- •Є.П. Желібо, н.М. Заверуха, в.В. Зацарний
- •1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •1.1.3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.2.2. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- •1.2.3. Рівні системи «людина—життєве середовище»
- •Соціальні спільноти
- •1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1.3.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •Індекс ризику небезпеки
- •1.3.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Стан травматизму в Україні у 1997 — 1998 роках
- •1.3.3. Управління ризиком
- •1.3.4. Якісний аналіз небезпек
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарських заняттях
- •2. Людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
- •На основі набутих знань Ви повинні вміти:
- •2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •2.1.2. Діяльність людини
- •2.2. Середовище життєдіяльності
- •2.2.1. Природне середовище
- •2.2.2. Техносфера.
- •2.2.3. Ноосфера
- •2.2.4. Соціально-політичне середовище
- •2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- •2.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб'єктивним відчуттям світла
- •2.3.3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Обмін речовин і енергії в клітині
- •Вітаміни і їх функції
- •Значення мікроелементів для організму людини
- •2.4. Психологічні особливості людини
- •2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Властивості людини
- •2.4.3. Атрибути людини
- •2.4.4. Риси людини
- •2.4.5. Якості людини
- •Види рухових реакцій
- •2.4.6. Емоційні якості людини
- •2.5.Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •2.6. Основні положення ергономіки
- •2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- •2.7.1. Основні визначення здоров'я
- •2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •3 Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження
- •3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини
- •Вібрація впливає на
- •3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека 3.2.1. Основні характеристики іонізуючих випромінювань
- •3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
- •3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
- •3.2.4. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань
- •3.2.5. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •3.2.6. Радіаційна безпека
- •3.3. Електромагнітні поля (емп) і випромінювання 3.3.1. Загальна характеристика електромагнітних полів
- •3.3.2. Вплив емп на організм людини
- •Штучні джерела уф випромінювання
- •3.4. Небезпека електричного струму
- •3.4.2. Особливості впливу електричного струму на організм людини
- •Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:
- •3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки 3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
- •3.5.2. Біологічні фактори небезпеки
- •3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
- •3.6.1. Фізична діяльність людини
- •3.6.2. Розумова діяльність людини
- •3.6.3. Загальна характеристика трудової діяльності
- •3.6.4. Втома
- •3.6.5. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- •4. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, та заходи зниження їх наслідків
- •4.1. Природні небезпеки
- •4.1.1. Тектонічні стихійні лиха
- •4.1.2. Топологічні стихійні лиха
- •4.1.3. Метеорологічні стихійні лиха
- •4.2. Небезпеки техногенного характеру
- •4.2.1. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •4.2.3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2.4. Аварії на транспорті
- •4.2.5. Пожежі та вибухи
- •4.3. Соціально-політичні небезпеки
- •4.3.1. Війни
- •4.3.2. Тероризм
- •4.3.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •4.3.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •4.4. Комбіновані небезпеки
- •4.4.1. Природно-техногенні небезпеки
- •4.4.2. Природно-соціальні небезпеки
- •4.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •4.5.1. Забруднення атмосфери міст
- •4.5.2. Забруднення міських приміщень
- •4.5.3. Забруднення питної води в містах
- •4.5.4. Шумове, вібраційне
- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- •5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •5.1.3. Визначення рівня надзвичайних
- •5.1.4. Організація життєзабезпечення
- •5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •5.2.1. Призначення першої долікарської
- •5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •5.2.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- •5.2.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •5.2.6. Допомога при отруєннях
- •5.2.7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
- •6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
3.2.2 Природні іонізуючі випромінювання
Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел випромінювань. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них неможливо. Протягом Всієї історії існування Землі різні види випромінювання попадають на поверхню Землі з Космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі.
* Радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає менше половини зовнішнього опромінення, яке одержує населення від природних джерел радіації. Космічні промені переважно приходять до нас з глибин Всесвіту, але деяка певна їх частина народжується на Сонці під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягати поверхні Землі або взаємодіяти з її атмосферою, породжуючи повторне випромінювання і призводячи до утворення різноманітних радіонуклідів. Опромінення від природних джерел радіації зазнають усі жителі Землі, проте одні з них одержують більші дози, інші — менші.
Це залежить, зокрема, від того, де вони живуть. Рівень радіації в деяких місцях залягання радіоактивних порід земної кулі значно вищий від середнього, а в інших місцях — відповідно нижчий. Доза опромінення залежить також і від способу життя людей.
За підрахунками наукового комітету події, атомної радіації 00Н, середня ефективна еквівалентна доза зовнішнього опромінення, яку людина одержує за рік від земних джерел природної радіації, становить приблизно 350мкЗв, тобто трохи більше середньої дози опромінення через радіаційний фон, що утворюється космічними променями.
Людина зазнає опромінення двома способами — зовнішнім та внутрішнім. Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організмом і опромінюють його ззовні, то у цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. А якщо ж вони знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або у їжі чи воді і потрапляють всередину організму через органи дихання та кишково-шлунковий тракт, то таке опромінення називають внутрішнім.
Перед тим, як потрапити до організму людини, радіоактивні речовини проходять складний маршрут у навколишньому середовищі, і це необхідно враховувати при оцінці доз опромінення, отриманих від того чи іншого джерела.
Внутрішнє опромінення в середньому становить 2/3 ефективної еквівалентної дози опромінення, яку людина одержує від природних джерел радіації. Воно надходить від радіоактивних речовин, що потрапили в організм з їжею, водою чи повітрям. Невеличка частина цієї дози припадає на радіоактивні ізотопи (типу вуглець-14, тритій), що утворюються під впливом космічної радіації. Все інше надходить від джерел земного походження. В середньому людина одержує близько 180мкЗв/рік за рахунок калію-40, який засвоюється організмом разом із нерадіоактивним ізотопом калію, що є необхідним для життєдіяльності людини. Проте значно більшу дозу внутрішнього опромінення людина одержує від нуклідів радіоактивного ряду урану-238 і в меншій кількості від радіонуклідів ряду торію-232.
3.2.3. Штучні джерела іонізуючих випромінювань
* Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв'язку високої напруги тощо.
За декілька останніх десятиліть людство створило сотні штучних радіонуклідів Навчилося використовувати енергію втома як у військових цілях — для виробництва зброї масового ураження, так і в мирних — для виробництва енергії, у медицині, пошуку корисних копалин, діагностичному устаткуванні й ін. Усе це призводить до збільшення
дози опромінення як окремих людей, так і населення Землі загалом. Індивідуальні дози, які одержують різні люди від штучних джерел іонізуючих випромінювань, сильно відрізняються. У більшості випадків ці дози незначні, але іноді опромінення за рахунок техногенних джерел у багато тисяч разів інтенсивніші, ніж за рахунок природних. Проте слід зазначити, що породжені техногенними джерелами випромінювання звичайно легше контролювати, ніж опромінення, пов'язані з радіоактивними опадами від ядерних вибухів і аварій на АЕС, так само як і опромінення, зумовлені космічними і наземними природними джерелами.
Опромінення населення України за останні роки за рахунок штучних джерел радіації, в основному пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а також експлуатацією і «дрібними» аваріями на інших АЕС. Про це достатньо багато і докладно написано в літературі.
Серед техногенних джерел іонізуючого опромінення на сьогодні людина найбільш опромінюється під час медичних процедур і лікування, пов'язаного із застосуванням радіоактивності, джерел радіації.
Радіація використовується в медицині як у діагностичних цілях, так і для лікування. Одним із найпоширеніших медичних приладів є рентгенівський апарат. Також все більше поширюються і нові складні діагностичні методи, що спираються на використання радіоізотопів. Одним із засобів боротьби з раком, як відомо, є променева терапія. В розвинених країнах річна колективна ефективна еквівалентна доза від рентгенівських досліджень становить приблизно 1000 Зв на 1 млн. жителів.