Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський державний технологічний університет

Будівельний факультет

Кафедра екології

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Нормування антропогенного навантаження на природне середовище

на тему «ОЦІНКА І НОРМИ РАДІАЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА БІОТУ»

Керівник роботи Виконавець

Доцент, к.х.н., Т.П.Гончаренко студент ІІІ курсу

гр. ЕК - 94

Смоляр К. В.

Захищено з оцінкою

­­­­­­­­__________________

«___» _______ 2011 р.

2011

ЗМІСТ

Вступ

1Аналітичний огляд літератури

1.1

1.2 Розрахунок гранично допустимих викидів шкідливих газів в

атмосферу від одиночних джерел

1.3 Розрахунок оптичної висоти труби, яка забезпечує дотримання ГДВ

1.4 Розрахунковий метод визначення класу небезпеки промислових

відходів

1.5

2 Порядок нормування в сфери поводження з джерелами

іонізуючого випромінювання

2.1 Джерела іонізуючого випромінення

2.1.1 Природні іонізуючі випромінювання

2.1.2 Штучні джерела іонізуючих випромінюваня

2.2 Дія іонізуючого випромінювання на організм людини

2.3 Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань

2.3.1 Експозиційна доза

2.3.2 Поглинута доза

2.3.3 Еквівалентна доза

2.4 Права громадян та їх об'єднань у сфера використання ядерної

енергії та радіаційної безпеки

2.5 Норми радіаційної безпеки

2.6 Радіаційна безпека поводження з джерелами іонізуючих

випромінювань

2.7 Захист від іонізуючих випромінювань

2.8 Підходи до вирішення проблеми радіаційної безпеки в Україні

1 Аналітичний огляд літератури

1.1 Встановлення категорії небезпечності підприємств та уточнення розмірів санітарно-захисної зони

Розрахувати КНП, розміри нормативної та уточненої СЗЗ. Дані наведені в таблицях 1.1, 1.2.

Таблиця 1.1 – Вихідні дані для курсової роботи

Назва речовин, які виділяються	ГДКс.д. , мг/м^3	Клас небез печ ності	Викид, т/рік
Нітробензол	0,008	2	4.493
Оксид вуглецю	3,0	4	12.649
Пил	0,15	3	5.947
Свинец	0.0003	1	0.452
Діоксид азоту	0.04	2	10.758
Аміак	0,04	4	5.483

Розраховуємо категорію небезпечності підприємств (КНП):

КНП = ∑ ( М_і / ГДК _с.д.) ^aі, (1.1)

де Мі - маса викиду і-тої речовини, т/рік;

ГДК_сд - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини, мг/м³;

a_i - безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу ( таблиця 1.3).

КНП = (4.493/0.008)^1,3+ (12.849/3)^0,9 + (5.947/0,15)¹ + (0.452/0,0003)^1,7 +

(10.758/0,04)^1,3 + (5.483/0,04)^0,9= 3693.63 + 3.703 + 39.65 + 252713.94 + 154.23+ 83.803 = 25271.94= 2.527 ∙ 10⁴

Отже, дане підприємство відноситься до II класу небезпеки і повинно мати санітарно-захисну зону в розмірі 500 м.

Уточнюємо розміри санітарно-захисної зони з врахуванням рози вітрів (l_СЗЗ) за формулою:

L_{уточнене} = L ∙ Р / Р₀, (1.2)

де Р - повторюваність вітру у конкретному напрямі, %;

Р₀- середня повторюваність вітру при коловій рожі вітрів, 12,5%;

L - нормативна ширина СЗЗ, м.

Уточнені розміри СЗЗ надано в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Повторюваність напрямків вітру

Румби	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Р, %	16	14	15	6	10	13	5	5
L уточнене

За отриманих даних видно, що розміри санітарно-захисної зони не витримані в Західному, Південно – Східному і в Північно – Східному напрямках.

1.2 Розрахунок гранично допустимих викидів шкідливих газів в атмосферу від одиночних джерел

Розрахувати ГДВ для пилу нетоксичного, що викидаються заводами з різних виробництв для Черкаської області (, А=180. Дані наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Вихідні дані для курсової роботи

Назва шкідливих речовин	Висота джерела викиду Н, м	Діаметр гирла труби, D,м	Швидкість виходу газів,0, м/с	Темпера-тура викиду газів	Темпе-ратура навко-лиш-нього повітря	ГДКмр, мг/м^3	Фонова концент- рація, мг/м^3
Метанол	60	5.5	7,0	60	25	0.1	0

1.Визначаємо об’єм газоповітряної суміші:

V = ₀ = (3,14 5.5²/4)7 = 166.22 м³/с

2.Визначаємо коефіцієнт m:

f = 10³·₀²·D/ Н²· =1000·7²·5.5/60²·35 = 269500/126000 = 2,14 < 100

m = 1/ (0,67 + 0,1 + 0,34 )

m = 1/ (0,67 + 0,1 + 0,34) = 1/(0,67+0,146+0,44) = 1/1/26 = 0,79

3.Визначаємо коефіцієнт n:

V_м = 0,65 = 0,65 = 2,98 ≥ 2

Оскільки V_м 2, то n = 1.

4.Безрозмірний коефіцієнт F = 3.

5.Визначаємо ГДВ:

ГДВ = (ГДК – С_ф) ·Н² ·/ А· F· m·n· = 0.1· 60²· / 180· 1 · ·0,79 ·1 ·1= 45.53 г/с.

Висновок: ГДВ для метанолу, що викидаються заводом на виробництві для Черкаської області становить 45.53 г/с.

1.3 Розрахунок оптимальної висоти труби, яка забезпечує дотримання гранично допустимого викиду

Визначити мінімальні висоти труб для викидів забруднюючих речовин, що викидаються заводами з різних виробництв в Черкаської області (, А=180. Дані наведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Вихідні дані для курсової роботи

Назва шкідливих речовин	ГДВ, г/с	Діаметр гирла труби, D,м	Швидкість виходу газів,0, м/с	Темпера-тура викиду газів	Темпе-ратура навко-лиш-нього повітря	ГДКмр, мг/м^3	Фонова концент- рація, мг/м^3
Метанол	5.7	5.5	7,0	60	25	0.1	0

Розв’язок.

1.Визначаємо об’єм газоповітряної суміші:

V = ₀ = 3,14 · 5.5² · 7 / 4 = 166.22 м³/с.

2. Визначаємо значення Н за формулою:

Н = [ А·М·F··D / 8V₁· (ГДК - С_ф)]^3/4= (180·5.7·1·1·5.7/8·166.22·0.1)^3/4 =28.95м

3. Визначаємо значення V_м :

V_м= 1,3·₀· D / Н= 1,3·7.0·5.5/ 28.95= 1.73

4.Визначення коефіцієнту n :

n= 0.532·V² – 2.13· V+ 3.13= 0/532·1.73² – 2.13·1.73 + 3.13 =1.04

5.Визначення значення Н_і

Н_і = 28.95· (1.04) ^3/4=1.02 · 28.95= 29.8

6. Знаходим V_м

V_м= 1.3₀· D /Н

V_м=1.3·7·5.5/29.8 = 1.68

7. Визначення коефіцієнту n :

Якщо 0.5≤ V_м < 2, то n=0.532·(1.68) ² –2.13 ·1.68 + 3.13= 1.5 – 3.58+3.13=28.9

8.Визначаемо Н_і+1 :

Н_і+1= Н_і· (n _і/ n _і-1) ^3/4

Н_і+1=29.8( 1.05/1.04) ^3/4=29.8

9.За умовою Н < ₀:

₀ = 7· = 7 ·1.5= 8.75

10.Розраховуемо Н, вважаючи викид нагрітий :

Н=

Н= = 570.32

11.Визначаемо значення f та V_м:

1.4 Розрахунковий метод визначення класу небезпеки промислових відходів

Розрахувати клас небезпеки промислових відходів за даними наведеними в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Вихідні дані для курсової роботи

Назва інгредієнта	Хімічна формула	Вміст інгредієнта, %	LD50	Розчинність у воді,/100 г, S	Коефіцієнт леткості, F
Гідроксид стронцію	Sr(OH)2	10	3160	0,81	0
Нікель	Ni	50	780	0	0
Хлорид кадмію	CdCl2	40	67	114,2	0

1. Визначаємо індекси токсичності кожного хімічного інгредієнта:

К₁ = lg(LD₅₀ )/ (S + 0,1F + С_в);

K [CdCl₂] = lg 67 / (1,142+0,4) = 1,2

K[Ni] = lg 780 / 0,5 = 5,8

K[Sr(OH)₂] = lg 3160 / (0,0081+0,1) = 32,4

2. Перевіряємоумову 2K1 >K3

Оскільки умова не виконується, то для розрахунку береться два найменших індекса K для інгрідієнтів CdCl₂ і Ni.

3. Визначаємо сумарний індекс небезпеки:

К_∑ = ( 1/n²) ∙ ∑ К_і= (1/2²)∙ (1,2+5,8) = 0,25∙7 = 1,75

Висновок: У цьому разі К_∑ = 1,75, тому відходи з хімічного підприємства належать до ІІ класу небезпеки (дуже небезпечні). Для зниження небезпечності потрібно проводити заходи, які спрямовані поліпшенню умов на виробництві.

1.5 Загальний принцип встановлення гранично допустимого скиду для водотоків

Розрахувати ГДС (г/с) і допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються в бистрінь ріки. Вихідні дані для розрахунків надано в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Вихідні дані для розрахунку ГДС

Забруднююча речовина	Витрата річкової води, м3/с	Швид-кість течії, м/с	Глиби-на річки, м	Фонова конце-нтрація, мг/л	Витра-та стічних вод, м3/с	Відстань до створу, км	ГДК мг/л	Коефіці-єнт покрученості річки
Флориди	280	2.6	1.9	270	35.7	1.6	350	1,6

1. Визначаємо коефіцієнт турбулентної дифузії D:

D = V_ср Н_ср / 200 = 1.6 ∙ 2.6/200 = 0.0208

2. Визначаємо коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішуванняα:

α = εφ =