Ефективність використання

Раціональне та економне витрачання окремих еле­ментів оборотних фондів підприємств має неаби­яке економічне значення.

Це зумовлюється пос­тійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції в різних галузях народного гос­подарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості.

Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної та питомої витрати окремих видів ресурсів, дає змогу з такої самої кількості сировини й матеріалів виготовля­ти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підви­щувати ефективність виробництва в цілому на кожному під­приємстві.

Для вимірювання ступеня ефективності використання оборот­них фондів існує відповідна система техніко-економічних показ­ників.

Значна частка в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних засобів взагалі.

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з них матеріаломісткість.

Розрізняють абсолютну, питому (відносну) та загальну матеріало-місткість.

Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на фізичну одиницю виготовленої продукції.

Питома матеріаломісткість - це витрати основних видів сировин і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Загальна матеріаломісткість (М_м) відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції, її можна обчислити:

Мм = або

М_з - загальна сума матеріальних затрат, грн;

Q, N - обсяг виготовленої продукції в грошовому і натуральному вимірниках відповідно.

Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача (М_в):

М_в = Q / М_з.

В практичній роботі підприємства важливе значення мають показники:

1.Коефіцієнт використання матеріалів. Він може бути плановим (відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів) і фактичним (відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів).

Коефіцієнт використання окремих видів матеріалів (К_{вик.матер}) може визначатись не лише по певних видах продукції, а й по підприємству в цілому:

К_{вик.матер} = ,

де m - кількість видів продукції, при виробництві яких використовується даний вид матеріального ресурсу;

N_i - обсяг випуску продукції і-го виду в натуральних одиницях;

М_і - чиста вага (площа) одиниці готової продукції і-го виду;

М_заг - загальні витрати матеріалу на випуск продукції за певний період у фізичних одиницях.

2. Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, що показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу.

3. Коефіцієнт вилучення готової продукції із одиниці переробленої сировини.

Цей коефіцієнт має певну межу - вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються.

Відносна економія матеріальних затрат (Е_матер) обчислюється:

Е_матер = М_баз х К_q - М_пл,грн,

Де М_баз, М_пл, - відповідно сума матеріальних затрат в базовому і плановому періодах, грн;

К_q - індекс обсягу випуску продукції в плановому періоді.

Процес нормування оборотних засобів - це встановлення нормативів їх запасів.

Основним методом нормування оборотних засобів є метод прямого рахунку, тобто розрахунок запасів по кожному елементу оборотних засобів в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва.

Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах (Н_{вир.зап}) визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасу в днях (З_дн):

Н_{вир.зап} = Д х З_дн

Денна потреба визначається за формулою:

Д = натур.один,

де М_заг - загальна річна потреба в даному виді ресурсів, натур. одиниць,

М_заг = N_i х q_i

де q_і - маса (площа) заготовки однієї деталі (виробу) і-го виду, натур. одиниць.

Маса (площа) заготовки знаходиться виходячи із коефіцієнта використання матеріалу (К_{вик.матср}) і чистої ваги деталі (виробу) (М_і):

q_i = М_і / К _{вик.матер}.

На підприємствах окремих галузей народного господар­ства показником ефективності використання сировинних ресурсів є витрата сировини на одиницю готової продукції.

Оборотні засоби підприємства знаходяться у безперервному русі, переходячи із однієї стадії кругообороту в іншу.

Оборот оборотних засобів, виміряний в часі, називається їх оборотністю.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Показниками оборотності оборотних засобів є:

• коефіцієнт оборотності;

• коефіцієнт завантаження;

• тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (К_обор) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку нормованих оборотних засобів (S_ноз):

К_об = ,оборотів.

Коефіцієнт завантаження (К_зав) - величина, обернена коефіцієнту оборотності:

К_зав = S_ноз / РП.

Цеп показник показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Тривалість обороту (Т_об) показує тривалість одного обороту оборотних засобів в днях і визначається:

Т_об = ,дні.

Середньомісячний залишок нормованих оборотних засобів (S_{ноз.міс}) обчислюється:

S_{ноз.міс} = ,грн,

де S_п, S_к- відповідно залишок нормованих оборотних засобів на початок і кінець місяця, грн.

Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів (S_ноз) можна знайти із залежності:

S_ноз = ,грн,

де S₁, S₂, ... ,S₁₂ - середньомісячні залишки нормованих оборотних засобів, грн.

Якщо відомі суми нормованих оборотних засобів на перше число кожного місяця, то Sноз можна обчислити:

S_ноз = ,грн,

де S'₁,S'₂,...,S'₁₃ - відповідно залишки нормованих оборотних засобів на перше число кожного місяця розрахункового періоду, включаючи перше січня наступного року, грн.

Суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів (S_ноз) можна обчислити за формулою:

S_ноз = (T_об.баз – Т_об.зв),грн,

де РП_зв - обсяг реалізації у звітному році, грн;

Т_об.баз, T_oб.зв - середня тривалість одного обороту оборотних засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.

Оборотність оборотних засобів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема, приріст прибутку та рівень рентабельності.

Сума приросту прибутку (збитків) (П), одержаного за рахунок зміни оборотності оборотних засобів може бути розрахована за формулою:

П = П_р.баз х х - П_р.баз,грн,

де П_р.баз - прибуток від реалізації продукції у базовому році, грн;

S_баз, S_зв - відповідно середньорічні залишки нормованих оборотних засобів у базовому і звітному роках, грн;

РП_баз - обсяг реалізації у базовому році, грн.

Вплив використання оборотних засобів на рівень рентабельності визначається за формулою:

Р = - Р_зв,%,

де Р - зміна рівня загальної рентабельності за рахунок зміни середніх залишків нормованих оборотних засобів, %;

П_{бал зв} - балансовий прибуток у звітному році, грн;

S_сер.зв - середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році, грн;

Р_зв - загальна рентабельність виробництва у звітному році, %.

Ефективніше використання оборотних фондів передбачає пере­довсім розв'язання конкретних завдань з економії сировини, мате­ріалів, палива, електроенергії.

Заведено розрізняти джерела і шля­хи економії матеріальних ресурсів.

Джерела економії показують:

за рахунок чого можна досягти економії ресурсів,