Контрольні питання:

1. Яке значення має політика фінансування оборотного капіталу?

2. Дайте характеристику типам політики фінансування.

3. Назвіть основні переваги короткострокового кредиту над довгостроковим.

4. Які існують джерела короткострокового фінансування?

5. Наведіть основні риси банківських позик.

Тема 7. Кошти і легкореалізовані цінні папери. Дебіторська заборгованість. Управління запасами.

1. Кошти і легкореалізовані цінні папери

2. Управління дебіторською заборгованістю

3. Оптимізація запасів

Література:

1. Грідчіна М.В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика). – К: МАУП, 2002. – 232 с.

2. Ли Ч.Ф. Финансы корпораций: теория, методы и практика. – М: ИНФА-М, 2000. – 686 с.

3. Перар Ж. Управление финансами: Пер. с фр. – М: Финансы и статистика, 1999. – 360 с.

1. Кошти і легкореалізовані цінні папери

Готівку часто називають «активом, який не заробляє прибутку» Вона необхідна, щоб заплатити за використану робочу силу та інші ресурси, придбати основні активи, сплатити податки, нараховані дивіденди та інше. Однак, сама готівка та поточні рахунки (комерційні часткові рахунки) є безвідсотковими. Таким чином, мета менеджера з готівки - мінімізувати суму готівки, яку корпорація повинна тримати для проведення нормальної виробничої діяльності і мати при цьому достатньо готівки, щоб:

• застосовувати торгові знижки;

• підтримувати свій кредитний рейтинг;

• задовольнити непередбачені потреби у готівкових коштах.

Корпорації тримають готівку через дві головні причини:

• Проведення операцій. Гроші у касі необхідні під час проведення і виробничої діяльності. Платежі необхідно здійснювати у готівковій формі, а надходження розміщати у банку на готівкових рахунках. Гроші в касі пов'язані із плановими платежами та збором сум за дебіторською заборгованістю, визначаються як операційний баланс.

• Компенсація банкам за надання позик і послуг. Банк створює гроші за рахунок надання в оренду фондів, які були розміщені у ньому, тому чим більше його депозити, тим краще банківська прибуткова позиція. Також, якщо банк надає послуги клієнту, він може вимагати від клієнта залишати мінімальний баланс на депозиті, щоб компенсувати витрати, пов’язані із наданням послуг. Цей тип балансу визначається як компенсаційний баланс .

У фінансовій та економічній літературі розглядаються ще причини, які обумовлюють отримання готівки в касі — це обачність і спекуляція. Грошові находження та витрати деякою мірою непередбачувані, з рівнем передбачуваності, який варіює між корпораціями, так і між ринками. Тому корпораціям доцільно тримати деякий готівковий резерв у разі випадкових, непередбачуваних коливань у надходженнях та витратах. Ці "безпечні резерви" іноді визначаються як "обачні баланси", а чим менш передбачувані грошові потоки корпорацій, тим більше такі баланси слід тримати

Деякий розмір готівки в касі може триматися на випадок придбання активів за низькою ціною;ці фонди визначаються як спекуляційні баланси. Однак, як і зобачними балансами, корпорації сьогодні більше покладаються на резервну здатність одержувати позики на портфелі ліквідних цінних портфелів, ніж на готівку для спекуляцій них цілей.

Хоча грошові рахунки більшості корпорацій можуть розглядатися як такі, що складаються із операційних, компенсаційних , обачних та спекулятивних балансів, ми можемо розрахувати їх та визначити їх бажаний розмір готівки в касі, тому що одні і ті ж гроші часто обслуговують більше ніж одну ціль. Наприклад, обачні та спекулятивні баланси можуть також використовуватися для виконання вимог за компенсаційним балансом . Корпорації, однак, розглядають всі чотири фактори, коли встановлюють свої цільові готівкові позиції.

Специфічні причини для підтримування достатньої пропорції готівки:

1. Дуже важливо, щоб корпорація мала достатньо готівки та майже готівкових активів, щоб здійснювати платежі за векселями своєчасно і скористатися дисконтною ціною.

2. Адекватне тримання готівки та майже готівкових активів може допомогти корпорації підтримувати свій кредитний рейтинг. Високий кредитний рейтинг дає можливість компанії як купувати товар у постачальників на вигідних умовах, так і підтримувати достатню кредитну лінію із своїм банком.

3. Готівка та майже готівкові кошти корисні тим, що дають можливість скористатися вигідними діловими можливостями, такими як спеціальні пропозиції від постачальників.

4. Корпорації слід мати достатньо готівки та майже готівкових коштів на випадок таких подій , як пожежа , маркетингові компанії конкурентів , страйк, та вистояти у періоди сезонного падіння ділової активності.

У реальному житті управління та контроль за грошовими операціями та ліквідними цінними паперами неможливо проводити окремо. Управління однією операцією означає й управління іншою.

Причини для утримання ліквідних цінних паперів:

1. Вони виконують функцію замінників готівки в касі.

2. Вони використовуються як тимчасова інвестиція.

Деякі компанії тримають портфелі ліквідних цінних паперів замість великих розмірів готівки в касі, ліквідуючи частину портфелю для збільшення готівкового рахунку, коли готівкові витрати перевищують надходження. У таких ситуаціях ліквідні цінні папери можуть використовуватися як замінники для операційних балансів, обачних балансів, спекулятивних балансів, або для всіх трьох. У більшості випадків цінні папери тримаються, головним чином, для обережності - велика кількість корпорацій для здійснення тимчасових операцій або задоволення спекулятивної потреби надають перевагу банківським кредитам, але вони все ж таки тримають ліквідні цінні папери на випадок можливої нестачі банківського кредиту.

Тимчасова інвестиція у ліквідні папери має місце у разі настання однієї з наступних двох ситуацій:

1. Фінансування сезонної чи циклічної діяльності. Якщо компанія проводить консервативну політику фінансування, тоді її довгостроковий капітал перевищуватиме її постійні активи, і компанія триматиме портфель з ліквідних цінних паперів, коли в неї буде низький рівень товарно-матеріальних запасів та дебіторських рахунків. З іншого боку, проводячи високо агресивну політику, вона ніколи не матиме ніякого портфелю цінних паперів і братиме великі позики, щоб задовольнити потреби при досягненні піку

2. Задоволення відомих фінансових потреб. Ліквідні цінні папери часто негайно нагромаджуються до настання строків сплати щоквартальних платежів з податку на прибуток корпорацій . Далі, якщо основна програма побудови заводу заплановане на близьке майбутнє, коли заплановане придбання іншої компанії або якщо закінчується строк дії облігацій, то компанія у таких випадках може збільшити портфель ліквідних цінних паперів для забезпечення необхідними фондами.

Для корпорацій, які вирішили сформувати портфель ліквідних цінних паперів, доступна велика різноманітність цінних паперів, що варіюють за рівнями ризику відсоткових ставок, ризику ліквідності, ризику несплати зобов'язань та очікуваної норми прибутку. Ризик того, що позичальник буде нездатний здійснити відсоткові платежі та виплатити основний капітал (номінальну вартість) за планом, визначається як ризик несплати зобов'язань.

• Ризик зміни відсоткової ставки Ціна облігацій варіює разом із змінами відсоткових ставок . Ціни на довгострокові облігації також більш чутливі до змін відсоткових ставок порівняно з цінами на короткострокові цінні папери - довгострокові облігації мають більший ризик відсоткової ставки.

• Інфляційний ризик Інший тип ризику - це інфляційний ризик, або ризик того, що інфляція зменшить купівельну спроможність даної суми грошей.

• Ризик ліквідності Активи розглядаються високоліквідними, якщо вони можуть бути продані за короткий період часу за ціною, що приблизно дорівнює ринковій ціні, яка на даний момент котується. Без сумніву, довгостроковим облігаціям притаманний більш високий ризик росту відсоткових ставок, ніж короткостроковим.

• Доходи від цінних паперів Чим вищий ризик цінного паперу, тим більший його необхідний доход. Таким чином, казначеї корпорацій, як й інші інвестори, повинні здійснити компроміс між ризиком та доходом, коли вони вибирають ліквідні цінні папери.