- •Цивільний захист конспект лекцій
- •За редакцією доц. В.Є. Гончарука
- •Тема 1. Стор.
- •Загальні положення.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Література:
- •Тема 2.
- •1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Література:
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Література:
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
- •Література:
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •3. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •Додатки
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год
- •1. Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Допоміжні таблиці
- •Тема 7.
- •1.Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •Література:
- •Тема 8.
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Приклад.
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
- •Література
- •Цивільний захист конспект лекцій
1.2. Оцінка інженерного стану
З метою визначення масштабів руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт проводиться оцінка інженерного стану.
Перш за все необхідно визначити ступені руйнування населеного пункту і об'єктів господарювання. Знаючи ступінь руйнування, можна визначити величину збитків, обсяги рятувальних і невідкладних робіт.
Ступені руйнування характеризуються наступними критеріями.
Повні руйнування — це руйнування всіх елементів будівель, у тому числі підвальних приміщень, та ураження людей, що знаходяться в них. Збитки становлять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Подальше їх використання неможливе.
Сильні руйнування — це руйнування частини стін і перекриття поверхів, їх деформація, виникнення тріщин у стінах та ураження значної кількості людей, що знаходяться в них. Збитки ставлять від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості). Можливе обмежене використання будівель, що збереглися. Відновлення можливе після капітального ремонту.
Середні руйнування — це руйнування переважно другорядних елементів будівель і споруд (покрівлі, вікон, дверей і перегородок), виникнення тріщин у стінах. Підвальні приміщення зберігаються, перекриття залишаються. Люди уражаються частіше уламками конструкцій. Збитки становлять 10—30 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель). При середньому ремонті відновлюються техніка, транспорт та промислове обладнання. Будівлям необхідний капітальний ремонт.
Слабкі руйнування — це руйнування вікон, дверей та перегородок. Ураження людей можливе уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи не пошкоджуються. Вони придатні для використання після поточного ремонту будівель. Збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів (будівель). Відновлення можливе після середнього або поточного ремонту.
Після виникнення надзвичайної ситуації для оцінки матеріальних збитків і втрат населення в населених пунктах узагальненим критерієм є ступінь ураження населеного пункту, який можна визначити за формулою (2):
Ср = Пр / Пнп, (2)
де Ср — ступінь руйнування населеного пункту (об'єкта); Пр — площа руйнувань; Пнп — загальна площа населеного пункту (об'єкта).
Вплив масштабів руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів подано в табл. 2.
Таблиця 2
Вплив масштабу руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
|
Ступені руйнування об'єктів, % |
Ступінь руйнування населеного пункту | |||||||||
|
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 | |
|
Середні |
2 |
3 |
5 |
8 |
10 |
12 |
15 |
18 |
15 |
10 |
|
Повні й сильні |
8 |
16 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
85 |
90 |
Виходячи зі ступенів руйнування населеного пункту орієнтовно можна визначити втрати незахищеного населення (табл. 3).
Таблиця 3
Втрати незахищеного населення залежно від ступенів руйнувань населеного пункту
|
Види втрат населення, % |
Ступінь руйнування населеного пункту | |||||||||
|
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 | |
|
Загальні |
4 |
8 |
10 |
12 |
16 |
28 |
40 |
80 |
90 |
100 |
|
Безповоротні |
1 |
2 |
1,5 |
3 |
4 |
7 |
10 |
20 |
25 |
30 |
|
Санітарні, у т. ч.: |
3 |
6 |
7,5 |
9 |
12 |
21 |
30 |
60 |
65 |
70 |
|
легкі |
1,5 |
2,6 |
3 |
4 |
5 |
9 |
13,5 |
27 |
28 |
30 |
|
середні |
1 |
2,5 |
3 |
3,5 |
5 |
8 |
12 |
24 |
27 |
30 |
|
важкі |
0,5 |
1 |
1,5 |
1,5 |
2 |
4 |
4,5 |
9 |
10 |
10 |
Близько 80 % потерпілого населення буде потребувати надання першої медичної допомоги. Таку допомогу можуть надавати санітарні дружини. Потреби в санітарних дружинах можна визначати за формулою:
Псан.др = У : Асан.др ∙ t, (3)
де Псан.др – кількість санітарних дружин; У – кількість уражених; Асан.др –можливості сандружин за годину; t — час роботи (годин).
Спеціалізована медична допомога надається в обсязі 50 % від санітарних втрат.
Кількість сил і техніки, необхідних для проведення невідкладних і рятувальних робіт, визначають за допомогою табл. 4.
Таблиця 4
Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для невідкладних і аварійних робіт
|
Необхідна кількість: |
Ступінь ураження населеного пункту | |||||||||
|
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 | |
|
Осіб рятувального загону, тис. чол. |
0,6 |
1,3 |
1,9 |
2,3 |
2,4 |
2,6 |
2,8 |
2,9 |
3,3 |
3,6 |
|
Одиниць інженерної техніки |
8 |
16 |
28 |
33 |
38 |
46 |
63 |
66 |
68 |
75 |
Прогнозовану оцінку пошкоджень інженерних мереж і комунікацій населеного пункту можна визначити за матеріалами додатку.