4. Чуттєве і раціональне пізнання

Основним пізнавальним відношенням є відношення “образ-предмет”. У самому широкому значенні слова образом можна назвати той стан свідомості, який в процесі пізнання тим або іншим способом пов’язаний з об’єктом. Прикладом образу може служити відчуття, абстракція, теорія, картина світу. Як саме пов’язаний образ з об’єктом? В історії філософії відомі три основних варіанти рішення: 1) ми пізнаємо (описуємо, упорядковуємо) наші відчуття (суб’єктивний ідеалізм); 2) образи є результати збагнення за допомогою розуму об’єктивно існуючих ідей, ідеальних сутностей, структур, які стоять за матеріальними чуттєвими явищами (об’єктивний ідеалізм); 3) образи відображають об’єктивну реальність, природу, речі, процеси і т.д. Помилковість двох перших позицій витікає з тієї критики ідеалізму, яка була дана в попередніх темах.

По відношенню до способів отримання знання образи діляться на чуттєві (відчуття, сприйняття, уявлення) і раціональні (поняття, теорії і ін.). По відношенню до об’єкта можна виділити три типи образів: 1) образи-знання, що відображають об’єктивну реальність; 2) образи-проекти, що представляють уявні конструкції, які повинні бути або можуть бути втілені на практиці; 3) образи-цінності, що виражають потреби і ідеали суб’єкта.

Характеризуючи шлях руху пізнання, В.І. Ленін писав: “Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього – до практики такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності”¹. Що ж таке живе споглядання (або чуттєве пізнання) і абстрактне (раціональне) мислення?

Чуттєве, пізнання містить в собі ті образи, які дають нам органи почуттів. Основні форми чуттєвого пізнання – відчуття, сприйняття, уявлення. У відчуттях кожний орган почуттів (зору, дотику, слуху, нюху, смаку) специфічним для нього способом відображає окремі властивості, сторони речей (колір, звук, запах, твердість). Сприйняття – це відображення властивостей предмета, взятих як ціле. Уявлення – це наочний цілісний образ речі, виникаючої на основі уяви і минулого чуттєвого досвіду, що зберігається і що відтворюється в пам’яті в узагальненій формі.

Чуттєві образи людини, на відміну від образів, які дають органи чуттів тварини, опосередковані соціальним досвідом і володіють внутрішньою активністю (являють собою саме живе споглядання). Почуття здатні відображати не тільки окремі речі і їх властивості, але також відносини і дії з речами. Людина не просто бачить станок або спортивний снаряд, але і (якщо уміє на них працювати) володіє чуттєвими схемами потрібних дій, які лежать в основі його навичок. Почуття певною мірою здатні відображати загальне. Не випадково значеннями більшості слів, які ми вживаємо в сфері спілкування, є загальні уявлення: людина здатна відрізнити будь-яке хвойне дерево від будь-якого листяного саме тому, що слова фіксують не тільки даний окремий предмет в його одиничності і неповторності, але і загальну схему, загальні ознаки певного класу предметів.

Базовою формою чуттєвого пізнання є відчуття. З гносеологічної точки зору вони представляють особливий інтерес. Відчуття забезпечують безпосередній зв’язок свідомості з об’єктивною реальністю, є єдиним зовнішнім каналом, по якому людина може отримати інформацію про світ. Сама початкова посилка матеріалізму включає в себе твердження про те, що у відчуттях людині дана об’єктивна реальність. Саме питання про природу відчуттів стало ареною непримиренної конфронтації між матеріалізмом, з одного боку, суб’єктивним ідеалізмом і агностицизмом – з іншого.

Що стосується інших форм чуттєвого пізнання, то їх роль в пізнанні визначається, по-перше, тим, що в порівнянні з відчуттям вони є більш багатими за своїми пізнавальних можливостями формами, по-друге, тим, що вони включають в себе не тільки відображення, але і уяву (на основі сприйняття в свідомості людини можуть виникати нові образи – елементи фантазії, мрії, художньої творчості), по-третє, тим, що розвинені форми чуттєвого пізнання є передумовою для переходу до раціонального рівня пізнання.

Раціональне пізнання. Людина отримує інформацію двояким шляхом: за допомогою природних сигналів, що йдуть від об’єктів, і за допомогою штучних сигналів, що передаються від об’єкта до суб’єкта і що функціонують в системі людської мови. (І.П. Павлов назвав це першою і другою сигнальною системами). Розвиток і вдосконалення мови тісню пов’язано з розвитком раціонального пізнання. Мова – найважливіший інформаційний посередник між суб’єктом і суспільством, в багатьох випадках інакше як через мову людина не може передати іншому свої знання, думки, образи. Без мови було б неможливим і саме оперування готовими знаннями.

Абстрактне (раціональне) мислення – це функціонування знань, існуючих в мові, пов’язаних з реальністю за допомогою чуттєвих образів і здатних відображати те, що недоступно органам почуттів. Елементарними формами раціонального мислення є думка, поняття і умовивід. У всіх цих формах виділяються і фіксуються в знаках мови предметні ознаки речей. Думка фіксує будь-які ознаки предметів: “троянда червона”, “метафізика заперечує протиріччя як джерело розвитку” і т.д. Поняття відображає істотні ознаки речей такі, які необхідні і достатні для їх відмінності в певному відношенні. У понятті як би концентруються, підсумовуються накопичені знання (пригадаєте поняття матерії, свідомості і ін.). Умовивід являє собою таке скріплення в думці, на основі якого виходить нове знання без звернення до свідчення органів почуттів. Наприклад, вже в старовині був зроблений висновок про те, що Земля має форму кулі, за допомогою наступного умовиводу: тільки кулеподібні тіла відкидають тінь в формі диску. Земля в період місячних затьмарень відкидає тінь в формі диска. Отже, Земля має форму кулі.

Людське пізнання загалом є єдність чуттєвого і раціонального.Чуттєве пізнання, абсолютне незалежне від логічного, існує тільки на ранніх рівнях становлення людства і у дитини, що ще не опанувала мову. Як правило, люди ставлять задачі пізнання і тлумачать його результати на рівні раціонального мислення, а отримують необхідну інформацію за допомогою органів почуттів і приладів.

Зв’язок чуттєвого і раціонального виявляється також в тому, що, проникнувши на такі рівні реальності, які недоступні органам почуттів, абстрактне мислення повинне знов забезпечити перехід до практики, створити такі oбрази-проекти, які можуть бути реалізовані в практичній діяльності. Чуттєве і раціональне є нерозривно пов’язаними необхідними моментами цілісного процесу пізнання, формами отримання і переробки знання на всіх етапах пізнання.