Висновки

Дана наукова робота є комплексним науковим дослідженням україн ської ідентичності у взаємообумовленості усіх її складників – національного, етнічного, а також ідентичності держави та країни. Аналіз історико-культурних засад становлення української нації досліджується у взаємозв’язку із сучасними подіями, а саме з Революцією гідності.

Революція гідності стала рушієм пробудження національної самосвідомості українців, силою, що обєднала представників етнічнох спільнот у єдине ціле, яка здатна мотивувати їх на досягнення соціально значимих цілей та сприяти культурному, інтелектуальному й економічному розквітові нації.

Процес ідентичності українців більше постійно був пердметом полеміки науковців та аналітиків, висувалися різнамінтні теорії українства, однак гостро постало питання ідентичності зі здобуттям Україною незалежності. Процесс націєтворенняна початку 90-років ХХ ст. перетворився на процес українізації самих українців: було розроблено національний проект побудови громадянської нації, в якому чільне місце посідає саме ідентичність.

До подій 2013 року стан ідентичності українців часто характеризували як кризу ідентичності, яка була спричинена певним конфліктими, а саме: проблемами у формуванні вітчизняної національної самосвідомості, пов’язаними з переходом від етнічного до соціально-політичного принципу її утвердження; наявністю елементів пострадянської ідентичності; досить сильними позиціями регіональних субідентичностей, що мають різні ціннісні домінанти.

Проблема подолання кризи ідентичності в значній мірі посилюється процесами глобалізації, що розмивають національну культуру та посилюють маргінілізацію українського суспільства. Тільки радикальне оновлення власної національно-цивілізаційної ідентичності буде сприяти формуванню стійкого і консолідованого суспільства, здатного відповісти на численні виклики сучасного світу і здійснити повноцінну економічну, соціальну й політичну модернізацію Таким радикальним поштовхом була Революція гідності. Історичне значення Революції гідності полягає передовсім у тому, що вона змінила політичний режим, хоча і той політичний режим, в якому ми нині перебуваємо, звичайно, не є досконалим, не можна його назвати повною мірою демократичним.

Євромайдан виник як мирна, довготривала акція масового протесту з метою дотримання курсу на євроінтеграцію України, збереження і зміцнення її незалежності та спрямування на шлях правової демократичної держави. Він є актом утвердження суверенітету української нації та її консолідації через взаємодію громадян на Майдані, їхню солідарність у протистоянні з владою, їхнє наполягання на необхідності повної трансформації суспільно-політичного життя в країні. У зв’язку з активними агресивними поіями та смертями актвістів Євромайдан трансформування у революцію.

Без сумніву, Революція гідності мала б призвести до докорінної перебудови політичного устрою країни. Однак черех рік після революційних подій ми отримали зовсім іншу ситуацію. Політики, які очолили країну після Майдану, під час революції не користувалися авторитетом серед народу і не делегувалися Майданом на керівні державні посади. Не були виконані основні вимоги українського народу, а саме: реформи, кримінальні дослідження злочинів під час Революції гідності, європейська інтеграція, соціальна справедливість, економічний розвиток держави і рівень життя населення, який з бідного досягнув злиденного рівня.

Однак, все ж таки Революція гідності привела до якісної зміни самої ідентичності, змінилася постсовєцька ідентичність і Україна стала на шлях європейського розвитку.  В перспективі матиме місце повільне перетворення радянської ідентичності в модерну проєвропейську українську ідентичність та повільне наростання проєвропейського потенціалу модерної української нації.