективної реалізації беззупинкового схрещення поїздів необхідно виконувати наступні умови: достатня довжина двоколійної вставки; наявність диспетчерської централізації поїзного радіозв’язку і автоматичної локомотивної сигналізації; обладнання обох колій двоколійної вставки автоблокуванням для двостороннього руху; довжина блок-ділянок у межах 1-2,6 км і не менше довжини гальмівного шляху поїздів, які здійснюють беззупинкове схрещення; ідентичність перегонів між осями беззупинкового схрещення поїздів; можливість рушання з місця поїзда, який зупинився біля вихідного сигналу у кінці двоколійної вставки, якщо вона розташована на підйомі; відокремлення на роздільному пункті, що розташований у межах двоколійної вставки, місцевих робіт від руху поїздів.
17. Мінімальний час від моменту прибуття першого поїзда на роздільний пункт (проходження через роздільний пункт), що розташований попереду, до моменту відправлення другого поїзда того самого напрямку руху з даного роздільного пункту (проходження через даний роздільний пункт) на перегін, який звільнився, називається:
Інтервалом попутного прямування поїздів на лініях не обладнаних автоблокуванням п
18. Мінімальний проміжок часу між поїздами, які слідують один за одним на перегоні з АБ, називається: міжпоїзний інтервал попутного прямування поїздів або інтервал в пакеті.
19. Поїзда, які слідують один за одним на ділянках, що обладнані АБ, розділяються: 3 блок-ділянками.
20.Якщо коефіцієнт зняття вантажних поїздів дорівнює 1, ГРП класифікується як: паралельний.
21.Якщо коефіцієнт зняття вантажних поїздів більше 1, ГРП класифікується як: непаралельний.
22. Що визначає коефіцієнт пакетності? Характеристика частково-пакетного парного графіку є коефіцієнт пакетності. Він показує відношення кількості пар поїздів що прямують у пакеті до загальної кількості пар поїздів що пропущені за добу:
,
Де Nпак, – кількість пар поїздів, прокладених по пакетному графіку всього за добу і в періоді частково-пакетного графіка; N – загальна кількість пар поїздів всього за добу і в періоді частково-пакетного графіка.
23. Які станційні інтервали застосовуються на одноколійних дільницях, обладнаних автоблокуванням при схрещенні поїздів? схрещення; неодночасного прибуття з протилежних напрямків; попутного прибуття; попутного відправлення; беззупинкового схрещення; неодночасного прибуття і попутного відправлення; неодночасного відправлення і попутного прибуття; неодночасного відправлення і зустрічного прибуття.
Навести схему розташування поїздів при визначенні інтервалу схрещення.
Навести схему розташування поїздів при визначенні інтервалу неодночасного прибуття.
Навести схему розташування поїздів при визначенні інтервалу беззупинкового схрещення.
Навести схему розташування поїздів при визначенні міжпоїзного інтервалу.
1 Швидкість поїзда, при визначенні якої не враховується час на зупинки, розгін і уповільнення називається: ходова.
2 Швидкість поїзда, при визначенні якої не враховується час на зупинки, але враховується час на розгін і уповільнення називається: технічна.
3. Швидкість поїзда, при визначенні якої враховується час на зупинки, розгін і уповільнення називається:дільнична.
4. При зменшенні часу на зупинки ходова швидкість: залишається без зміни.
5. При зменшенні часу на зупинки технічна швидкість: залишається без змін.
6. При зменшенні часу на зупинки дільнична швидкість:збільшується.
7. Середня швидкість поїзда між станціями формування і розформування називається:
маршрутна???
1 Потрібна перепускна спроможність повинна бути: меншою, ніж наявна.
2 Одиницею виміру перепускної спроможності на одноколійної ділянці є: у парах поїздів за добу.
3 Одиницею виміру перепускної спроможності на двоколійної ділянці є: число поїздів для кожного напрямку руху за добу.
4Пропускна спроможність, яка може бути реалізована при діючому технічному оснащенні дільниці та прийнятому способі організації руху, називається наявна.
5Пропускна спроможність, яка забезпечує пропуск по даній лінії заданої кількості поїздів різних категорій з урахуванням резерву, носить назву потрібна.
6 Найменша з пропускних спроможностей дільниці, що визначає пропускну спроможність всього комплексу технічних пристроїв дільниці або лінії називається результативна.
7Перегін з найменшою пропускною спроможністю та з найбільшим періодом графіка називається обмежуючим.
8Одиницею виміру провізної спроможності є: мільйони тон на рік.
9 Які типи графіків застосовуються на одноколійних лініях, обладнаних автоблокуванням для збільшення пропускної спроможності? використання частково-пакетних і пакетних графіків.
10 Визначити найчастіші випадки застосування пропуску з'єднаних поїздів:???
11Чи доцільно відправляти на електрифікованих ділянках великовагові поїзди пакетами? Ні, тому що може бути недостатність потужності електроенергії при якій рух поїздів зупиниться.
12 При "здвоюванні" поїздів другій локомотив ставиться: у хвості першого состава (посередині здвоєного поїзда).
13Основними показниками для вибору способу підсилення пропускної та провізної спроможності кожної залізничної лінії являються: експлуатаційні, економічні та технологічні. (на підставі техніко-економічного аналізу).
14Які з перелічених основних заходів дозволять підсилити пропускну та провізну спроможність залізничної лінії?
15. Які з наведених видів заходів підсилення пропускної спроможності відносяться до реконструктивних? – будівництво блок-постів, роз’їздів, обгінних пунктів для зменшення довжини перегонів, введення нових засобів СЦБ, будівництво двоколійних вставок, других колій і т.п.
16. Які з наведених видів заходів підсилення пропускної спроможності відносяться до організаційно-технічних? використання частково-пакетних і пакетних графіків, пачкова прокладка пасажирських поїздів, підштовхування і кратна тяга, організація здвоєних поїздів і ін.
17. Частково-пакетні та пакетні графіки руху поїздів застосовуються для збільшення:
Пропускної спроможності ділянки.
18. Вкажіть що є вихідними даними для розрахунку пропускної спроможності перегонів:
,
де tтех – тривалість технологічних „вікон” в графіку руху для поточного утримання колії, контактної мережі та інших пристроїв; н – коефіцієнт, що враховує надійність роботи технічних засобів; Tпер – період графіку;kпер – кількість поїздів (пар поїздів) в періоді графіку.