3 Етап – Перехід від системи фіксованих валютних курсів до системи плаваючих валютних курсів Смітсонівська угода (грудень 1971 р. М. Вашингтон)

1. переглянуто паритети провідних валют (долар було девальвовано на 7,9%)

2. пом’якшився принцип фіксованих паритетів: коливання валют навколо долара зросли (від ±0,75% до ±2,25%)

3. з 01.01.1970р. почала фактично функціонувати нова міжнародна розрахункова грошова одиниця СПЗ (спеціальні права запозичення) (Special Drawing Rights SDR)

4 Етап – Система плаваючих валютних курсів Прийнята 8.01.1976 року на Ямайській конференції м. Кінгстон

Принципи системи плаваючих валютних курсів:

1. повна демонетизація золота у сфері валютних відносин (скасовано офіційний золотий паритет, офіційну ціну золота, золотий вміст в валютах, що визначав масштаб цін).

Золото втратило статус світових грошей, але залишилось в резервних запасах країн, як високоліквідний товар.

2. мета Кінгстонської угоди:перетворення СПЗ в головний міжнародний засіб розрахунків та платежів.

Головний принцип Бреттон-Вудської системи: золото – долар – національна валюта

Головний принцип Ямайської системи: СПЗ – національна валюта

Вартість СПЗ - визначається на основі кошика провідних валют, як середньозважена

Але в 1981р. адміністрація Р.Рейгана провела низку стабілізаційних заходів і долар і понині функціонує на міжнародній арені як розрахунковий платіжний засіб.

3. запровадження плаваючих валютних курсів зі збереженням елементів регулювання курсів шляхом здійснення валютних інтервенцій.

Рекомендована література

1. Анохін В. Гроші Київської Русі // Археологія УРСР. Т. 3. — К., 1975.

2. Гловінський Є. Гроші // Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993. — С 447-448.

3. Гнатишак М. Гроші Української держави 1917 — 1920 рр. — Чікаго, 1971.

4. Зварич В. «Володимир на столе а се его сребро» (Карбування монет на Україні-Русі) // Українська народна енциклопедія. — Львів, 1995. -С 62 - 69.

5. Зварич В. Нумізматичний словник. — Львів, 1972.

6. Клименко О., Клименко А. Римські монети І — III ст. н. е. на території Тернопільської та Чернівецької областей як джерело до вивчення ранньої історії східних слов'ян // Банківська система України: проблеми становлення та перспектива розвитку. Збірник тез доповідей. — Тернопіль, 1998. — С 60 - 61.

7. Котляр М. Грошовий обіг на Україні в епоху феодалізму. — К., 1971. -

8. Котляр М. Монети Київської Русі // Вісник НБУ. — 1995. — № 4. -С 57 - 61.

9. Котляр М. Шукачі та дослідники скарбів. — К., 1971.

10. Лучинский М. Деньги на Руси в IX — XII вв. — Казань, 1962.

11. Прошлое нашей Родины в памятниках нумизматики. Сборник статей. -М., 1977.

12. Романов Б. Деньги и денежное обращение // История культуры Древней Руси. Т. 1. — М.; Л., 1948.

13. Сотникова М. Сребреники Киевского клада 1876 г. // Нумизматика и сфрагистика. — 1968.— № 3. — С. 116 — 121.

14. Сотникова М. Нежинский клад сребреников 1852 г. // Нумизматика и сфрагистика. — 1971.— № 4. — С. 39 — 45.

15. Спасский И. Русская монетная система. — Л., 1961.

16. Спасский И., Сотникова М. Тысячелетие древнейших монет России. -Л., 1983.

17. Толстой И. Древнейшие монеты Великого княжества Киевского. — СПб., 1882.

18. Федоров-Давыдов Г. Монеты — свидетели прошлого. — М., 1985.

19. Ющенко В., Панченко В. Історія української гривні. — К., 1997.

20. Янин В. Денежно-весовые системы русского средневековья. Домонгольский период. — М., 1956.