Тема 4. Від філософії патристики до філософії схоластики (2 год.)

Мета: визначити генетичний зв’язок між епохою патристики та шкільною філософією доби Середньовіччя.

Зміст

1. Філософська спадщина Северина Боеція:

а) "Квадривіум";

б) діалектика;

в) теологічні трактати;

г) "Золота книга".

2. Іоанн Скот Еріугена і його неоплатонічне тлумачення Писання. Вчення про чотири природи, та його діалектичний зміст.

Питання до дискусії

1. Пояснити, чому Боеція називали «останнім римлянином».

2. Чи можна стверджувати, що ідеї неоплатонізму присутні в спадщині І.С.Еріугени в автентичному вигляді?

Контрольні питання

1. Роль філософії Боеція в становленні християнської освіти та науки.

2. Філософська спадщина Іоанна Скотта Еріугени.

Література

Боэций. Комментарий к Порфирию// Боэций/ "Утешение философией" и другие трактаты. – М., 1990. – С.5-144,

Боэций. Каким образом Троица есть единый Бог, а не три божества // Там само. – С. 145-157.

Боэций. Могут ли "Отец", "Сын" и "Святой Дух" сказываться о божестве субстанциально // Там само. – С. 158-160.

Боэиий. Каким образом субстанции могут быть благими, в силу того, что они существуют, не будучи благими субстанциальными // Там само. – С.161-166.

Боецій. Розрада від Філософії. – К., 2002.

Боэций. Утешение философией // Там само. – С. 190-290.

Антология мировой философии: В 4-х томах. – М., 1969. – Т 1. Ч 2 – С.787-794.

Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. – СПб., 2001. – Т. 1. – С. 113 - 160.

Аверинцев С.С. Софія-Логос. Словник. – К., 1999.

Александрова О.В. Філософія Середніх віків та доби Відродження. – К.: ПАРАПАН, 2002. – С.82-100.

Ванеев А.А. Два года в Абези. В память о Л. Карсавине. – Брюссель, 1990.

Жильсон Э. Философия в средние века. – М., 2004.

Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. – М, 1992. – Кн. I. – С. 161-206,

Майоров Г.Г. Северин Боэций и его роль в западноевропейской истории //Вопросы философии. – 1981. – №4.

Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979. – С. 356-394.

Майоров Г.Г. Судьба и дело Боэция // Боэций. Утешение философией и другие трактаты. – М., 1990. – С.315-413.

Неретина С.С. Верующий разум. К истории средневековой философии. – Архангельск, 1995. – С. 166-199, 226-237.

Реале Дж.., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.2. Средневековье. – СПб., 1994. – С.77-84, 92-97.

Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979. – С.92-97.

Уколова В.И. Последний римлянин Боэций. – М., 1987.

Чанышев А.Н. Курс лекций подревней и средневековой философии. – М., 1979. – С.445-452, 481-486.

Штёкль А. История средневековой философии. – СПб., 1996. – С.82-104.

Змістовий модуль 2. Західноєвропейська схоластика

Тема 5. ГЕНЕЗА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СХОЛАСТИКИ (IX - XII ст.) (4 год.)

Мета: окреслити в основних рисах філософські ідеї Ансельма Кентерберійського та П’єра Абеляра.

Зміст

А

1. Вчення Ансельма д'Акости (Кентерберійського).

2. Доведення буття Бога: апріорне і апостеріорні.

3. Вчення про вищу Сутність, ідеї і творення.

4. Про свободу волі і зло.

Б

1. Теоретичні роздуми П'єра Абеляра.

2. Концептуалізм, або поміркований реалізм, у поглядах на природу універсалій.

3. Вчення про Трійцю.

4. Правила дослідження.

5. Етична доктрина.

Питання до дискусії

1. Чи є вчення Ансельма Кентерберійського про вищу сутність у повному сенсі таким, що відповідає основним догматам християнства?

2. Чи можна стверджувати, що манера філософствування П’єра Абеляра є антитетичною?

Контрольні питання

1. Вчення П’єра Абеляра про трійцю.

2. Концепція Ансельма Кентерберійського щодо свободи людини та існування зла в світі.

Література

Абеляр Петр. Диалектика// Вопр. философии. – 1992. – №3.

Абеляр Петр. Диалог между Философом. Иудеем и Христианином // Там само. – С.311-411.

Абеляр Петр. История моих бедствий. – М., 1959.

Абеляр Петр. Логика "для начинающих" //Абеляр Петр. Теологические трактаты. – М., 1995. – С.50-97.

Абеляр Петр. Пролог к "Да" и "Нет" // Абеляр Петр. История моих бедствий. – М., 1959. – С.106-121.

Абеляр Петр. Теологические трактаты. – М., 1995.

Абеляр Петр. Теология "Высшего Блага" // Там само. – С. 132-246.

Абеляр Петр. Этика или Познай самого себя // Там само. – С.247-310.

Александрова О.В. Філософія Середніх віків га доби Відродження – К.:ПАРАПАН, 2002.–С.100-110.'

Ансельм Кентерберийский. Монологион //Ансельм Кентерберийский Сочинения. – М., 1995. – С.32-122.

Ансельм Кентерберийский. О свободном выборе // Там само. – С. 198.

Ансельм Кентерберийский. Об истине // Там само. – С. 166-197.

Ансельм Кентерберийский. Прослогион // Там само. – С. 123- 165.

Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1.4.2. – С.787-908.

Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. – СПб., 2001. – Т. 1. – С. 190 - 249; 403 - 426.

Баткин Л. М. Письма Элоизы к Абеляру. Личное чувство и его культурное опосредование // Человек и культура. – М., 1990.

Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. Книга третья // Сочинения. – М.-Л., 1935.–Т.ХІ.-С.П4-ІЗЗ.

Дамиани Петр. О божественном всемогуществе // Там само. – С.356-394.

Жильсон Э. Философия в средние века. – М., 2004.

Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.

Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. – М., 1997. – С.89.

Купреева И.В. Ансельм Кентерберийский. Биографический очерк// Ансельм Кентерберийский. Сочинения. – М, 1995. – С.273-304.

Неретина С.С. Абеляр и Петрарка: пути самосознания личности// Вопросы философии. – 1992. – №3.

Неретина С.С. Абеляр и специфика средневекового философствования // Абеляр Петр. Теологические трактаты. – М., 1995. – С.5-49.

Неретина С.С. Верующий разум. К истории средневековой философии – Архангельск, 1995. – С.237-292.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.2. Средневековье. СПб., 1994. – С.97-118.

Соколов В.В. Средневековая философия. – М, 1979.

Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии – М., 1991. – С.486-509.

Штёкль А. История средневековой философии. – СПб., 1996. – С. 104-167.