основи правознавства

___________________________________________________________ 151

ТЕМА 17. УРЯД І ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

§73. Кабінет Міністрів України

Конституція України (ст. 6) проголошує, що "державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову". Органи виконавчої влади в Україні здійснюють дві основні функції: виконавчу та розпорядчу. Виконавча функція полягає у тому, що ці органи безпосередньо виконують нормативні приписи та інші акти законодавчої влади. Розпорядча функція характеризується тим, що для виконання актів законодавчої влади органи виконавчої влади від свого імені видають управлінські акти, дають відповідні розпорядження. Органи виконавчої влади не приймають закони, як Верховна Рада, а забезпечують управління економікою, освітою, наукою, соціальною сферою, вирішують усі інші управлінські справи.

Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України — Уряд. Відповідно до Конституції (ст. 113) він у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Конституція України встановила, що Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Відповідальність Кабінету Міністрів перед Президентом України виявляється в тому, що саме Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. А за поданням Прем'єр-міністра Президент України призначає членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їх повноваження на цих посадах.

Підконтрольність і підзвітність Кабінету Міністрів Верховній Раді України реалізується через затвердження Державного бюджету України та внесення до нього змін, організацією контролю за виконанням бюджету. Верховна Рада розглядає та приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, дає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра, контролює діяльність Кабінету Міністрів. За пропозицією не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та

152_____________________________________________

прийняти резолюцію недовіри йому більшістю від її конституційного складу. Прийняття такої резолюції має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.

До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри та міністри. Кабінет Міністрів має повноваження створювати свої комітети та тимчасові комісії, а також інші робочі органи.

Прем'єр-міністр призначається Президентом України за згодою більш як половини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Він вносить на ім'я Президента подання про персональний склад Кабінету Міністрів. Президент України призначає або не призначає цей склад. Отже, формування персонального складу Кабінету Міністрів передбачає обов'язкові дії з боку як Президента України, так і Прем'єр-міністра.

Дуже відповідальним є призначення на посаду Першого віце- прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів, оскільки вони координують і контролюють, відповідно до розподілу між ними обов'язків, роботу міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів.

Принципове значення для здійснення основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів має його Програма. Вона стосується державного, економічного, екологічного, соціального, культурного і національного розвитку України. Прем'єр-міністр забезпечує виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Це означає, що Конституція України відводить Прем'єр-міністрові вирішальну роль у визначенні основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів, а також в організації його роботи.

До традиційних повноважень Прем'єр-міністра України, пов'язаних з організацією роботи Кабінету Міністрів України, належать:

•керівництво Кабінетом Міністрів та його засіданнями;

•розподіл обов'язків між Першим віце-прем'єр-міністром і віце-прем'єр-міністрами;

•представництво Кабінету Міністрів України у міжнародних відносинах тощо.

Кабінет Міністрів є колегіальним органом, основною формою діяльності якого є засідання. На них розглядаються найважливіші питання державного управління і соціально-культурного будівництва: про підготовку і виконання бюджету, фінанси та ціноутворення, надання кредитів і позик тощо.

Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України, основними завданнями

___________________ 153

якого є організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

§74. Повноваження Кабінету Міністрів України

За Конституцією України до повноважень Кабінету Міністрів належать:

•забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції, законів та інших нормативних актів;

•вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

•забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах: праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури та охорони природи;

•розробка і здійснення загальнодержавної програми еко номічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку країни;

•забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності;

•здійснення управління об'єктами державної власності;

•розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання цього Закону та подача Верховній Раді звіту про його виконання;

•здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності, національної безпеки, громадського порядку та боротьби зі злочинністю;

•організація зовнішньоекономічної діяльності та митної справи;

•спрямування і координація роботи міністерств та інших

органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які підписує Прем'єр-міністр і які друкуються в офіційній газеті Кабінету Міністрів — "Урядовому кур'єрі". Кабінет Міністрів користується також правом законодавчої ініціативи й бере активну участь у розробці законопроектів.

154__________________________________________

§75. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр як член Кабінету Міністрів особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів з відповідних питань, реалізацію державної політики у певній сфері державного управління, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання.

У системі кожного міністерства діє велика кількість відповідних установ, організацій і підприємств.

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єрміністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети здійснюють у визначеній їм сфері переважно міжгалузеве управління.

Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів державної виконавчої влади встановлюються положеннями про них, затверджуваними Президентом України. У цих положеннях передбачається відповідальність керівників міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади за результати своєї діяльності. Компетенція міністерств, комітетів і відомств реалізується через накази, інструкції та інші нормативно-правові акти, які реєструються в порядку, встановленому законом.

Після президентських виборів 2004 року було сформовано новий Кабінет Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко у складі: першого віце-прем'єр-міністра, трьох віце-прем'єр-міністрів та міністрів:

•аграрної політики;

•внутрішніх справ;

•у справах сім'ї та молоді;

•економіки та з питань європейської інтеграції;

•палива і енергетики;

•закордонних справ;

___________________________________________________________ 155

•культури і туризму;

•з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

•оборони;

•освіти і науки;

•охорони навколишнього середовища;

•охорони здоров'я;

•промислової політики;

•будівництва, архітектури та житло-комунального господар ства;

•праці та соціальної політики;

•транспорту і зв'язку;

•фінансів;

•юстиції.

Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників цих органів здійснює керівник центрального органу виконавчої влади.

156 ___________________________________________

ТЕМА 18. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ І МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

§76. Місцеве самоврядування та органи самоорганізації населення

Місцеве самоврядування — це право територіальної громади (мешканців села чи добровільного об'єднання у сільську громаду мешканців кількох сіл, селища та міста) самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України). Головне у самоврядуванні — це надати колективам сіл, селищ, міст можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення. Адже ніхто краще, ніж мешканці цих населених пунктів, не знає їхніх потреб, бажань, інтересів.

Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. система місцевого самоврядування в Україні включає:

1)територіальну громаду;

2)сільську, селищну, міську раду;

3)сільського, селищного, міського голову;

4)виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

5)районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси громад сіл, селищ, міст;

6)органи самоорганізації населення.

Територіальна громада — це сукупність мешканців, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання мешканців кількох з них.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Остання може вирішувати питання, віднесені до її компетенції, через місцеві референдуми, загальні збори, місцеві ініціативи.

Сільські, селищні, міські ради також є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені певні повноваження. Виконавчими органами цих рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління. Виконавчі органи очолюються відповідно сільським, селищним,

___________________________________________________________ 157

міським головою, що визнається головною посадовою особою певної територіальної громади.

Районні, обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, діють у межах повноважень, визначених законодавством, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення), районні, обласні ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень рад — чотири роки. Усі ради працюють сесійно. Сесії складаються з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. У радах створюються постійні й тимчасові комісії. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету.

Тимчасові комісії здійснюють контроль з конкретно визначених радою питань.

Сільські, селищні, міські ради мають виключну компетенцію, під якою розуміють питання, що вирішуються тільки на їх пленарних засіданнях. До неї відносять:

1)утворення виконавчих комітетів рад та затвердження їх персонального складу. Виконавчі Комітети цих рад належать до органів самоврядування;

2)утворення та ліквідацію постійних та інших комісій ради, затвердження та зміну їх складу, обрання голів комісій;

3)прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

4)прийняття рішення щодо випуску місцевих позик;

5)затвердження статуту територіальної громади та ін.

Усі передбачені Конституцією та законодавством України органи самоврядування й самоорганізації мають власну матеріальну і фінансову основу, на яку поширюється їхня компетенція. Так, територіальні громади села, селища, міста через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного і культурного розвитку та контролюють їх виконання; затверджують місцеві бюджети тощо.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають повноваження у таких сферах і галузях: соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку бюджету, фінансів і цін,

158 ___________________________________________

управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, будівництва, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, соціального захисту населення, забезпечення законності й правопорядку та ін.

Сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення повноважень органів виконавчої влади на відповідній території:

•організовує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

•здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчим комітетом, підписує їх рішення та ін.

Відповідно до Конституції та Закону України "Про органи самоорганізації населення" від 11.07.2001 на території сіл, селищ, міст та їх частин за ініціативою жителів, які мешкають на цих територіях, можуть створюватись органи самоорганізації населення: будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів

умістах, сільські, селищні комітети.

Зініціативою про створення органу самоорганізації населення до сільської, селищної, міської, районної у місті ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу. Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів її учасників. Водночас збори (конференція) обирають ініціативну групу.

Дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті владою, а реєстрацію здійснює виконавчий комітет відповідної ради. Для реєстрації органу самоорганізації населення необхідно подати:

1)заяву про реєстрацію;

2)копію рішення відповідної ради про дозвіл на створення органу самоорганізації населення;

3)положення органу самоорганізації населення у двох примірниках;

4)персональний склад членів органу самоорганізації населення. Заява про реєстрацію повинна бути розглянута протягом 1 місяця,

відмова в реєстрації може бути оскаржена до суду. З моменту реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи.

У положенні про орган самоорганізації населення повинні бути зазначені:

___________________________________________________________ 159

1)назва та юридична адреса;

2)основні завдання та напрямки діяльності;

3)права та обов'язки членів органу;

4)територія, у межах якої діє орган;

5)строк повноважень органу;

6)порядок використання коштів та майна тощо.

Органи самоорганізації населення обираються зборами (конференціями) у складі керівника, заступників керівника, секретаря та інших членів. Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки на громадських засадах. За рішенням зборів (конференції) керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці.

Органи самоорганізації населення у межах території їх діяльності можуть здійснювати, зокрема, такі повноваження:

1)представляти інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста в місцевих органах самоврядування та виконавчої влади;

2)вносити пропозиції до проектів місцевих програм соціальноекономічного і культурного розвитку;

3)організовувати участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення, утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, дитячих майданчиків, парків, кладовищ, братських могил, охорони пам'ятників історії та культури;

4)здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у житлових будинках робіт;

5)організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, дітям-сиротам, малозабезпеченим сім'ям тощо;

6)сприяти правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку;

7)вести прийом громадян та розглядати їх звернення.

160 ______________________________________________

§77. Місцеві органи виконавчої влади

Конституція України (ст. 118) визначає, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

В областях і районах склад місцевих державних адміністрацій формують їх голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Президент України видає обов'язкові для голів місцевих державних адміністрацій укази та розпорядження, а Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу всіх органів виконавчої влади.

Крім того, місцеві державні адміністрації в цілому підзвітні й підконтрольні відповідним радам народних депутатів (обласним і районним) у частині повноважень, делегованих їм цими радами, а також органами виконавчої влади вищого рівня. Отже, адміністрації знаходяться у системі подвійного підпорядкування.

Обласна чи районна влада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення, дає обґрунтовану відповідь. Тобто Президент України може і не погодитися із висловленою недовірою. Проте, якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили 2/3 депутатів від складу відповідної ради, Президент приймає рішення про його відставку.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1)виконання Конституції і законів України, актів Президента, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2)законність і правопорядок; додержання прав і свобод грома

дян;

3)виконання державних І регіональних програм соціальноекономічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля, а

вмісцях компактного проживання корінних народів і національних меншин також програм їх національно-культурного розвитку;

4)підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5)взаємодію з органами місцевого самоврядування;