Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

основи правознавства

.pdf
Скачиваний:
353
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
2.77 Mб
Скачать

___________________________________________________________ 161

6) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

§78. Спеціальний статус міста Києва як столиці України

Спеціальний статус міста Києва визначається Законом України "Про столицю України — місто-герой Київ" від 15 січня 1999 р. Згідно з цим Законом місто Київ як столиця України є:

1)політичним та адміністративним центром держави;

2)місцем розташування резиденції глави держави — Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Кон ституційного Суду України, Верховного Суду України, центральних органів державної влади;

3)духовним, культурним, історичним, науково-освітнім центром України;

4)місцем розташування дипломатичних представництв і міжнародних організацій.

Місто-герой Київ є також місцем розташування Київської обласної ради, обласної державної адміністрації та їх органів. Систему адміністративно-територіального устрою міста Києва складають райони в місті. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов'язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.

Органи місцевого самоврядування і виконавча влада у місті Києві здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, такі функції:

1)створення належних умов для діяльності у місті Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади, представництв іноземних держав, міжнародних ор ганізацій, установ і закладів науки, освіти, охорони здоров'я, культури

іспорту;

2)здійснення заходів щодо збереження та відновлення пам'яток історії, культури, релігії, архітектури та містобудування, заповідних і природних зон і ландшафтів, що мають національне значення.

Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні (в місті) ради та їх виконавчі органи.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

1 1 — 5 - 1 3 1 4

162___________________________________________

Система місцевого самоврядування у місті Києві включає:

1)територіальну громаду міста;

2)міського голову;

3)міську раду;

4)виконавчий орган міської ради;

5)районні ради;

6)виконавчі органи районних у місті рад;

7)органи самоорганізації населення.

Члени територіальної громади мають право в установленому порядку організовувати і брати участь у зборах громадян за місцем проживання, ініціювати розгляд у раді будь-якого питання місцевого самоврядування, створювати органи територіальної самоорганізації населення.

Київська міська рада та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Київський міський голова обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Міський голова організовує роботу Київської міської ради та її виконавчих органів, підписує рішення ради та її виконавчого органу, здійснює керівництво апаратом ради, видає розпорядження в межах своїх повноважень, бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються міста Києва, у вирішенні питань щодо проведення у місті заходів загальнодержавного та міжнародного характеру, дає згоду на призначення та звільнення керівників підприємств і міських органів виконавчої влади подвійного підпорядкування.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

§79. Автономна Республіка Крим

Згідно з Конституцією України (ст. 134) Автономна Республіка Крим (надалі — АРК) є невід'ємною складовою частиною України. АРК має власну Конституцію, яку приймає Верховна Рада АРК і затверджує Верховна Рада України. Нормативно-правові акти Верхов-

___________________________________________________________ 163

ної Ради АРК та рішення Ради міністрів АРК не можуть суперечити Конституції і законам України.

В АРК діє Представництво Президента України. До відання АРК (ст. 138 Конституції України) належить:

призначення виборів депутатів Верховної Ради АРК, організація і проведення місцевих референдумів;

управління майном, що належить АРК;

розроблення, затвердження та виконання бюджету АРК;

розроблення, затвердження та реалізація програм з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціо нального природокористування, охорони довкілля Криму;

участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;

забезпечення функціонування і розвитку державної та

національних мов і культур в АРК, охорона і використання пам'яток історії тощо.

Конституцію АРК прийнято Верховною Радою АРК 21 жовтня 1998 р. Згідно з цією Конституцією основними принципами АРК є

(ст. 3):

народовладдя;

верховенство права;

конституційність;

дотримання і збереження прав і свобод людини і громадянина;

законність;

виборність;

колегіальність;

гласність;

поєднання інтересів АРК і загальнодержавних інтересів України.

Конституція передбачає, що основними завданнями органів влади АРК, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб є реалізація прав і свобод людини і громадянина, створення гідних умов життя. Наголошується також на тому, що в АРК забезпечується збереження багатоманітності культур, що склалися історично на Кримському півострові, та створюються умови для їх рівноправного розвитку. Згідно зі ст. 10 Конституції в АРК поряд із державною мовою гарантується функціонування і розвиток, використання і захист російської, кримськотатарської мов, а також мов інших національностей.

164 __________________________________________

Представницьким органом АРК є Верховна Рада АРК (ст. 1 Конституції АРК), яка здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції і повноваження в межах своєї компетенції. Вона представляє інтереси громадян, спільні інтереси населення, територіальних громад, місцевого самоврядування. Верховна Рада АРК як представницький орган здійснює права власника на землю і природні ресурси в межах території АРК, за винятком земель і природних ресурсів, віднесених до загальнодержавної власності і власності місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Верховна Рада АРК приймає щодо питань, які мають нормативно-правовий характер, постанови, а з питань організаційно-розпорядчого характеру — рішення. Постанови і рішення Верховної Ради приймаються на її засіданні відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу Верховної Ради АРК.

До компетенції Верховної Ради АРК згідно зі ст. 2 Конституції АРК віднесено участь у формуванні основних принципів внутрішньополітичної, зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної діяльності України з питань, що стосуються інтересів АРК:

прийняття рішення про проведення республіканського (місцевого) референдуму;

визначення порядку управління майном, яке належить АРК;

затвердження бюджету АРК, внесення змін до нього та контроль за його виконанням;

у межах компетенції Верховної Ради АРК вирішення питань забезпечення прав і свобод громадян, національної згоди, сприяння охороні правопорядку і громадської безпеки, забезпечення функціонування і розвитку державної, російської, кримськотатарської та інших національних мов і культур в Криму, охорони і використання пам'яток історії та культури, визначення мови роботи і діловодства республіканських органів;

вирішення у межах повноважень, наданих Верховній Раді АРК Конституцією України і законами України, питань, що стосуються земельних відносин, використання природних ресурсів, розмірів плати за користування ними та ін.;

заснування республіканських засобів масової інформації;

затвердження символіки АРК, заснування Грамоти і Почесної Грамоти Верховної Ради, почесних звань та інших відзнак АРК згідно із законодавством України.

__________________________________________________________ 165

Верховна Рада АРК здійснює інші повноваження, віднесені до її відання Конституцією України і законами України, а також ті, що віднесені до її відання Конституцією АРК.

Верховна Рада складається зі 100 депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на чотири роки.

На першій сесії Верховна Рада АРК шляхом таємного голосування з використанням бюлетенів обирає з числа депутатів Голову Верховної Ради. Голова Верховної Ради представляє Верховну Раду у відносинах з Президентом України, Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами державної влади України, організаціями, установами, громадянами, органами інших держав, міжнародними організаціями тощо.

Голова Верховної Ради АРК організовує діяльність Верховної Ради АРК, зокрема: забезпечує підготовку і веде засідання Верховної Ради, організовує контроль за виконанням рішень і постанов Верховної Ради. Голова Верховної Ради АРК погоджує на посаду і звільняє з посад заступників начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, начальників міських і районних відділів внутрішніх справ у Криму, заступників начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, директора Радіотелевізійного передавального центру, голову фонду майна та ряду інших посадових осіб в АРК. Голова Верховної Ради АРК підзвітний Верховній Раді АРК і відповідальний перед нею.

Верховна Рада АРК утворює Президію Верховної Ради АРК, постійні та тимчасові комісії Верховної Ради АРК, обирає членів постійних і тимчасових комісій. До Президії Верховної Ради АРК входять за посадою Голова Верховної Ради, його перший заступник

ізаступник та голови постійних комісій. Очолює Президію Голова Верховної Ради АРК.

Рада міністрів (Уряд) АРК як орган виконавчої влади автономної республіки самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження, відповідальна перед Верховною Радою АРК й очолюється Головою Ради міністрів АРК. З питань виконання державних функцій

іповноважень Ради міністрів АРК Голова Ради міністрів АРК, його заступники, керівники відповідних міністерств і республіканських комітетів АРК підзвітні і підконтрольні Кабінету Міністрів України.

Голова Ради міністрів АРК призначається на посаду і звільняється » посади Верховною Радою АРК за поданням Голови Верховної Ради АРК і за погодженням з Президентом України. Заступники Голови

166 ____________________________________________

Ради міністрів, міністри і голови республіканських комітетів АРК призначаються на посаду Верховною Радою АРК за поданням Голови Ради міністрів АРК. Голова Ради міністрів АРК організовує діяльність Ради міністрів АРК, представляє Раду міністрів АРК у відносинах з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади України, органами інших держав, міжнародними організаціями тощо.

Місцеве самоврядування в АРК здійснюється згідно з Конституцією і законами України.

Суди, які діють на території АРК, входять до єдиної системи органів судової влади України.

. Організація та діяльність органів прокуратури в АРК визначається Конституцією і законами України. Верховна Рада АРК має право заслуховувати інформацію Прокурора АРК і порушувати питання про його звільнення з посади перед Генеральним прокурором України.

Територія АРК визначається межами, які існували на 20 січня 1991 р. Столицею АРК є місто Сімферополь. АРК має свої символи: Прапор, Герб і Гімн.

Прапор АРК—стяг із трьох горизонтальних смуг синього, білого і червоного кольорів, Герб АРК являє собою зображення срібного грифона (фантастична істота — крилатий лев з орлиною головою) на варязькому щиті, увінчаному сонячними променями. Гімн АРК

— "Нивы и горы твои волшебны" (слова О. Голубєвої на музику А. Караманова). Його змістом є оспівування чарівної природи Криму та вияв любові до цього краю.

___________________________________________________________ 167

ТЕМА 19. СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ

§80. Поняття судової влади, завдання та засади здійснення правосуддя

Судова влада — незалежна гілка державної влади, яка має захищати права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства, забезпечувати додержання законності та справедливості шляхом застосування законів до конкретних життєвих ситуацій. Самостійна судова влада, яка діє незалежно від законодавчої і виконавчої влади, — одна з ознак.правової держави. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Судова влада виступає в ролі арбітра, що вирішує спір незалежно від того, між ким цей спір виникає: між громадянами, громадянами і підприємствами, громадянами і державними чи громадськими організаціями, між громадянами і державою в цілому тощо.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди відповідно до ст. 6 Конституції є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої і виконавчої влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Завданням правосуддя є:

1)всебічне зміцнення законності та правопорядку;

2)захист соціально-економічних, політичних та особистих прав

ісвобод громадян;

3)охорона закріплених у Конституції України політичної та економічної систем від будь-яких посягань;

4)захист прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань;

5)виховання громадян у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, дотримання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до честі і гідності інших громадян;

6)запобігання злочинам та іншим правопорушенням;

7)виправлення та перевиховання осіб, які порушили закон. Згідно з Конституцією (ст. 124) судочинство в Україні здійснюється

Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

168___________________________________________

Судова система України встановлюється Конституцією України (розд. VIII і XII), Законами України: "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 р., "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р., "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р., "Про Вишу Раду юстиції" від 15 січня 1998 р., "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 р., "Про судоустрій" від 7 лютого 2002 р.

Діяльність судів з розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних справ стосовно спорів про права та інтереси громадян, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій, а також кримінальних справ регламентована процесуальними нормами, що містяться насамперед у Цивільному процесуальному кодексі, Кримінально-процесуальному кодексі та Господарському процесуальному кодексі.

Засади здійснення правосуддя в Україні такі:

1.Здійснення правосуддя виключно судами. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів,

атакож привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.

2.Право на судовий захист. Усім суб'єктам правовідносин га рантується захист їхніх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, на участь у розгляді своєї справи. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист на рівні з громадянами та юридичними особами України.

3.Рівність перед законом і судом. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

4.Правова допомога при вирішенні справ у судах. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. У випадках, передбаче них законом, правова допомога надається безоплатно.

___________________________________________________________ 169

5.Гласність судового процесу. Ніхто не може бути обмежений

управі на отримання в суді усної або письмової інформації щодо ре зультатів розгляду своєї судової справи. Розгляд справ у судах відбува ється відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду й інші особи, присутні на відкритому су довому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукоза пису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду. Розгляд справи у за критому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випад ках, передбачених процесуальним законом.

6.Обов'язковість судових рішень. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України і після набрання ним законної сили є обов'язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

7.Право на оскарження судового рішення. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

8.Колегіальний та одноособовий розгляд справ. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесуальним законом, — також судом присяжних. Розгляд справ

уапеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів.

9.Самостійність судів і незалежність суддів. Суди здійсню ють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя неза лежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а та кож юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Гарантії незалежності суддів забезпечуються заборо ною втручання у здійснення правосуддя, встановленням відповідаль ності на неповагу до суду та суддів, визначеними законом заходами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей та майна тощо.

10.Недоторканність суддів. Недоторканність суддів і народних засідателів та присяжних на час виконання в суді їхніх обов'язків

170 ______________________________________________

гарантується Конституцією України, Законом "Про статус суддів" та іншими законами.

11.Незмінюваність суддів. Судді, обрані достроково, перебува ють на посаді судді до досягнення ними шістдесяти п'яти років.

12.Державна мова судочинства. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про судоустрій України" судочинство в Україні проводиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві дозволяється

увипадках і порядку, визначених законом. Відповідно до ст. 9 ЦПК України та ст. 19 КПК України судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення певної місцевості.

13.Суддівське самоврядування. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. У системі судів загальної юрисдикції законодавство передбачає загальні суди і спеціалізовані суди (господарські суди, адміністративні суди, що утворюються в округах відповідно до Указу Президента України).

§81. Система судів загальної юрисдикції. Загальні суди. Господарські суди. Третейські суди

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації (ст. 125 Конституції України). Територіальний принцип наближує суди до населення, а спеціалізація діяльності судів дає їм змогу зосередитися на окремих галузях законодавства (господарського, адміністративного), на специфічних правовідносинах, які розглядаються судами, і, отже, підвищувати кваліфікацію суддів і якість роботи судів.

До системи судів загальної юрисдикції належать:

1)місцеві суди;

2)апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3)Касаційний суд України;

4)вищі спеціалізовані суди;

5)Верховний Суд України;

6)військові суди, які здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції

єВерховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих