Слід зауважити, що майнове страхування об’єднує найрізноманітніші види страхування, які розподіляються на дві підгалузі: страхування майна юридичних осіб і страхування майна громадян.

Особливої уваги потребує розгляд питання страхового захисту майна підприємств та організацій. Найпоширенішим видом тут є страхування майна від вогню та інших небезпек.

Страхування від вогню в сучасній практиці забезпечує від- шкодування збитків, заподіяних майну внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху та інших причин, що призвели до пожежі.

Стандартний страховий поліс страхування від вогню не охоплює багато інших ризиків, які загрожують майновим інтересам страхувальника. Тому збитки, що виникли внаслідок стихійних лих, крадіжки тощо, можуть бути включені до обсягу відповідальності страховика за додаткову плату.

Вивчаючи цей вид страхування, студенти повинні опрацювати блок питань, до якого входять: визначення суб’єктів та об’єктів страхування, вартості застрахованого майна, страхових випадків; порядок укладення та припинення дії договору; визначення страхових премій і порядок їх сплати; взаємовідносини сторін у разі настання страхового випадку. Необхідно знати, який зв’язок існує між страховою оцінкою та страховою сумою. Страхова сума за кожним застрахованим об’єктом має відповідати його дійсній вартості.

У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також відшкодовуються не в повному обсязі (застосовується пропорційна система страхового відшкодування).

Слід також з’ясувати основні чинники, що визначають розмір ставки страхової премії і строк її сплати.

У разі настання страхової події із застрахованим майном врегулювання претензій страхувальника відбувається у такій послідовності: встановлюють факт настання страхової події; складають страховий акт про страховий випадок; визначають розмір збитку та страхового відшкодування; здійснюють страхову виплату.

У разі повної загибелі майна страхове відшкодування виплачується в розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатних для подальшого використання, але в межах страхової суми.

У разі пошкодження майна страхове відшкодування виплачується у розмірі різниці між заявленою страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого використання.

Розглядаючи страхування у сільському господарстві, слід звер­нути увагу на те, що сільськогосподарські підприємства відрізняються від інших підприємств характером своєї діяльності. Сільське господарство як самостійна галузь економіки має суттєві особливості, які впливають на проведення страхування, а саме: залежність сільськогосподарського виробника від природно-кліматичних чинників; сезонність виробництва та тривалість виробничого циклу; склад і структура сільськогосподарських вироб­ничих фондів.

До специфічних об’єктів страхування майна сільськогосподарських підприємств відносять: урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень; дерева та плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, виноградники; сільськогосподарських тварин, птицю, кролів, хутрових звірів, сім’ї бджіл у вуликах.

Виходячи з характеру об’єктів страхування, крім звичайних видів страхування у сільському господарстві, слід виокремлювати два специфічних види:

• страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;

• страхування сільськогосподарських тварин.

Студентам необхідно добре орієнтуватися в об’єктах страхування, винятках та обмеженнях в обсязі відповідальності; переліку страхових випадків по цих видах страхування; порядку визначення вартості об’єктів страхування та страхової суми; підходах щодо встановлення розмірів страхової премії, строків її сплати тощо.

Слід звернути увагу на особливості укладення страхових договорів, особливості визначення збитку та страхового відшкодування при страхуванні сільськогосподарських тварин і страхуванні врожаю.

Порівняно молодою сферою страхування є страхування технічних ризиків, що відзначається значною специфікою. Використання складних промислових технологій пов’язане з ризиками виникнення аварій, катастроф, нещасних випадків, які призводять до великих збитків.

Оскільки страхування технічних ризиків — це комплекс видів страхування, що включає страхування будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поламок, страхування електронного обладнання тощо, студенту необхідно з’ясувати сутність кожного з цих видів.

Студенти мають розумітися на об’єктах страхування, зважати на особливості, пов’язані із комплексним характером видів страхування технічних ризиків. Як правило, обсяг відповідальності страховика містить перелік ризиків, зумовлених проявом як основних, так і специфічних страхових подій. Крім страхування майна, тут передбачається також страхування відповідальності перед третіми особами.

Варто наголосити, що міжнародною практикою страхування передбачаються винятки з відповідальності страховика, за яких збиток не відшкодовується.

Страхування транспортних засобів — узагальнене поняття при страхуванні всіх видів транспорту — наземного, водного, авіаційного.

Увагу студентів слід звернути на те, що страхуванням в одночас може бути охоплено як сам транспортний засіб (страхування «каско»), так і вантаж, який на ньому перевозиться, водій та пасажири, а також відповідальність перевізника перед третьою стороною.

Слід зауважити, що страхування автомобільного та водного транспорту здійснюється в добровільній формі, а страхування повітряного транспорту — в обов’язковій.

Студент має знати, які об’єкти підлягають страховому захисту, які ризики приймаються на страхування і як саме. При страхуванні автотранспортних засобів на практиці існують різні варіанти проведення страхування. За кожним з них визначається різний обсяг відповідальності страховика. Варіанти різняться один від одного складом ризиків, які становлять зміст страхового покриття. Студенти мають зважати й на те, що існують обмеження страхових випадків, за яких страховик не здійснює відшкодування.

За умов ринкової економіки зростає обсяг перевезень пасажирів і вантажів морським і водним транспортом. У зв’язку із цим все більшого значення набуває страхування суден, що зумовлено як підвищеними ризиками використання цих засобів, так і їхньою високою вартістю.

Страхування каско-суден охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини та обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, річках та озерах.

Студенти мають знати, що обсяг страхового покриття встановлюється на основі однієї з таких умов: «з відповідальністю за повну загибель і пошкодження», «з відповідальністю за пошкодження», «з відповідальністю за повну загибель».

Страхування повітряних суден — це вид авіаційного страхування, до якого, крім страхування авіа-каско, входить багато інших видів страхування, зокрема страхування відповідальності перед пасажирами за їхнє життя, здоров’я та багаж. Страхувальником з цього виду страхування може виступати юридична або фізична особа — власник повітряного судна чи повітряний перевізник, що експлуатує повітряне судно.

Переходячи до розгляду останнього питання — страхування майна громадян, слід зауважити, що воно вважається найбільш масовим страхуванням. Головними видами страхування майна громадян є страхування домашнього майна, страхування будівель, страхування тварин.

Необхідно звернути увагу на те, що майно громадян страхується лише у добровільній формі.

Що стосується домашнього майна, то на страхування приймається різне майно, яке належить на праві приватної власності страхувальникові або членам його родини, котрі проживають разом з ним.

Вивчаючи цей вид страхування, необхідно звернути увагу на склад об’єктів страхування, який, в свою чергу, зумовлює широкий обсяг відповідальності страховика, бо значно збільшує кількість подій, у разі настання яких страховик виплачує відшкодування. Страхувальник може застрахувати домашнє майно водночас від усіх імовірних подій, а може обрати лише певні з них.

Що стосується будівель, то за ступенем важливості вони належать до пріоритетного майна. Знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власникові великих збитків.

Студентам необхідно знати, як визначається вартість будівель, оскільки на підставі страхової оцінки визначають страхову суму, а в разі знищення або пошкодження будівель — розмір збитку та страхового відшкодування.

Страхування тварин — це також вид майнового страхування, який забезпечує відшкодування майнових втрат власника тварини у разі її загибелі.

Багато в чому таке страхування подібне до страхування тварин сільськогосподарських підприємств, хоча й має певну специфіку.

Література: 1; 3; 4; 5; 6; 7; 14; 15; 18; 19; 20; 23; 26; 29; 33; 37; 38; 39; 41; 44; 45; 51; 52; 55; 62; 66; 69; 73; 74; 79; 80; 81; 82; 83; 86; 87; 89; 92; 98; 100; 101; 102; 103; 106; 107; 108; 109; 117; 118; 119; 120.

План семінарського заняття

1. Поняття майнового страхування, його значення.

2. Страхування майна від вогню та інших небезпек.

3. Страхування врожаю та тварин у сільськогосподарських підприємствах.

4. Страхування технічних ризиків.

5. Страхування транспортних засобів.

6. Страхування майна громадян.

Термінологічний словник

Аварійний сертифікат — документ, що потверджує розмір, причини і характер збитку в застрахованому майні.

Аварійні комісари — особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Акт страховий — письмовий документ, що засвідчує подію або випадок, які відбулися. У практиці страхування є офіційним документом про причину, дату, місце пошкодження або втрати майна, розмір нанесеного збитку.

Відшкодування збитку — повна або часткова компенсація страховиком втрат вартості майна в результаті його загибелі чи пошкодження внаслідок стихійного лиха та інших подій або відновлення втраченого доходу шляхом виплати страхового відшкодування.

Відшкодування страхове — грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності у разі настання страхового випадку. До уваги беруться: вартість майна, знищеного страховим випадком повністю; величина збитку від часткового пошкодження майна; витрати на рятування майна і приведення його до належного стану. В. с. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Диспаша — спеціальний розрахунок з розподілу витрат при загальній аварії між власником судна, вантажу і фрахтівником. Складається диспашером.

Диспашер — спеціаліст у галузі морського страхування, який здійс­нює розрахунки з розподілу витрат при загальній аварії між заінтере- сованими сторонами.

Премія страхова — плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховикові згідно з договором страхування.

Системи страхового забезпечення — такими системами є:

• пропорційна система — передбачає виплату страхового від- шкодування в тій самій пропорції щодо реального збитку, що й страхова сума за договором щодо дійсної вартості застрахованого майна;

• система першого ризику — передбачає повне відшкодування збит­ків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором;

• система граничного відшкодування — використовується в тих видах майнового страхування, де страховик має компенсувати збитки страхувальника, обчислені як різниця між заздалегідь обумовленою границею і фактичним рівнем доходів. Ця система поширюється на страхування врожаю, втрат від простоїв у виробниц­тві тощо.

Тарифна ставка — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Навчальні завдання Теми рефератів

1. Проблеми розвитку майнового страхування в Україні.

2. Формування ринку майнового страхування в Україні.

3. Формування страхового інтересу суб’єктів підприємництва за умов ринкової економіки.

4. Досвід зарубіжних країн у страхуванні майна юридичних осіб.

5. Страхування виставок.

6. Можливості відстежування інфляції у майнових видах страхування.

7. Стан і розвиток страхування майна сільськогосподарських підприємств в Україні.