1.2. Джерела формування доходів Пенсійного фонду

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвер­дженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, бюджет Пенсійного фонду України формується за рахунок таких надходжень, як страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, крім частини внесків, що спрямовується до Накопичувального фонду. Це, зокрема:

— надходження обов'язкових внесків підприємств, установ і організацій та обов'язкових внесків громадян, які визначаються із скорегованого фонду оплати праці (з урахуванням чинних норм щодо ненарахування страхового збору із заробітної плати, більшої за величину семи середніх заробітних плат, що склалася в попе­редньому календарному році) і тарифу відрахувань на рівні, встановленому чинним законодавством України;

— надходження коштів від платників, які працюють у галузі сільського господарства, що розраховуються, виходячи з фонду оплати праці працівників цієї галузі та з урахуванням тарифу, визначеного чинним законодавством, і надходження фіксованого сільськогосподарського податку;

— надходження обов'язкових внесків від платників, які обра­ли спрощену систему оподаткування, що розраховуються, виходя­чи з фонду оплати праці працівників цієї системи оподаткування і тарифу відрахувань, встановленого чинним законодавством;

— надходження обов'язкових внесків із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, які розраховують, виходячи з обсягу виплаченої суми цієї допомоги і тарифу, визначеного чинним законодавством України.

Також бюджет Пенсійного фонду України формується за рахунок інвестиційного доходу, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

Велику суму коштів Пенсійний фонд отримує із Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених Законом. Наприклад, асигнування зі спеціального фонду Державного бюджету України (додаткові ставки) на фінансування пенсійних програм. Це надходження від збору з операцій купівлі-продажу валюти, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу не­рухомого майна та послуг операторів стільникового рухомого зв'язку. Обсяги цих надходжень визначаються з урахуванням тенденції надходжень у минулому періоді.

Пенсійний фонд отримує кошти Фонду соціального страхування від нещасних ви­падків на виробництві та професійних захворювань і Фонду за­гальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіт­тя, які враховуються на рівні видатків на ці виплати, передбаче­них у видатковій частині бюджету.

В доходну частину бюджету Пенсійного фонду зараховуються суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення. Це, зокрема: надходження коштів з відшкодування пільгових пенсій, від сплати штрафних санкцій і пені; надходження коштів на погашення заборгованості Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; кошти банків за користування тимчасово вільними кошта­ми Пенсійного фонду, які визначаються з урахуванням обсягів залишків коштів на поточних рахунках і ставки рефінансування Національного банку України.

Також до суми адміністративних стягнень входять надходження коштів на виплату різниці в пенсійному за­безпеченні наукових працівників, що відшкодовується за рахунок небюджетних підприємств та установ, які розраховуються, вихо­дячи з фактичних сум нарахування підприємствам відшкодування цих виплат, враховуючи їх платоспроможність; надходження коштів від підприємств на покриття фактич­них витрат на виплату та доставку пенсій працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1, які розраховуються у розмірі, встановле­ному чинним законодавством, від річної суми видатків на випла­ту пенсій цій категорії пенсіонерів; надходження коштів на виплату пенсій іноземним пенсіо­нерам, які проживають на території України, що визначаються з урахуванням видатків з цих виплат, передбачених у видатковій частині бюджету.

Пенсійний фонд може отримувати кошти від благодійних внесків юридичних та фізичних осіб та від добровільних внесків [38, с.65].

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню [3].

Формування доходної частини бюджету Пенсійного фонду представлено на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Схема формування доходної частини бюджету Пенсійного фонду України

Отже, у Пенсійний фонд зараховуються:

- кошти Державного бюджету України у формі трансфертних платежів — для виплати державних пенсій військовослужбовцям­, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державним службовцям, надбавок до пенсій та їх підвищень окремим категоріям громадян — ветеранам війни, жителям гірських населених пунктів;

- кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань – для виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

- кошти Фонду загальнообов'язкового соціального страхуван­ня на випадок безробіття — для виплати пенсій, призначе­них відповідно до Закону України «Про зайнятість населен­ня» за період до настання пенсійного віку [44, 65-66].

Основним джерелом доходів Пенсійного фонду є збір на обо­в'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними осо­бами.

Платники та ставки внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування можна побачити в табл. 1.1.

Із наведної таблиці можна зробити висновок, що суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують або не використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші виокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, сплачують внески в розмірі 32 % від об’єкта оподаткування.

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 % від об’єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

Для платників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах: 1 % від сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн., 2 % - від 150 до 250 грн., 3 % - від 250 до 350 грн., 4 % - від 350 до 500 грн., 5 % - якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 500 грн.

Крім нарахувань внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до бюджету Пенсійного фонду входять також утримання від фізичних осіб, розмір яких надан в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Утримання внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

№	Платники	Ставки внесків
1	Наймані працівники (за трудовими та цивільно-правовими договорами)	1% або 2%, залежно від розміру доходу
2	Особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу	1% або 2%, залежно від розміру доходу
3	Особи льотних екіпажів і бортоператори, які виконують спеціальні роботи в польотах	1% або 5%, залежно від розміру доходів
4	Фізичні особи, які працюють за трудовими договорами (контрактами) та мають статус держслужбовців або працюють на посадах, роботу на яких зараховують до трудового стажу на отримання пенсії за спеціальними законами України	від 1% до 5% за шкалою

З табл. 1.2 можна зробити наступні висновки. Для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору, та фізичних осіб, які виконують роботу згідно з цивільно-правовими договорами, ставки збору встановлюються в розмірі 1 % від сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн. на місяць і 2 % від сукупного оподатковуваного доходу понад 150 грн.

Для платників, які мають статус державного службовця чи працюють на посадах, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про Національний банк України» ставки збору встановлюються в розмірі 1 % від сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 грн., 2 % - з доходу в розмірі від 151 до 250 грн., 3 % - від 251 до 350 грн., 4 % - від 351 до 500 грн., 5 % - понад 501 грн.

До бюджету Пенсійного фонду також входять суми внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, платники та розміри яких надані в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Платники та ставки внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій

№	Платники	Ставки внесків
1	Юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют	1,5%
2	Суб’єкти підприємницької діяльності, які проводять торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини й дорогоцінного каміння	5%
3	Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємця за законом	3%
4	Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбають нерухоме майно	1%
5	Підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку, а також оператори цього зв’язку, які надають свої послуги безкоштовно	6%

Таким чином, з 1 січня 2004 р. в Україні пенсійні збори справляються при:

1. здійсненні операцій з купівлі валюти. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування із купівлі-продажу валюти сплачують юридичні та фізичні особи, які купують валюту за гривні. Розмір збору становить 1,5 %;

2) торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини, дорогоцінного каміння. Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, є підприємства, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння. Розмір збору становить 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

3. відчуженні легкових автомобілів. Платниками цього збору є підприємства всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі шляхом:

• купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій ( крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);

• міни;

• дарування ( безоплатної передачі);

• успадкування ( крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

• з інших підстав, передбачених законодавством.

Об’єктом обкладання збором до Пенсійного фонду є вартість легкових автомобілів, на яку при відчуженні нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 %;

3. купівлі-продажу нерухомості. Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та фізичні особи, що придбають нерухоме майно. Об’єктом обкладання збором до Пенсійного фонду є вартість нерухомого майна, вказана в договорі купівлі-продажу. Зазначений збір сплачується у розмірі 1% від вартості нерухомого майна з усіх категорій платників на загальних підставах;

4. наданні послуг стільникового зв'язку. Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового мобільного зв’язку є підприємства, установи, організації, фізичні особи, що користуються послугами стільникового мобільного зв’язку, а також оператори такого зв’язку, що надають свої послуги безоплатно. Об’єктом обкладання 6%-ним збором для цієї категорії платників є вартість послуг стільникового мобільного зв’язку, оплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних і вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового мобільного зв’язку [38, c.91-92].

Стаття 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначає відповідальність страхувальників, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб. Передбачено такі види відповідальності: фінансова (фінансові санкції, штрафи, пеня), дисциплінарна, адміністративна, кримінальна [3].

У випадках невиконання обов'язкових внесків та інших зобов'язань перед фондом згідно з законодавством керівництво ПФУ має право накладати штрафи на порушників. Тоді мають місце надходження від фінансових санкцій. Доходи від комерційної та інвестиційної діяльності включають надходження нараховані на інвестиції в цінні папери, депозити в комерційних банках, паї в господарських товариствах, доходи від проведення лотерей, консультативної діяльності та ін. [19, 143].

Повний перелік фінансових порушень та розмірів фінансових санкцій можна побачити в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Фінансова відповідальність платників пенсійного збору

№	Порушення	Фінансова санкція
1	Неподання Розрахунку в установлені строки	10 НМДГ (170 грн.) за кожне неподання
2	Заниження суми зобов'язання, заявленого у Розрахунку, донарахо­ване ПФУ під час документальної перевірки	10% суми недоплати за кожний податковий період, але не більше 50% цієї суми та не менше 10 НМДГ (170 грн.)
3	Допущення арифметичної або методологічної помилки в Розрахунку, що призвела до заниження зо­бов'язання, яка виявлена ПФУ при камеральній перевірці	5% суми донарахованого зобов'язання, але не менше 1 НМДГ (17 грн.)
4	Заниження зобов'язання у великих розмірах (від 3000 НМДГ, тобто від 51000 грн.)	50% від суми недоплати, але не менше 100 НМДГ (1700 грн.)
5	Несплата узгодженої суми зобов'язання в установлені строки із затримкою: - до 30 календарних днів - від 31 до 90 календарних днів - більше 90 календарних днів	Від погашеної суми податкового боргу: - 10%; - 20%; - 30%.
6	Самостійне виявлення факту зани­ження зобов'язання та погашення його до початку перевірки	5% від суми недоплати

Таким чином, якщо платник збору не сплачує узгоджену суму зобов’язання протягом граничних строків, визначених законодавством, то такий платник зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов’язання, - у розмірі 10% такої суми;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов’язання, - у розмірі 20% такої суми;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов’язання, у розмірі 50% такої суми [44, c.112-113].

В табл. 1.5 надані розміри фінансових санкцій в розрізі порушень з 1 січня 2004 року. Так, в разі ухилення страхувальників від реєстрації, несвоєчасна реєстрація у територіальних органах Пенсійного фонду порушник сплачує 10 % суми страхових внесків, що підлягають сплаті за період ухилення від реєстрації ( несвоєчасної реєстрації), не менше 10 НМДГ (170 грн.).

Несплата (неперахування), несвоєчасна сплата страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду приводить до штрафу 10 % своєчасно не сплачених сум при затримці сплати на строк до 30 календарних днів включно, 20 % своєчасно не сплачених сум при затримці сплати на строк до 90 календарних днів, 50 % своєчасно не сплачених сум при затримці сплати більше, ніж на 90 днів.

В разі ненадання, несвоєчасного надання, надання не за встановленою формою або надання недостовірних відомостей призначають 10 % сум страхових внесків, які були сплачені або підлягають сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки надання відомостей, але не менше 10 НМДГ (170 грн.). При повторному порушен протягом року – 20 % зазначених Сум і не менше 20 НМДГ (340 грн.).

Таблиця 1.5

Розміри фінансових санкцій в розрізі порушень з 1 січня 2004 р.

№	Порушення	Фінансова санкція
1	Ухилення страхувальників від реєстрації, несвоєчасна реєстрація у територіальних органах Пенсійного фонду	10% суми страхових внесків, що підлягають сплаті за період ухилення від реєстрації (несвоєчасної реєстрації), але не менше 10 НМДГ (170 грн.)
2	Приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються внески	100% суми прихованої (заниженої) зарплати (виплат, доходу). При повторному порушенні протягом року – 300% прихованої (заниженої) зарплати (виплат, доходу)
3	Донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених і не сплачених внесків	5% донарохованих сум за кожний повний або неповний місяць, за який вони донароховані
4	Несплата, неповна або несвоєчасна сплата авансових платежів за пенсійними внесками	50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів
6	Ненадання, несвоєчасне надання, надання не за встановленою формою або надання недостовірних відомостей, які використовуються у системі персоніфікованого обліку та іншій звітності до територіальних органів Пенсійного фонду	10% сум страхових внесків, які були сплачені або підлягають сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки надання відомостей, але не менше 10 НМДГ (170 грн.). При повторному порушенні протягом року – 20% зазначених сум і не менше 20 НМДГ (340 грн.)

Крім фінансової, ст.165 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена ще й адміністративна відповідальність посадових осіб підприємств та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Перелік адміністративних порушень та розмір адміністративних санкцій надані в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Адміністративна відповідальність платників пенсійного збору

№	Порушення	Адміністративна санкція
Підприємства, фізичні особи – СПД, приватні адвокати, нотаріуси
1	Ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду як платників збору	Від 8 до 15 НМДГ (136-255 грн.). Повторне порушення протягом року – від 10 до 20 НМДГ (170-340 грн.)
2	Заниження (приховування) сум доходу, з яких обчислюють збір
3	Порушення строків перерахування збору
4	Неподання (несвоєчасне подання) звітів та інших документів про нарахування і сплату збору
Службові особи підприємств, установ, організацій
5	Заниження (приховування) фонду оплати праці, з якого обчислюють збір	Від 8 до 15 НМДГ (136-255 грн.). Повторне порушення протягом року – від 10 до 20 НМДГ (170-340 грн.)
6	Порушення строків перерахування збору
7	Неподання (несвоєчасне подання) звітів та інших документів про нарахування і сплату збору

Закон передбачає відповідальність для страхувальника у вигляді пені, штрафу, а також стягнення цих сум разом з недоїмкою у кожному випадку порушення ним порядку реєстрації, подання звітності або несвоєчасних і неповних рахунків з органом Пенсійного фонду.

Пеня – плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму боргу (без урахування пені), що справляється з платника збору у зв’язку з несвоєчасним погашенням зобов’язання.

На суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Одним із джерел надходження коштів до Пенсійного фонду України є частка сплачених до бюджету загальнодержавних по­датків. Це єдиний податок, що справляється з суб'єктів малого підприємництва, фіксований сільськогосподарський податок, фіксований податок з громадян.

Наступного дня після надходження єдиного податку відділен­ня Державного казначейства України перераховують його у розмірах, наданих в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Напрями перерахування єдиного податку

Напрям перерахування	Юридичні особи, %	Фізичні особи, %
До Державного бюджету України	20	0
До місцевих бюджетів	23	43
До Пенсійного фонду України	42	42
На обов’язкове соціальне страхування	15	15

Платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують до Пенсійного фонду через відділення Державного казначейства України 68% від суми фіксованого сільськогосподарського податку.

До Пенсійного фонду України відділення Державного казначейства України перераховують 10% від суми фіксованого податку.