- •Змістовий модуль 1. Загальні аспекти функціонування фінансів корпорацій
- •Тема 1. Огляд управління фінансами, фінансові ринки і фінансові інструменти
- •1. Сутність, основні ознаки і склад фінансів корпорацій
- •2. Теоретичні основи формування фінансів корпорацій
- •3. Фінансові ринки і фінансові інструменти
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Ризик і ставка доходу
- •1. Сутність і види ризику. Оцінка ризику.
- •2. Вплив ризику на ставку доходу
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Зміна оцінки грошей у часі
- •1. Сутність вартості грошей у часі
- •2. Визначення теперішньої вартості грошей (дисконтування)
- •3. Майбутня вартість. Компаундирування
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 2. Елементи управління фінансами корпорацій
- •Тема 4. Аналіз фінансових звітів
- •1. Призначення і види фінансових звітів
- •2. Зміст, завдання і методи аналізу фінансових звітів
- •3. Система показників оцінки фінансового стану корпорацій
- •До першої групи відносяться наступні коефіцієнти.
- •1. Коефіцієнт залежності.
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Фінансове прогонозування
- •1. Фінансове прогнозування в системі фінансового менеджменту
- •2. Методи прогнозування
- •3. Контролінг в системі фінансового прогнозування
- •Тема 6. Управління оборотним капіталом і короткостроковий кредит
- •1. Сутність і зміст управління оборотним капіталом
- •2. Короткостроковий кредит як форма фінансування оборотного капіталу
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Кошти і легкореалізовані цінні папери. Дебіторська заборгованість. Управління запасами.
- •1. Кошти і легкореалізовані цінні папери
- •2. Управління дебіторською заборгованістю
- •3. Оптимізація запасів
- •Змістовий модуль 3. Фінансова й інвестиційна діяльність корпорацій
- •Тема 8. Вартість капіталу і дивідендна політика
- •1. Необхідність, завдання і принципи оцінки вартості капіталу
- •2. Методика оцінки вартості капіталу
- •3. Дивідендна політика корпорацій
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Звичайні акції і довгострокова заборгованість
- •1. Сутність і склад акціонерного капіталу
- •2. Фінансування корпорацій за рахунок довгострокової заборгованості
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Гібридне фінансування
- •1. Сутність і форми гібридного фінансування
- •2. Переваги та недоліки привілейованих акцій
- •3. Сутність і форми лізингу
- •4. Опціон як тип похідного цінного паперу
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Аналіз ефективності капіталовкладен
- •1. Сутність і класифікація капіталовкладень корпорації
- •2. Система аналізу капіталовкладень корпорацій.
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Аналіз ризику ефективності капіталовкладень
- •1. Сутність і методи визначення ризику капіталовкладень
- •2. Ринковий ризик (бета-ризик)
- •3. Оптимізація бюджету капіталовкладень
- •Контрольні питання:
- •Список літератури
- •Нормативні матеріли мон і ДонДует ім.М. Туган-Барановського
2. Теоретичні основи формування фінансів корпорацій
При висвітленні питання формування фінансів корпорацій перш за все необхідно розглянути сутність номінального капіталу та корпоративних прав суб'єкта господарювання.
Корпоративні права — це права власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації. Емітентом корпоративних прав може бути держава в особі уповноваженого органу або юридична особа, яка від свого імені розміщує корпоративні права і зобов'язується виконувати зобов’язання, що випливають з умов їх випуску.
Номінальна вартість акцій (часток) — це та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій (чи у свідоцтві учасника) та в умовах їх випуску і береться до уваги при визначенні кількості голосів на зборах та реалізації інших прав власників.
Різниця між зареєстрованою сумою статутного (номінального) капіталу та фактично внесеною засновниками являє собою неоплачений капітал підприємства. У балансі ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні величини власного капіталу.
Основними видами корпоративних прав є акції, частки учасників у статутному капіталі ТОВ і паї. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Статутний капітал акціонерного товариства поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.
Загальна номінальна вартість усіх емітованих акцій АТ (чи внесених вкладів ТОВ) становить його номінальний капітал. Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного капіталу або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його на акціонерне товариство). Додатковий випуск акцій (часток) можливий у тому разі, коли попередні випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції (внески у ТОВ) повністю оплачені за вартістю не нижчою від номінальної.
Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Кожна проста акція надає акціонеру — її власнику однакову сукупність прав, зокрема:
на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди);
на участь в управлінні товариством (право голосу на загальних зборах товариства);
на отримання інформації про діяльність корпорації;
переважні права на придбання акцій нової емісії;
на участь у розподілі ліквідаційної виручки у разі ліквідації корпорації;
інші права, передбачені законодавством і статутом корпорації.
Випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, чинного законодавства. У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.
Обіг іменної акції фіксується у реєстрі власників цінних паперів. Іменні акції, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту. У разі продажу акцій, які мають бездокументарну форму, право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, що випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.
Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі — виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власникові цінних паперів. Виписка з рахунку, яка містить інформацію про наявність цінних паперів, не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.
Окрім сертифіката акцій, до них може додаватися купонний лист на виплату дивідендів. Він повинен містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів; порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди; найменування акціонерного товариства; рік виплати дивідендів.
Статутом акціонерного товариства може бути передбачено розміщення одного чи кількох типів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. Привілейовані акції характеризуються тим, що вони мають переваги порівняно зі звичайними акціями, причому привілейовані акції одного типу надають їх власникам однакову сукупність прав (переваг).
Преференції, які надаються власникам привілейованих акцій, визначаються в статуті товариства та повідомленні про розміщення акцій і можуть полягати у такому:
одержання певних переваг при розподілі прибутку та виплаті дивідендів;
додаткові права при розміщенні нових акцій;
переваги при голосуванні на зборах акціонерів;
переваги при розподілі ліквідаційної виручки.
В останньому випадку надання переваг слід узгоджувати з вимогами законодавства про банкрутство, яким передбачено задоволення вимог власників корпоративних прав в останню чергу. Отже, власники привілейованих акцій можуть претендувати на першочерговість у розподілі ліквідаційної виручки лише порівняно з власниками простих акцій, однак не з кредиторами чи іншими особами, вимоги яких задовольняються насамперед.
Звичайно, коли йдеться про привілейовані акції, то маються на увазі передусім переваги стосовно виплати дивідендів. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.
За твердженням деяких авторів, власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством та голосувати на зборах акціонерів.
Цікавим є досвід використання інструменту привілейованих акцій в інших країнах. Так, у практиці фінансової діяльності швейцарських корпорацій найчастіше привілейовані акції емітуються у разі санації корпорації з метою залучення додаткового акціонерного капіталу. Збільшення статутного капіталу корпорацій, які перебувають у кризі, досить часто можливе лише за умови надання новим акціонерам додаткових преференцій. При цьому привілейовані акції можуть розбиватися на окремі категорії залежно від їх пріоритетності, наприклад привілейовані акції першого класу, другого класу тощо. Загалом же в Швейцарії корпорації, як правило, утримуються від емісії привілейованих акцій.
Таким чином, формування фінансових ресурсів, корпорацій здійснюється різними засобами, але із застосуванням фінансових інструментів й під впливом ринкових дії факторів фінансового ринку.