21. Система прогнозування фінансової діяльності підприємства.

Фін. прогнозування спрямовано перш за все на виробітку фін. стратегії підпр-ва.

Фін. стратегія – система довгострокових цілей фін. діяльності підпр-ва та найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Формування фін. стратегії здійснюється за такими етапами:

(1). Визначення загального періоду формування фін. стратегії.

(2). Дослідження факторів зовнішнього фін. середовища і кон’юнктури фін. ринку.

(3). Формування стратегічних цілей фін. діяльності підпр-ва.

(4). Конкретизація цільових показників фін. стратегії по періодах їх реалізації.

(5). Розробка фін. політики по напрямах фін. діяльності, що вивчаються.

(6). Розробка систем організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фін. стратегії.

(7). Оцінка ефективності розробленої фін. стратегії.

Фін. прогнозування являє основу для фін. планування і бюджетування.

Результатом перспективного фін. планування є розробка 3 основних фін. документів:

• прогноз звіту про прибутки і збитки;

• прогноз руху грошових коштів (потоків);

• прогноз бухгалтерського балансу.

Прогноз об’ємів реалізації (продажу) складається в натуральних одиницях при декількох варіантів ціни або ціна продукції може бути вже визначеною на короткий термін.

Прогноз руху грош. коштів (баланс грош. потоків) складається з метою досягнути синхронізації у надходженні і витратах коштів, тобто досягнути необхідного рівня ліквідності активів.

Прогноз бухгалтерського балансу доцільно складати на початкову і кінцеву дату плануємого періоду. Цей документ має структуру звичайного балансу підпр-ва і характеризує насамперед розмір і склад активів підпр-ва та витрат.

Після складання прогнозів визначають стратегію фінансування підпр-ва, сутність якої полягає у:

• формуванні структури і витрат капіталу;

• визначенні джерел довгострокового фінансування;

• виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

21. Система внутрішнього фінансового контролю.

Внутрішній фін. контроль організовується самим підприємством з метою перевірки рівня виконання управлінських рішень у сфері управління його фінансами. Комплексна система внутрішнього фін. контролю за діяльністю фірми в країнах з ринковою економікою дістала назву фін. контролінгу.

Фін. контролінг можна визначити як саморегулівну систему методів і інструментів, спрямовану на функціональну підтримку фін. менеджменту на підпр-ві шляхом концентрації контролюючих дій за основними напрямками управління його фінансами, виявлення відхилень фактичних значень контрольних показників від нормативних (планових) і вжиття оперативних заходів для нормалізації процесу управління фінансами.

Побудова фін. контролінгу здійснюється на таких принципах:

• узгодженість цілей і завдань фін. контролінгу із фін. стратегією підпр-ва;

• орієнтованість системи фін. контролінгу на майбутній розвиток підпр-ва в конкурентному середовищі;

• необхідність координації окремих параметрів фін. діяльності підприємствам його функціональних систем;

• відповідність методів фін. контролінгу специфіці методів фін. аналізу і фін. планування, орієнтація на кількісні показники;

• гнучкість побудови системи фін. контролінгу;

• підвищення ефективності функціонування системи раннього попередження та реагування з метою уникнення небажаних явищ в розвитку підпр-ва.

Таблиця – Зміст основних специфічних методів фінансового контролінгу

Назва методу	Зміст методу фінансового контролінгу
Бенчмаркінг	безперервний процес порівняння фін. параметрів досліджуваного підпр-ва (структурного підрозділу) з аналогічними параметрами інших підпр-в чи структ. підрозділів.
Вартісний аналіз	дослідження функціональних та вартісних параметрів продукції та виробничих процесів з метою виявлення резервів зменшення її собівартості.
Факторний аналіз відхилень	визначення та оцінювання основних причин відхилень фактичних показників витрат від нормативних (планових).
Аналіз точки беззбитковості	визначення мінімального обсягу реалізації продукції, який забезпечує беззбиткову діяльність підпр-ва в короткостроковому періоді.
Портфельний аналіз	оцінювання оптимальності інвестиційного портфеля або портфеля продукції з погляду комбінації ризику та прибутку.
Опитування (анкетування)	опитування працівників усіх структурних підрозділів та керівництва підпр-ва з метою виявлення причин небажаних відхилень та пошуку шляхів удосконалення фін. діяльності.
СОФТ-аналіз	виявлення та оцінювання сильних та слабких сторін фін. діяльності підпр-ва, аналіз наявних шансів і ризиків.
АВС-аналіз	виявлення та оцінка кількісних значень небагатьох величин, частка яких у загальній сукупності вартісних показників найбільша, з метою пошуку резервів зниження собівартості за окремими центрами витрат, інвестиційних проектів чи видів продукції.
Нуль-базис бюджетування	аналіз усіх статей витрат і визначення резервів їх економії, визначення оптимального рівня валових витрат підпр-ва, а також пріоритетних напрямів використання обмежених фін. ресурсів.