7. Захист курсових робіт

Виконана студентом курсова робота реєструється на кафедрі. Роботу повинен прорецензувати керівник. Для студентів денної та заочної форми навчання рецензія пишеться в кінці роботи на чистому аркуші.

У разі незадовільної оцінки курсова робота до захисту на допускається та повертається студенту на доопрацювання. Студент повинен усунути вказані в рецензії недоліки і повернути роботу для повторного рецензування. При цьому попередня рецензія обов'язково додається.

Якщо робота допущена до захисту, студент повинен ознайомитись з рецензією та підготуватися до захисту. При цьому він має підготувати відповіді на питання, згадані в рецензії, та показати шляхи усунення недоліків, виявлені рецензентом.

Захист курсової роботи проводиться перед початком сесії. Захист здійснюється перед комісією у складі на менше двох викладачів кафедри. За 10-15 хвилин студент повинен коротко викласти мету, зміст та. висновки проведеного дослідження, а потім відповісти на запитання комісії.

При оцінці курсової роботи беруться до уваги:

• зміст роботи;

• якість її виконання;

• оформлення роботи згідно з вимогами;

• навички студентів пов'язувати теоретичні знання з практикою господарювання;

• повнота і точність відповіді на запитання.

Оцінка курсової роботи виставляється та реєструється у відомості. Студент, який одержав на захисті незадовільну оцінку, до іспиту не допускається.

Методичні рекомендації з питань опрацювання фахової літератури Вивчення літературних джерел

Ознайомлення з опублікованими за темою роботи літературними джерелами починається відразу після розробки теми, тобто що, як уже зазначалося раніше, знаходить своє відображення в темі і робочому плані роботи. Така постановка справи дає змогу більш цілеспрямовано шукати літературні джерела за обраною темою і краще опрацювати матеріал, опублікований у працях учених.

Є два шляхи отримання бібліографічної довідки: замовлення в спеціалізованій інформаційних відділах бібліотек або самостійний пошук. Починати пошук варто з нової літератури, а потім поступово «розмотувати клубок», користуючись посиланнями на інші джерела.

При читанні дібраних джерел можна застосовувати методи „швидкого” чи „повільного” читання. «Швидке» читання (читання «по діагоналі») повинно відповісти на запитання, чи варто дану статтю або книгу уважно вивчати. Після того, як проглянуто всю дібрану на даний момент літературу, можна приступити до «повільного» читання, до глибшого її вивчення, переходячи від простого матеріалу до складнішого. Треба починати з книг, згодом – статті, спочатку вивчати вітчизняні джерела, а потім – перекладну літературу.

При читанні відібраної літератури треба робити помітки, бажано на одному боці аркуша стандартного формату; це дає змогу надалі компонувати матеріал у будь–якому порядку або, як кажуть, користуватися методом «клею і ножиць». Потім увесь матеріал треба систематизувати, тобто розмістити відповідно до плану, вилучити зайве (дублі, матеріали, що перетинаються, і т.ін.). Подальша обробка матеріалу повинна дати відповідь на питання щодо повноти зібраної інформації, чи досить її для роботи.

Вивчаючи літературу, не намагайтеся тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумайте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою. Звичайно використовують не всю інформація, що міститься у певному джерелі, а тільки ту, яка безпосередньо стосується теми роботи і тому найбільш цінна і корисна. Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися.

Основними літературними джерелами при написанні кваліфікаційної роботи є навчальні посібники, підручники, монографії, наукові статті, ін..

Навчальні посібники, підручники найкраще використовувати такі, що видано під грифом Міністерства освіти і науки у їх найновішій редакції. Навчальні посібники та підручники є таким джерелом інформації, що організовує всю подальшу роботу над кваліфікаційною роботою. Використання підручників є обов’язковим при написанні кваліфікаційної роботи бакалавра чи дипломної роботи.

Важливим джерелом інформації є законодавчі та нормативні акти, видані самостійно чи опубліковані у періодичних виданнях чи у Інтернеті. Окрім того, що використання законодавчих та нормативних актів дає змогу деталізувати вивчення обраної теми, воно також свідчить про високий рівень методичної підготовки студента. Зауважимо, що при використанні нормативного акту обов’язково потрібно зазначати не тільки його назву, а й номер та дату набуття чинності чи дату прийняття. Якщо нормативна база сформована на основі ресурсів Інтернету, електронна адреса повинна мати розширення …..gov.ua.

Серед джерел інформації чільне місце належить науковим статтям. Теоретичні статті в галузі у сфері фінансів значно більше, ніж стаття технічна, насичені роздумами, порівняннями, словесними доведеннями. Достовірність їх змісту залежить від достовірності вихідної інформації, використаної авторами. Статистичні дані, наведені в статтях можуть бути підставою для власної аналітичної роботи студента.

Монографія – наукове видання, котре містить повне і всебічне дослідження якоїсь проблеми або теми; науковий збірник матеріалів авторитетної наукової конференції; науковий збірник дослідницьких матеріалів установ, навчальних закладів або наукових товариств із найважливіших наукових і науково–технічних проблем – всі ці видання мають принципове наукове значення і практичну цінність. Використання монографій доцільно для магістерських робіт, в окремих випадках  для дипломних робіт.

Особливою формою фактичної роботи з літературними джерелами є цитати. Органічно вплетені у текст роботи, вони становлять невід’ємну його частину. Цитати використовують для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела. Вони слугують необхідною опорою автору роботи у процесі аналізу і синтезу інформації. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об’єктивної характеристики явища, яке вивчається. У всіх випадках кількість використаних цитат повинна бути оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми роботи

Найчастіше цитати та інші запозичені матеріали застосовують при написанні І розділу роботи – одного з важливих етапів підготовки роботи.