УДК:

ББК

Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (Протокол №4 від 4.07.2006р.)

Наукові рецензенти:

Печерська Е.Ф. кандидат педагогічних наук, доцент Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського;

Реброва О.Є .кандидат педагогічних наук, доцент Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського.

Батюк Наталія Орестівна

Особливості формування художньо-образного мислення дітей засобами фольклору: Методичні рекомендації до уроків музичного мистецтва в початковій школі. - Одеса: 2007.- с.

ISBN

В даних рекомендаціях представлено матеріали теоретичного та методичного дослідження проблеми формування художньо-образного мислення дітей на уроках музики засобами фольклору. В роботі визначено педагогічну інтерпритацію поняття "художньо-образного мислення" згідно з характерними рисами мислення дітей молодшого шкільного віку, з’ясовано структурні компоненти художньо-образного мислення, розглянуто художньо-символічну образність фольклору і його роль у формуванні художньо-образного мислення молодших школярів; пропонується іноваційна форма тематичних фольклорних занять, що дістали назву "урок-образ".

Для студентів музично-педагогічних факультетів та вчителів музичного мистецтва – слухачів курсів підвищення кваліфікації.

ББК

ISBN © Батюк Н.О. – 2007

Тезаурус.........................................................................................................................................3

Вступ.

Актуальність проблеми формування художньо-образного мислення дітей ...............5

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО - ОБРАЗНОГО

МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ

1.1 Психолого-педагогічний аспект проблеми формування

художньо-образного мислення. ...............................................................................5

1.2 З досвіду формування художньо-образного мислення

на різних шкільних предметах...............................................................................7

1.3 Сутність процесу формування художньо-образного мислення

на уроках музики ......................................................................................................12

1.4 Урок-образ, та основні педагогічні умови його реалізації .................................. 16

Розділ 2. З ДОСВІДУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

2.1 Спостереження проявів адекватності та неадекватності сприймання дітьми

художніх образів та їх причини.............................................................................24

2.2 Методика формування художньо-образного мислення як сукупність

відповідних прийомів ...........................................................................................27

2.3 Поетапність впровадження методів та прийомів формування

художньо-образного мислення .............................................................................33

Розділ 3. РОЗРОБКИ УРОКІВ

3.1 Тематика “уроків-образів” ......................................................................................46

3.2 Зразки уроків-образів...............................................................................................47

„Весна іде – радість несе”.........................................................................................47

^{„Де Лелека водиться там щастя народиться”.........................................................50}

„Дерево пам’яті”........................................................................................................53

„Ой на Івана, тай на Купала”....................................................................................57

„В піснях історія живе”.............................................................................................61

ВИСНОВКИ ...................................................................................................................64

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ..................................................................................65

НОТНІ ДОДАТКИ .........................................................................................................67

Т е з а у р у с

образне мислення	- здібність комбінувати факти новими способами. Різновидності О.М.: предметно-наочне, варіативно-образне, синтетично-образне, символічно-образне, асоціативно-образне.
художньо-образне мислення	- різновид асоціативно-образного, пов’язаний з тим чи іншим видом мистецтва, чи з його синтезом; це процес оперування думками і почуттями на основі сприймання художнього образу і особистого життєвого досвіду.
функція компонент поліфункціональність функціональні компоненти	- від лат. виконання, завершення, означає діяльність, роботу, призначення; - складова частина, елемент чогось; - багатоплановість; - елементи, які дають можливість діяльності;
мотиваційно-ціннісний компонент	- проявляє вияв усвідомленої установки учнів на сприймання образів мистецтва та їх художню оцінку;
емоційно-емпатичний компонент	- полягає в чуттєвому сприйманні художніх образів на основі їх співпереживання з життєвими аналогіями дитини;
раціонально-когнітивний компонент	- передбачає оперування знаннями щодо мистецьких явищ і закономірностей та осмислене осягнення художньо-образного матеріалу;
творчо-діяльнісний, компонент	- зорієнтований на активізацію уяви і фантазії учнів в процесі сприйняття і відтворення художніх образів;
синестезія	- одночасне відчуття; феномен сприйняття, що полягає у виникненні у людини відчуття не лише в тому органі, на який діє подразник, а й водночас і в іншому (інших) органах чуття;
система (життєвих) цінностей	- сукупність принципів, покладених в основу вчення про життєві цінності;
модальність чуттєві модальності	- modus- лат.спосіб; поняття філософії, логіки та мовознавства, яке виражає оцінку дійсності або оцінку змісту висловлювання чи судження по відношенню до дійсності; -візуальна, слухова, кінетична (пов’язана з рухом);
полімодальність образного мислення	- здібність переносити необхідні образи–уявлення в свідомість;
пластичність психіки,	- гнучкість, легкість комбінування, аналогізування, виявлення нових зв’язків, перенос функції одного об’єкту на інший;
інтелект інтелектуальні здібності	- intellectus- розуміння, розсудок, пізнання; - здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів;
дифузний	- розсіяний;
інтуїція	- здатність безпосереднього пізнання істин без будь-якого зв’язку з раціональним пізнанням;
базові стратегії мислення	- такі, що є значущими для досягнення мети;
Комбінація, комбінування	- співставлення, розташування, яке може змінюватися;
метод морфологічного аналізу	- вибір важливих характеристик майбутнього об’єкту (або технології) та їх систематизований перебір. Нове співвідношення цих характеристик дає можливість отримати новий об’єкт, чи нову якість;
Аналогізування	- усвідомлений пошук аналогій (під аналогією розуміється встановлення подібності);
емпатія	- особиста аналогія, яка пропонує “увійти” в образ об’єкту, що розглядається, відчути його стан і на основі власних відчуттів знайти і запропонувати найбільш оптимальний варіант рішення;
Пряма аналогія	- розгляд методів, які використовуються в інших галузях науки та техніки;
Символічна аналогія	- знаходження короткого символічного опису завдання або об’єкту, яке в формі парадоксу характеризує його сутність. Літературним, поетичним її аналогом вважають метафору;
Фантастична аналогія	- виклад завдання в термінології казки, міфу, легенди, фантастичної літератури;
Метафора	- здатність пізнавати подібність в житті. Основна функція метафори – це вживання слова, яке означає якийсь предмет (явище, дію, ознаку), для образної назви іншого об'єкту, подібного чимось на перший. Це своєрідне образне визначення через інший предмет, перенос властивостей, порівняння, але не пряме, а замасковане;
фокальний	- фокусний, той що належить до фокуса;
аглютинація	- найбільш елементарна форма синтезування образів, яка передбачає своєрідне “склеювання” різних властивостей, якостей, частин;
стабілізація	- набування стійкості, незмінності;
детермінація	- визначення, обмеження;
фабула	- стислий зміст подій, пригод, зображуваних у художньому творі;
асоціація	- з’єднання, сполучення чого-небудь в єдине ціле;
аналогія	- подібність, схожість відмінних у цілому предметів, явищ, за певними ознаками або відношеннями;
інтеграція	- поповнення, об’єднання в ціле раніше ізольованих частин;
катарсис	- очищення, сутність естетичного переживання;
антикатарсис	- втрата потреби і здатності до духовного очищення
катарсична педагогіка	- послідовне, цілеспрямоване моделювання ефекту катарсису в навчально-виховному процесі; створення педагогічних технологій, основаних на регулюванні контрастних духовних станів особистості, на зіставленні різних світоглядницьких позицій, моральних принципів, емоційних переживань;
ініціація	- посвячення, втаємничення
інтерсуб’єктивне	- явище, що не залежить від окремого суб’єкта, виходить за сферу його індивідуальної свідомості, понад індивідуальний;
адекватний	- відповідний, рівний, тотожний;
пластичне інтонування	- показ жестами рук висоти звуків та характеру музики;
індиферентне ставлення	- байдуже ставлення;
синтетичний	- від грецьк. - сполучний; одержаний внаслідок з’єднання, сполучення, узагальнення, об’єднання;
компетентність	- поінформованість, обізнаність, авторитетність.