4))) Повноваження Верховної Ради України

Конституція закріплює широкі повноваження Верховної Ради України,які визначають її місце і роль в державі. Ці повноваження засутністю і призначенням можна поділити на кілька груп. Найважливішимиповноваження щодо: внесення змін до Конституції України; прийняттязаконів; визначення засад політики держави та програм суспільногорозвитку; взаємовідносин Верховної Ради і Президента України;формування інших державних органів; організації адміністративно -територіального устрою нашої країни; здійснення зовнішніх функційдержави, а також бюджетні та контрольні повноваження.

Верховна Рада може розглядати питання про відповідність Кабінету  Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри, що спричиняє йоговідставку. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бутирозглянуто за пропозицією не менш ніж 150 народних депутатів України  (однієї третини від конституційного складу Верховної Ради). Резолюціянедовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неїпроголосувало не менше ніж 226 народних депутатів, тобто більшість відконституційного складу Верховної Ради.

З метою забезпечення певної стабільності в роботі Кабінету  Міністрів можливості Верховної Ради щодо розгляду питанняпро його відповідальність обмежуються. Конституція забороняєрозглядати це питання більше одного разу протягом однієї черговоїсесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності  Кабінету Міністрів. Ці правила є, по суті, одним із проявівпринципу поділу влади. Адже в них нарівні із закріпленням певноїформи контролю однієї гілки влади над іншою (повноваження Верховної Ради  України розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів)гарантовано обмеження впливу однієї гілки влади на іншу  (встановлення певних умов, за яких це питання можерозглядатися).

До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку,передбачених розділом ХІІІ цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань,визначених статтею 73 Конституції України;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення зміндо нього; контроль за виконанням Державного бюджету України,прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково -технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охоронинавколишнього середовища;

7) призначення виборів Президента України у строки,передбачені цією Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента Українипро внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни іукладення миру, схвалення рішення Президента України провикористання Збройних Сил України та інших військових формувань уразі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури  (імпічменту), встановленому статтею 111 Конституції України;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення  Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12) надання згоди на призначення Президентом України  Прем'єр-міністра України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів  України відповідно до цієї Конституції;

14) затвердження рішень про надання Україною позик іекономічної допомоги іноземним державам та міжнародниморганізаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав,банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених  Державним бюджетом України, здійснення контролю за їхвикористанням;

15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посади,надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб увипадках, передбачених цією Конституцією;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови таінших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захиступрав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади  Голови Національного банку України за поданням Президента  України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради  Національного банку України;

20) призначення половини складу Національної ради України зпитань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів  Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій  Збройних Сил України, Служби безпеки України, іншихутворених відповідно до законів України військових формувань, атакож Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншимдержавам, про направлення підрозділів Збройних Сил України доіншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил іншихдержав на територію України;

24) надання згоди на призначення на посади та звільненняз посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету  України, Голови Фонду державного майна України, Голови  Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

25) надання згоди на призначення Президентом України напосаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри  Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку зпосади;

26) призначення третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради  Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду  України про порушення нею Конституції України або законів України;призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономно Республіки  Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна межрайонів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст,найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевогосамоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення  Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного станув Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або частковумобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами на звичайноїекологічної ситуації;

32) надання у встановлений законом строк згодина обов'язковість міжнародних договорів України та денонсаціяміжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначенихцією Конституцією;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України навимогу народного депутата України, групи народних депутатів абокомітету Верховної Ради України, попередньо підтриману неменш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради  України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівникаапарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради Українита структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності,

що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктівправа приватної власності.

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, яківідповідно до Конституції України віднесені до її відання.

5))) Конституційний склад Верховної Ради України— 450 народних депутатів України, яких обирають на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на п'ять років.

Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг віку двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України (ст. 77).

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлено Законом України від 25 березня 2004 р. "Про вибори народних депутатів України".

Верховна Рада здійснює низку функцій держави: об'єднаних, зумовлених змістом діяльності держави (політичної, економічної, соціальної, культурної, екологічної) та інших, зокрема, "технологічних", владних функцій (законодавчої, установчої тощо). Головні функції Верховної Ради — законодавча; установча (державотворча, організаційна); функція парламентського контролю.

До важливої функції Верховної Ради належить установча (державотворча, організаційна), що передбачає:

- формування органів виконавчої влади (п. 12 ст. 86);

— формування органів судової влади (п. 26, 27 от. 85, ст. 89);

- створення парламентських структур (п. 35 ст. 85);

— участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій (п. 16,17,18,19, 20, 21, 25 ст. 85);

- розв'язання питань територіального устрою України і забезпечення органів місцевого самоврядування (п. 29, 30 ст. 85).

Багатогранна за змістом і формами бюджетно-фінансова діяльність Верховної Ради. Вона вважається однією з основних функцій і водночас їх складовою. Оскільки державний бюджет, бюджетна система і грошова одиниця України становлять органічні атрибути держави, то діяльність пов'язана з їх встановленням (введенням, затвердженням), об'єктивно є складовою частиною державотворення, тобто установчої функції Верховної Ради.

Чільне місце в діяльності Верховної Ради України, як і парламентів інших країн, посідає парламентський контроль.

Основні напрями контрольної діяльності Верховної Ради:

— контроль за діяльністю Кабінету Міністрів (п. 18 ст. 85);

— парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина та їх захист (п.17 ст. 85);

— бюджетно-фінансовий контроль (п. 14 ст. 85);

— прийняття рішення Верховною Радою про направлення запиту до Президента України (п. 34 ст. 85);

— парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури (п. 25 ст. 85);

— здійснення парламентського контролю з організаційних питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні й тимчасові слідчі комісії (п. 33 ст. 85, ст. 89).

Водночас із законодавчою, установчою та контрольною функціями Верховна Рада України, як і парламенти багатьох країн, здійснює низку інших функцій.

Головний вид парламентських процедур — законодавча процедура (законодавчий процес), що становить передбачений Конституцією і законами України порядок здійснення законодавчої функції та реалізації законодавчих повноважень. Законодавча процедура складна і багатогранна.

Законодавча процедура складається з низки процедур (стадій): вияв законодавчої ініціативи; обговорення законопроекту; прийняття закону; його підписання й оприлюднення (опублікування). Кожна з таких основних стадій, своєю чергою, поділяється на окремі етапи, стадії. З-поміж них розрізняють, зокрема, стосовно першої стадії: розробку проектів законів; внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок; розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах, тимчасових спеціальних комісіях; щодо другої та третьої стадій законодавчого процесу (розгляд законопроектів та ухвалення законів) — розгляд законопроектів у трьох читаннях тощо. Завершальна стадія законодавчого процесу містить процедуру підписання законів, опублікування і надання їм чинності тощо.

Для здійснення контролю за використанням коштів Державного бюджету України Верховна Рада України утворює

Рахункову палату. Ст. 1 Закону України "Про рахункову палату Верховної Ради України" передбачає, що Рахункова палата є постійним вищим органом державного фінансово-економічного контролю, який утворюється Верховною Радою, підпорядкований і підзвітний їй.

Конституція України запровадила самостійний інститут парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина (ст. 55 і 101), що здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності зобов'язаний керуватися Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.