3. Система забезпечення фінансового менеджменту.

Система забезпечення фін. менеджменту включає: систему організаційного забезпечення фін. менеджменту; систему інформаційного забезпечення фін. менеджменту; методи внутрішнього фін. контролю.

Система організаційного забезпечення фін. менеджменту – взаємопов’язана сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо окремих напрямів його фін. діяльності і несуть відповідальність за результати здійснення цих рішень. Створення двох центрів управління – за ієрархічною і функціональною ознаками. Ієрархічна будова центрів управління підприємством передбачає відокремлення різних рівнів управління. На даний час найпоширенішими є двох або трирівневі системи управління, де перший рівень представлений апаратом управління підприємством у цілому, а наступні – управлінськими службами його окремих структурних одиниць і підрозділів. Функціональна будова ґрунтується на диференціації за функціями управління або видами діяльності. При функціональній будові центрів управління підприємством обидва ці підходи можуть бути використані окремо або комплексно. Центр відповідальності – структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті чи інші напрями фін. діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення і в рамках цих напрямів несе повну відповідальність за досягнення планових (або нормативних) показників, що характеризують стан фін. діяльності цього підрозділу. Розрізняють 4 типи центрів: центр затрат, центр доходу, центр прибутку і центр інвестицій.

Система інформаційного забезпечення (інформаційна система) – безперервний і цілеспрямований добір відповідних інформаційних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всіх напрямках фін. діяльності підприємства.

А. Система показників інформ. забезпечення фін. менеджменту, що формується із зовнішніх джерел: 1. Показники, що характеризують загальний економічний розвиток країни: А) показники макроекономічного розвитку; Б) показники галузевого розвитку. 2. Показники, що характеризують кон'юнктуру фін. ринку: А) показники кон'юнктури ринку цінних паперів (ринку фондових інструментів); Б) показники кон'юнктури ринку грошових інструментів.

3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів: А) банки; Б) страхові компанії; В) постачальники продукції; Г) покупці продукції; Д) конкуренти. 4. Нормативно – регулюючі показники: А) по різних напрямах фін. діяльності під-ва; Б) з питань функціонування окремих сегментів фін. ринку.

Б. Система показників інформ. забезпечення фін. менед-ту, що формуються із внутрішніх джерел: 1. Показники, що характеризують фін. стан і результати фін. діяльності підпр-ва в цілому: а) показники, які обов’язково відображаються в балансі підпр-ва; б) показники, які відображаються в звіті про фін. результати; в) показники, які відображаються в звіті про власний капітал, звіті про рух грошових коштів. 2. Показники, що характеризують фін. результати діяльності окремих структурних підрозділів підпр-ва. Формування системи окремих показників цієї групи ґрунтується на даних управлінського обліку, що має бути організований на підприємстві. Показники групуються за: а) сферою діяльності підпр-ва (операційна, інвестиційна, фінансова); б) центрами відповідальності; г) видом кінцевої продукції. 3. Нормативно-планові показники, пов’язані з фін. розвитком підпр-ва, які формуються безпосередньо на підпр-ві по блоках: а) система внутрішніх нормативів, що регулюють фін. розвиток підпр-ва; б) система планових показників фін. розвитку підпр-ва.

Внутрішній фін. контроль – організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підпр-ва з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, які можуть привести до банкрутства.

У практиці країн, з розвинутою ринковою економікою поширення дістала нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю – контроллинг.

Фін. контроллинг – напрям фін. роботи на підпр-ві, зв’язаний з орієнтацією управлінського процесу на досягнення оперативних і стратегічних цілей підпр-ва.

Функції контроллингу: координація управлінської діяльності по досягненню цілей підпр-ва; інформаційна і консультаційна підтримка прийняття управлінських рішень; створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підпр-вом; забезпечення раціональності управлінського процесу.

Служба контроллінгу входить до складу фін-економічних служб підпр-ва. Для забезпечення ефективної роботи служба контроллінгу повинна: 1) мати можливість отримання необхідної інформації із бухгалтерії, фін. відділу, планово-економічного відділу, служби збуту та матеріально-технічного постачання; 2) мати повноваження на організацію за допомогою інших економічних служб збору додаткової інформації, яка не міститься у фін-економічній документації; 3) мати можливість швидкого доведення інформації до вищого керівництва підпр-ва; 4) бути незалежною від інших підрозділів фін-економічних служб.

Впровадження на підпр-ві системи фін. контроллингу дозволяє значно підвищити ефективність всього процесу управління фін. діяльністю.