Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДУЭП им. А.Нобеля - Фінанси підприємств.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
6.51 Mб
Скачать

1. Спосіб ланцюгової підстановки

Полягає в послідовній заміні планової величини одного з алгебраїчних доданків, одного зі співмножників фактичною його величиною, усі інші показники при цьому залишаються незмінними. Отже, кожна підстановка пов'язана з окремим розрахунками: чим більше показників у розрахунковій формулі, тим більше й розрахунків.

Ступінь впливів того або іншого показника виявляється послідовним вирахуванням: із другого розрахунків віднімається перший, із третього - другої і т.д.

Використовуючи спосіб ланцюгової підстановки, необхідно знати правила послідовності розрахунків:

1. ураховувати зміну кількісних, а потім якісних показників.

2. Якщо ж є трохи кількісних і кілька якісних показників, то спочатку слід змінити величину факторів першого рівня підпорядкування, а потім - більш низького.

y0 = f(a0b0c0d0… ) – базисне значення узагальнюючого показника;

yа = f(a1b0c0d0… ) – проміжне значення;

yb = f(a1b1c0d0… ) – проміжне значення;

yc = f(a1b1c1d0… ) – проміжне значення;

…………………………………………………

…………………………………………………

y1 = f(a1b1c1d1… ) – фактичне значення.

Загальне абсолютне відхилення узагальнюючого показника визначається піт формулі:

Δy = y1 – y0 = f(a1b1c1d1) - f (a0b0c0d0… )

Загальне відхилення узагальнюючого показника розкладається на фактори:

за рахунок зміни фактору а

Δyа = yа – y0 = f(a1b0c0d0) - f (a0b0c0d0… )

за рахунок зміни фактору b

Δyb = yb – ya = f(a1b1c0d0) - f (a1b0c0d0… ) і т.д.

2. Спосіб абсолютних разниц

Даний спосіб застосовується для розрахунків впливу факторів на приріст результативного показника в детермінованому аналізі, але тільки в мультиплікативних моделях (Y = x1x2x3,..., хn) і моделях мультипликативно-аддитивного типу: Y = (а - b)з і Y = а(b - с). Хоча його використання обмежене, але завдяки своїй простоті він набув широкого застосування в АХД.

При його використанні величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту значення досліджуваного фактору на базову величину факторів, які перебувають праворуч від нього, і на фактичну величину факторів звітного періоду, розташованих ліворуч від нього в моделі.

Алгоритм розрахунків для мультиплікативної четырехфакторной моделі валової продукції:

y = a * b * з * d

Δya = Δa * b0 * c0 * d0

Δyb = a1 * Δb * c0 * d0

Δyc = a1 * b1 *Δc * d0

Δyd = a1 * b1 * c1 *Δd

Тут також необхідно стежити за тим, щоб алгебраїчна сума приросту результативного показника за рахунок окремих факторів рівнялася його загальному приросту.

Розглянемо алгоритм розрахунків факторів цим способом у моделях мультипликативно-аддитивного виду. Для прикладу наведемо факторну модель прибутку від реалізації продукції:

П = VPП (Ц - З),

де П — прибутки від реалізації продукції;

VPП — обсяг реалізації продукції;

Ц — ціна одиниць продукції;

С — собівартість одиниць продукції.

Приріст суми прибутку за рахунок зміни:

• обсягу реалізації продукції

ΔПVРП = ΔVРП(Ц0 - З0);

• ціни реалізації

ΔПЦ = VРП1 ΔЦ;

• собівартості продукції

ΔПС = VРП1 * (-ΔС).

3. Спосіб відносних разниц

Даний спосіб застосовується для виміру впливу факторів на приріст результативного показника тільки в мультиплікативних моделях. Тут використовуються відносні прирости факторних показників, виражені у вигляді коефіцієнтів або відсотків.

Розглянемо методику розрахунків впливу факторів цим способом для мультиплікативних моделей типу Y = abc.

Зміна результативного показника визначається в такий спосіб:

Згідно із цим правилом для розрахунків впливу першого фактору необхідно базову величину результативного показника помножити на відносний приріст першого фактору, вираженого у вигляді десяткового дробу.

Щоб розрахувати впливи другого фактору, потрібно до базової величини результативного показника додати його зміна за рахунок першого фактору й потім отриману суму помножити на відносний приріст другого фактору.

Вплив третього фактору визначається аналбгично: до базової величини результативного показника необхідно додати його приріст за рахунок першого й другого факторів і отриману суму помножити на відносний приріст третього фактору і т.д.