Оцінка виконання тестових завдань має три рівні: 0; 5 і 10 балів. Критерії оцінювання знань за тестові завдання іспиту такі:

А. Правильна і повна відповідь оцінюється в 10 балів. Повною вважається відповідь, коли студент визначив усі варіанти правильної відповіді з числа зазначених у тесті.

Б. У 5 балів оцінюється відповідь, яка має лише половину (50 %) варіантів правильних відповідей з числа зазначених у тесті, або відповідь на одноваріантне запитання була правильною, але поверховою.

В. У 0 балів оцінюється відповідь неправильна з усіх можливих варіантів.

Згідно з ухвалою Вченої ради КНЕУ від 27 грудня 2001 р. «Про підсумкове оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності» при підсумковому контролі знань (іспиті) враховуються результати поточного контролю знань студента. Успішне виконання студентом поточних завдань у семестрі є обов’язковою умовою участі його у складанні іспиту.

Об’єктом поточного контролю знань студента є:

а) контроль систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;

б) контроль за виконанням модульних завдань.

Під час контролю систематичності та активності роботи студентів оцінюються відвідування семінарських занять, активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів, завдання для самостійного вивчення, підготовка рефератів та їх презентація, участь у студентських конференціях, наукових гуртках, конкурсах, олімпіадах тощо.

Оцінка за систематичну роботу та активність студентів протягом семестру не може перевищувати 20 балів із 40 балів, якими оцінюється вся поточна робота. Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 20 балів, він не допускається до іспиту.

Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 і більше балів, уносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну шкалу. В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

7. Рекомендована література Основна

1. Закон України «Про Національний банк України».

2. Закон України «Про банки й банківську діяльність».

3. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу».

4. Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» // Вісник НБУ. — 1996. — № 5.

5. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2001.

6. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 2001.

7. Гальчинський А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П. Інноваційна стратегія українських реформ. — К.: Знання України, 2002.

8. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К.: Основи, 1998.

9. Миллер Р. Л., Ван-Хауз Д. Д. Современные деньги и банковское дело. — М.: Инфра-М, 2000.

10. Фридмен М. Количественная теория денег. — М., 1996.

11. Туган-Барановский М. И. Бумажные деньги и металл. — СПб., 1916.

12. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зай­нятості, процента та грошей. — К., 1999.

13. Савлук М. Грошово-кредитна політика як фактор економічної стабілізації // Вісник НБУ. — 1997. — № 8.

14. Савлук М., Сугоняко О. Чи вистачає грошей в економіці України // Вісник НБУ. — 1997. — № 4.

15. Савлук М. Грошово-кредитна політика НБУ та оцінка її ефективності // Вісник НБУ. — 1999. — № 1.