Тетеря Павло Іванович
(бл. 1620 – квітень 1671)
Гетьман Правобережної України (1663-1665 рр.). З 1653 р. – переяславський полковник. У 1654 р. брав участь в українському посольстві, що підписало в Москві Березневі статті. Після смерті Богдана Хмельницького підтримував Івана Виговського, потім Юрія Хмельницького. Брав участь у підписанні Гадяцького договору 1658 р., Слободищинського трактату 1660 р. Після відмови Юрія Хмельницького від гетьманства 1663 р. Павло Тетеря оголосив себе гетьманом Правобережної України. У 1665 р. військо повстанців під проводом Василя Дрозденка під Брацлавом розбило Павла Тетерю. Він був змушений зректися гетьманських клейнод, виїхав до Польщі, де прийняв католицтво. Не діставши підтримки польського уряду, Павло Тетеря схилився на бік Туреччини, виїхав до Молдавії, а звідти – до Адріанополя, де і помер.
Ханенко Михайло
(бл. 1620 – 1680)
Гетьман Правобережної України (1669-1674 рр.). Брав участь у національно-визвольній революції під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. З 1656 р. – полковник Уманського полку. Належав до тієї частини козацької старшини, яка виступала проти укладення гетьманом Юрієм Хмельницьким Переяславських статей 1659 р. з Московським царством. Підтримував П. Суховія в його боротьбі проти гетьмана П. Дорошенка. У вересні 1670 р. разом із запорожцями, уклавши з польськими представниками договір в Острозі, перейшов під протекторат Польщі. Влітку 1672 р. загони Михайла Xаненка та запорожці були розбиті полками гетьмана Дорошенка. На Переяславській раді 19.ІІІ.1674 р. зрікся влади і присягнув на вірність Москві. Отримав від московського царя маєтності у Лівобережній Україні.
Хмельницький Богдан-Зіновій Михайлович
(бл. 1595 – 27.VII.1657)
Народився імовірно в Чигирині, тепер місто Черкаської області. Гетьман Війська Запорізького з 1648 р., державний діяч, полководець, засновник козацько-гетьманської держави. Походить з родини дрібного шляхтича. Освіту здобув в єзуїт. колегії у Львові. Вільно володів латинською, польською, турецькою і татарською мовами, був добре обізнаний із всесвітньою історією. Служив у війську реєстрових козаків, брав участь у походах проти турок. У 1637 р. був військовим писарем; 1638-1646 рр. – сотником. За деякими даними, в 1645-1646 рр. Богдан Хмельницький на чолі близько 2500 козаків виїхав до Франції, де вони відзначились у штурмі фортеці Дюнкерка. У кінці грудня 1647 р. Богдан Хмельницький, переслідуваний польським урядом, з невеликим загоном козаків втік на Запорізьку Січ, де був обраний гетьманом. Богдан Хмельницький почав підготовку до повстання проти польсько-шляхетського панування в Україні. Починаючи війну з Польщею, Богдан Хмельницький заручився союзом з Туреччиною і Кримом, які дали йому політичну і військову допомогу. Під керівництвом Богдана Хмельницького було здобуто перемоги в битві на Жовтих Водах (1648 р.), Корсунській битві (1648 р.), Пилявецькій битві (1648 р.), Зборівській битві (1649 р.), Батозькій битві (1652 р.), битві під Жванцем (1653 р.). Тріумфальний в’їзд Богдана Хмельницького у Київ і зустріч його як “пресвітлого володаря й князя Русі” свідчили про початок нової козацько-гетьманської держави. Богдан Хмельницький створив 300-тисячне українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава. Богдан Хмельницький був видатним дипломатом. Найбільшим досягненням Богдана Хмельницького було утворення і формування козацько-гетьманської держави Війська Запорізького (1648-1782 рр.). Богдан Хмельницький створив державний апарат і цілу провідну верству козацько-гетьманської Держави. Помер 27.VII.1657 р., похований 23.VІІІ.1657 р. в Іллінській церкві в с. Суботові, тепер Черкаської області.
