Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарата, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь–яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований) чи в алфавітному порядку. Посилання на літературні джерела беруть у квадратні дужки, якщо одночасно посилаються на кілька літературних джерел, то такі посилання розділяють крапкою з комою. При наведенні посилань обов’язково зазначають сторінку, на якій наведено тезу чи цитату, що використовується у тексті. У такому випадку в квадратних дужках наводяться дві цифри, розділені комою.

Приклад.

[7, 19] – посилання на літературне джерело, що має номер 7 у списку використаної літератури, теза розміщена на сторінці 19.

[7, 16; 24,1] одночасне посилання на два літературних джерела. Перше з них джерело номер 7, теза розміщена на сторінці 16. Друге джерело за номером 24, теза розміщена на сторінці 1.

[9, 16; 24] одночасне посилання на два літературні джерела. Перше з них джерело за номером 9 у списку використаної літератури, теза розміщена на сторінці 16. Друге з них джерело за номером 24. Номер сторінки не наводиться.

Номер сторінки не зазначають, якщо джерело є законодавчим чи нормативним актом. Номер сторінки зазначати не обов’язково, якщо джерело є науковою статтею і містить кількість сторінок менше за 20. Проте, якщо наводиться цитата із статті, то номер сторінки зазначається обов’язково, навіть якщо джерелом цитати є наукова стаття.

Літературні джерела у списку використаної літератури оформлюються за їх бібліографічним описом. Приклад оформлення основних типів літературних джерел в додатку Г

Список рекомендованої літератури Основна література:

1. Герасимчук В,Г. Стратегічне управління підприємством, - К.: КНЕУ, 2000. 360 с.

2. Головко Т В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз. – К.: КНЕУ, 2002. – 198 с.

3. Немцов В.Д., Довгаль Л.С. Стратегічний менеджмент. - К.: Експрес -Поліграф, 2001. -~559 с.

4. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства, - К.: МАУП, 2000. – 125 с.

5. Пастухов В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність. - К.: КНЕУ, 2002. - 301 с.

6. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2001. – 457 с.

7. Шершньова З.Е. та ін. Стратегічне управління. – К.: КНЕУ, 2001. – 232 с.

Додаткова література:

1. Ансофф И. Стратегическое управление/ Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989.-519 с.

2. Ансофф И., Макдоннел Эдвард Дж. Новая корпоративная стратегия: Пер. с англ. – СП Б.: ПитерКом, 1999. -416 с.

3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СП-б.: Питер, 1999.- 416с.

4. Боумен К. Основы стратегического менеджмента / Пер. с англ. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.—175с.

5. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 396 с.

6. Винокуров В.А. Организация стратегического управлення на предприятии. М.:Центр зкономики и маркетинга, 1996.

7. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник для студ вузов. -М.:МГУ, 1995. -252 с.

8. Виханский О.С. Стратегическое управление,- М.: Изд. МГУ, 1999.- 252с.

9. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса: концепции и методы планирования: Учеб. пособие. — М.: Финпресс, 1998. — 192 с.

10. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління. - К.: Знання – Прес, 2002.

11. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учеб­ное пособие для вузов. — M.: Аспект Пресс, 2002. — 415 с.

12. Кемпбелл Э., Саммерс Лаче К. Стратегический синергизм, 2-е изд./. – СПб.: Питер, 2004.- 416 с.

13. Котлер Ф, Маркетинг. Менеджмент. СПб., 2001

14. Кох Р. Как создавать и использовать эффективную стратегию. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2003. -320 с.

15. Круглов М. И. Стратегическое управление компанией. — М.: Русская деловая литература, 1998. — 768 с.

16. Круглова Н.Ю. Стратегический менеджмент. Уч. пособие для вузов. - М.: из-воРДЛ, 2003.-464 с.

17. Круглов М.И. Стратегическое управление корпорацией: Учеб для вузов. -М.: Русск. деловая лит., 1998. - 768 с.

18. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж . Школы стратегий./ Пер с англ под ред. Ю.Н.Каптуревского. - СПб: Издательство “Питер”, 2000. - 336с.

19. Минцберг Г., Квинн Б., Гошал С. Стратегический процесс. /Пер с англ. - С-Пб: Издательство “Питер”, 2001. - 648с.

20. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. – К.:КНЕУ, 2001. – 227 с.

21. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ.: Уч. Пос. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 495 с.

22. Портер М. Е. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А. Олійника та Р. Скільського. —К.: Основи, 1998. — 390 с.

23. Практикум з курсу “Стратегічне управління” для магістрів ділової адміністрації спеціальностей “Виробничий менеджмент” та”Менеджмент проектів і консалтинг” усіх форм навчання / Укл.: А.П.Наливайко, О.В.Оголь, Н.М.Гаращенко. – К.: КДЕУ, 1997. – 84 с.

24. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебн. для вузов / Пер. с англ. - М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

25. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент. — М.: ЗАО «Бизнес-школа Интел-синтез», 1997. — 304 с.

26. Шерер Ф. М; Росс Д. Структура отраслевых рынков / Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 698 с.

27. Шершньова З. Є. Стратегічне управління. Підручник – Київ.:КНЕУ, 2004. -699с.

28. Экономическая стратегия фирмы (учебное пособие под ред. Градова А.П.).-С-Пб.; 1995.-414 с.

29. Minzberg H. The Strategy Concept II: Another Look at Why Organizations Need Strategies // California Managment Rev, 1987.

30. 0hmae K. The mind of the Strategist: The Art of Japanese business. McGraw-Hill, 1982.

31. Porter M. From Competitive Advantage to Corporate Strategy, HBR, May-June, 1987.