Професійна орієнтація і профвідбір. Лекція 6 лекція 6 методологія профорієнтації і професійного відбору

Вибір та обґрунтування методик експериментальних досліджень.

1) В першу чергу проводиться аналіз зовнішніх та внутрішніх(психологічних)факторів, які впливають на діяльність фахівця.

2) Далі проводиться систематизація факторів виробничого середовища фахівця, котрі поділяються на фізичні, хімічні та біологічні; розглядається ефективність застосування різних технічних засобів захисту; подається інженерно-психологічна характеристика особливостей системи “людина – машина – середовище”; наводиться професіограма та психограма фахівця.

Для розробки професіограми та психограми фахівця використовується здебільшого метод експертних оцінок, за допомогою якого визначаються основні професійно важливі якості особистості фахівця. На цій основі обираються та обґрунтовуються методики експериментального дослідження.

3) На базі експертної оцінки ранжуються основні якості, які, на думку респондентів, необхідні для фахівця. До них, здебільшого, належать: реагувати якомога швидше на звук, сигнал, що виникає раптово; уживати швидких дій у відповідь на одні сигнали, а у відповідь на інші – від дій утримуватися; точно реагувати на об’єкти, що рухаються; максимально зосереджувати увагу в певні моменти роботи; одночасно утримувати в полі зору предмети, об’єкти, що розташовані на відстані один від одного; здатність не послаблювати уваги під впливом переляку або неочікуваних вражень; незначна навіюваність, здатність не піддаватися впливу; ризикувати, працюючи в небезпечних для здоров’я або життя умовах; долати страх під час роботи на висоті; мати високу точність у роботі, зіставляти рухи за силою, спрямованістю, швидкістю; швидко вибирати оптимальне рішення з усіх можливих у даній ситуації; враховувати ймовірність очікуваних подій, передбачати ймовірні зміни обстановки, процесу роботи тощо; нести відповідальність за життя людей та обладнання; уміння взаємодіяти з членами колективу під час виконання спільної роботи.

4) На основі проведеного аналізу визначається перелік психофізіологічних характеристик, що відіграють вирішальну роль у становленні фахівця. Для дослідження визначених якостей та характеристик можна обрати такі методики (табл. 1):

Таблиця 1

Психофізіологічні показники до професійного відбору фахівців

Характеристики	Показники	Методики
Сила нервової системи	Сила нервових процесів	Методика теппінг-тесту
Прості та складні сенсомоторні реакції	Час сенсомоторних реакцій: – слухової (Сл); – зорової (Зр); – реакції вибору (Рв)	Комп’ютерна методика “Стартова реакція спортсменів”
Точність реакції на рухомий об’єкт	точність реакції стеження (Трс); показник збудливості нервових процесів (Зб); показник загальмованості нервових процесів (Зт); показник урівноваженості нервових процесів (Ур)	Модифікована комп’ютерна методика Лейтеса Н.С.
Стійкість рівноваги	Оцінка стійкості рівноваги: в статиці; в динаміці	Методика контролю координаційних здібностей
Увага	об’єм; розподіл; переключення	Методика “Розміщення чисел”
Тривожність	Рівень тривожності	Методика “Шкала тривожності” Дж. Тейлор
Нервово-психічна стійкість	Рівень нервово-психічної стійкості	Методика “Анкета “Прогноз”
Інтелектуальний рівень та здатність приймати рішення	увага; уява; мислення	Методика “Матриці Равена”

5) Проводиться аналіз та інтерпретація результатів досліджень.

6) Створюються психологічні рекомендації.

В основу класифікації методик профорієнтації і психологічного відбору повинні бути покладені характерні, специфічні ознаки методик з ранжуванням за ступенем значущості. Як відомо, всі без винятку психометричні і проективні тести, особистісні методики є експериментальними, тобто здійснюють цілеспрямоване дослідження особливостей психіки в спеціально організованих умовах. Доповнити ці методики можуть лише результати спостереження за експериментом, бесіда і вивчення документів. Ці три основні “класичні” напрямки вивчення психіки повинні бути покладені в основу класифікації психологічного відбору.

1. Бесіда: а) розгорнута; б) скорочена.

2. Експеримент:

• психологічний: а) груповий; б) індивідуальний;

• психофізіологічний: а) електрофізіологічний; б) клініко-фізіологічний; в) фізична підготовка.

3. Спостереження:

• зовнішнє: а) пасивне (опосередковане); б) активне (пряме);

• самоспостереження (самозвіт).

4. Аналіз документів:

• успішність навчання і трудова діяльність;

• соціально-біографічні дані з особової справи;

• характеристики за місцем навчання, служби або роботи;

• результати екзаменів, рішення мандатної і медичної комісій тощо.

Поділ методів психологічного відбору на чотири основні групи обумовлений бажанням забезпечити комплексний, системний підхід до їх використання та інтерпретації, а в кінцевому підсумку - до розкриття особливостей кандидата і можливостей їх розвитку і вдосконалення в процесі навчання або роботи (служби).