55.Органи кровотворення.

Органи кровотворення (гемопоетичні органи) — це органи, в яких відбувається утворення формених елементів крові. Цей процес має назву гемопоез.До О.к. належать червоний кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли, тимус (вилочкова залоза). О.к. поділяються на центральні та периферичні. До центральних органів належать червоний кістковий мозок і ти­мус. До периферичних — селезінка та лімфатичні вузли. Червоний кістковий мозок — головний О.к. У новонароджених він заповнює всі кістковомозкові порожнини, а з 4–5 років заміщається жировою тканиною та перетворюється на жовтий кістковий мозок. У дорослої людини червоний кістковий мозок зберігається лише в епіфізах довгих трубчастих кісток, у губчастих кістках і в губчастій речовині плоских кісток. Червоний кістковий мозок має вигляд ніжної червоної маси і складається з мієлоїдної тканини, що містить ретикулярні волокна і стовбурові кровотворні клітини, які є родоначальниками всіх формених елементів крові. Процес гемопоезу (кровотворення) полягає в диференціюванні стовбурових клітин кісткового мозку за кількома напрямками: еритропоез — утворення еритроцитів; тромбоцитопоез — тромбоцитів; гранулопоез — гранулярних лейкоцитів; лімфоцитопоез — клітин імунної системи — лімфоцитів, які потім потрапляють у тимус, селезінку і лімфатичні вузли, де проходять подальшу диференціацію на Т- і В-лімфоцити. Жовтий кістковий мозок міститься в діафізах трубчастих кісток і представлений переродженою ретикулярною тканиною, клітини якої містять ліпідні включення. На відміну від червоного кісткового мозку, не здійснює кровотворну функцію, але при крововтратах і токсичних отруєннях у ньому з’являються стовбурові клітини з периферичної крові. На їх основі виникають вогнища гемопоезу. Ти­мус — центральний орган лімфопоезу та імуногенезу. В ньому утворюються тимусзалежні лімфоцити, синтезується гормон тимозин і фактор росту. Т. людини складається із двох частин. Основу становить видозмінена епітеліальна тканина, представлена епітеліоретикулоцитами. Від сполучнотканинної капсули всередину відходять перегородки, що розділяють залозу на часточки. У кожній часточці розрізняють коркову і мозкову речовину. Коркова речовина містить велику кількість Т-лімфоцитів. Нові генерації лімфоцитів з’являються в тимусі кожні 6–9 год. Селезінка — непарний паренхіматозний, периферичний орган кровотворної та імунної систем, що виконує функції кровотворення; захисту (імунні реакції); депонування крові. У селезінці відбувається диференціювання Т- і В-лімфоцитів, а також руйнування еритроцитів, які закінчили життєвий цикл. Селезінка покрита сполучнотканинною капсулою і очеревиною.

56.Загальна характеристика серцево-судинної системи. Роль кровообігу в організмі.

Серцево-судинна система головним чином здійснює транспорт крові в замкненій трубчастій системі — кров'яній. До якої відноситься серце-артерії-капіляри-вени-серце. По ній циркулює рідка сполучна тканина — кров. В системі крові задіяні і інші органи, такі як печінка (деактивація токсичних речовин), легені (збагачення киснем крові за допомогою процесу, який називається — вентиляція), кровотворні органи (які постійно замінюють елементи крові, що загинули шляхом апоптозу чи некрозу), ендокринні залози (виділяють в кров гормони). Паралельно з кров'яною системою нерозривно пов'язана і функціонує лімфатична система (капіляри, судини, вузли, протоки і головний лімфатичний колектор — грудна протока, яка впадає в венозну систему) — в якій циркулює тканинна рідина — лімфа.Кровоносна система забезпечує обмін речовин в організмі. Вона переносить кисень, який зв'язується з гемоглобіном в легенях, гормони, медіатори, виводить продукти обміну — вуглекислий газ , водні розчини азотистих шлаків через нирки.В серцево-судинній системі виділяють центральний орган — серце, трубки які відводять кров від нього — артерії, трубки, по яких кров іде до серця — вени, і проміжну між ними частину — мікроциркуляторне русло (куди входять артеріоли, капіляри, венули і венули).

Кровоо́біг — процес постійної циркуляції крові в організмі, що забезпечує його життєдіяльність.Кровообіг — важливий чинник в життєдіяльності організму людини і тварин. Кров може виконувати свої різноманітні функції тільки знаходячись в постійному русі.