- •Методика
- •6. «Сприйняття мистецтва» як вид художньо-пізнавальної діяльності.
- •11. Шляхи активізації проектно-художньої діяльності
- •3, 14, 15. Учбовий матеріал кожної теми включає наступні компоненти:
- •14, 15. Мета і завдання системи вправ.
- •17. «Сприйняття» як вид навчальної художньо-пізнавальної діяльності школярів на уроках естетичного циклу.
- •18. Профорієнтаційна робота вчителя на заняттях естетичного циклу.
- •19. Формування і розвиток почуття кольору у школярів на заняттях образотворчого мистецтва та дпі.
- •21. Особливості дитячих малюнків учнів 1-7 класів.
- •Перші художні досліди або гри з формою.
- •Зображувальна діяльність.
- •Мистецтво чи гра.
- •Художня творчість і образотворча грамота.
- •24. Дидактичні проблеми «Колір і фарба» згідно з програмами «Образотворче мистецтво та художня праця».
- •27. Керівництво композиційною діяльністю учнів на уроках образотворчого мистецтва. Основні поняття композиції.
- •28. Позакласна і позашкільна робота вчителя, образотворчого мистецтва, дпм та дизайну.
- •1. Предмет педагогической науки
- •2. Категории педагогики
- •3. Задачи педагогической науки
- •4. Связь педагогики с другими науками
- •5. Методы педагогических исследований
- •6. Система педагогических наук
- •7. Профессиональная педагогика
- •8. Функции социального института образования
- •9. Педагогика: наука и практика
- •10. Становление педагогики в россии
- •11. Организационные формы обучения
- •12. Отечественная педагогика
- •13. Цели и задачи педагогики
- •14. Объект педагогики
- •15. Виды педагогической деятельности
- •16. Личность как объект и предмет педагогики
- •17. Цель формирования личности
- •18. Принципы формирования личности
- •19. Противоречия и трудности формирования личности
- •20. Общность как объект и предмет педагогики
- •21. Общество и его педагогические сферы
- •22. Сущность воспитания и воспитанности
- •23. Место воспитания в педагогической системе
- •24. Концептуальные основы педагогики
- •25. Содержательные принципы воспитания
- •26. Организационные принципы воспитания
- •27. Методические принципы воспитания
- •28. Организация воспитания
- •29. Методы воспитания
- •30. Способы практического воспитания
- •31. Нравственное воспитание
- •32. Другие виды воспитания
- •33. Педагогическая сущность образования
- •34. Система образования в стране
- •35. Общие понятия о дидактике
- •36. Структура педагогического процесса
- •37. Педагогические цели
- •38. Содержание образования
- •39. Теория образования
- •40. Сущность обучения
- •41. Педагогические принципы
- •42. Дидактические принципы высшей и средней школы
- •43. Методы обучения и воспитания
- •44. Дидактика и педагогическое мастерство
- •45. Развитость и развитие личности в педагогике
- •46. Принципы развития личности
- •47. Средства и формы педагогического процесса
- •48. Развитие мышления
- •49. Гуманитарное развитие
- •50. Демократическое развитие
- •51. Экономическое развитие
- •52. Основы специального развития
- •53. Педагогическое проектирование
- •54. Педагогические системы
- •55. Средства обучения
- •56. Этапы педагогического проектирования
- •57. Формы и принципы педагогического проектирования
- •58. Проектирование педагогического объекта
- •59. Виды педагогического творчества
- •60. Педагогические технологии и технология обучения
- •61. Проектирование технологии обучения
- •62. Основные дидактические концепции
- •63. Законы и закономерности обучения
- •64. Теория поэтапного формирования умственных действий
- •65. Этапы формирования умственного действия и типы учения
- •66. Развивающее обучение
- •67. Интенсификация обучения
- •68. Групповые формы учебной деятельности
- •69. Сущность проблемы обучения
- •70. Методы обучения
- •71. Методика, технологии и методические системы
- •72. Цели и условия успешного проблемного обучения
- •73. Основные формы проблемного обучения
- •74. Совместная продуктивная деятельность
- •75. Модульное обучение
- •76. Виды рейтингового контроля при модульном обучении
- •77. Открытые системы интенсивного обучения
- •78. Информационные технологии
- •79. Инновационное обучение
- •80. Программированое обучение. Основные принципы и достоинства
- •81. Традиционные технологии обучения
- •82. Программированное обучение
- •83. Производственно– профессиональное обучение
- •84. Основные виды образовательных учреждений
- •85. Государственные образовательные стандарты и образовательные программы
- •86. Инновации в образовании
- •87. Общая методика формирования знаний
- •88. Общая методика формирования навыков
- •89. Общая методика формирования умений
- •90. Профессиональное обучение взрослых в организациях
Художня творчість і образотворча грамота.
Підлітки вже більше знайомі з мистецтвом майстрів. Вони відчувають світ і себе в ньому інакше, ніж малюки. Наслідують дорослих і хочуть малювати як дорослі. Для них більш привабливі літературні сюжети, їм хочеться вміти зобразити світлотінь, об'ємні предмети, простір недосяжний, як деякі їхні мрії. Нові настрої вимагають іншої кольорової гами.
Завдання вчителя відкрити учням 5-7 класів необхідні знання, про форму предметів, пропорції людини і способах її зображення, допомогти скласти більш складний, подібний до натури або динамічний колорит, передавати освітлення.
Детальне знайомство з образотворчою грамотністю допоможе школярам більш усвідомлено і впевнено передавати свої ідеї, почуття, враження, підготує їх до професійного освоєння якогось художнього ремесла.
Потрібно подбати, щоб художня грамотність, як будь-яка інша, не затулила від учнів головної мети мистецтва — образної передачі емоційно забарвленого позитивного змісту в естетично цінній формі.
Тут від вчителя вимагається особлива чуйність і такт, щоб визначити міру «академізму» в роботах дітей. Можливо їх ідеї, враження і переживання вимагають для свого втілення особливих виразних засобів.
Поняття «уява і фантазія». Роль уяви та фантазії в життєдіяльності дитини.
Уява та фантазія пов'язані зі здатністю людини побачити внутрішнім зором предмети та явища, так ясно, щоб можна було їх зобразити.
Якщо ми уявляємо собі що-небудь вже нами бачене — це уява по пам'яті. Уявити в розумі, «побачити» когось або щось, можна навіть за словесним описом.
Ця надзвичайна можливість дозволяє художнику робити ілюстрації до літературних творів, зображувати людей яких він ніколи не бачив і події, учасником яких він не був. Такі уявлення частково опираються на минулий досвід, але багато в чому доповнюються фантазією. Вона дозволяє створювати вигадані образи або знаходити безліч варіантів вже існуючих.
У житті дитини уявлення і фантазія відіграють дуже важливу роль. З їх допомогою вона розширює і збагачує свій емоційний і зоровий досвід, розвиває розумові та творчі здібності.
Шляхи вирішення проблеми «Об’єм і простір» у творчості дітей.
Маленькі діти ще не намагаються передавати об'єм предметів. Їм досить контуру і зафарбованої плями. Простір вони вирішують, розташовуючи зображення ярусами. Предмети в їх малюнках, як правило, не перекривають один одного.
Підлітки пробують малювати вулиці і будинки в перспективі. Вони добре відчувають і хочуть передавати об'єм предметів.
Завдання вчителя познайомити їх з простими правилами лінійної та світло-повітряної перспективи. Відпрацювати вміння передавати простір в спеціальних вправах і закріпити ці вміння в образотворчій діяльності.
Підхоплюючи інтерес школярів до передачі об’єму та освітлення вчитель знайомить їх з основними поняттями:
власні та падаючі тіні;
освітлена сторона, відблиск;
півтінь та рефлекс.
Показує, як за допомогою падаючої тіні можна передати простір, демонструє особливості зображення тіні на горизонтальній, вертикальній і ламаній, або прогнутій поверхні. Звертає увагу на розподіл світла по поверхні циліндра, кулі і прямокутника. Слід закріпити ці знання серією вправ, а потім застосувати їх в авторських композиціях.
Особливого вивчення потребують можливості передачі об'єму і простору за допомогою кольору, а також різні випадки загороджування предметів.