4.7. Зв'язок аудиту і страхування. Взаємодія системи аудиту безпеки і передстрахового аудиту

Як свідчить проведений аналіз, в Німеччині незалежні аудитори в галузі пожежної безпеки не взаємодіють зі страховими організаціями, що здійснюють «пожежне» страхування.

У Канаді в числі клієнтів єдиною акредитованою приватної компанії CGJ Insurance Business Services числяться численні страхові компанії (члени Страхового бюро Канади), яким необхідна статистична інформація про ризики для оптимізації своїх витрат при розрахунку страхових тарифів. Монопольне становище компанії і обсяг ринку робить її досить привабливим бізнесом для інших гравців.

В Люксембурзі страхові компанії, що здійснюють страхування від пожежі і аналогічних ризиків, такі як «Фортіс», LSAA, AGF та ін., Як правило, самі визначають розміри страхових внесків і премій і надають консалтингові послуги.

В Португалії існує розвинена страхова система, включаючи законодавчо затверджені обов'язкові види страхування, у тому числі від пожежі. Аудиторські перевірки діяльності страхових фірм здійснює Інститут страхування Португалії - державна організація, що має фінансову й адміністративну автономію (утворена декретом № 289/2001 від 13.11.2001). Примітно, що її бюджет формується за рахунок зборів, виплачуваних самими компаніями за проведені перевірки.

4.8. Про зв'язок страхування та аудиту пожежної безпеки в Україні

Наглядову діяльність в галузі пожежної безпеки в повній мірі можна розглядати як одну з найстаріших в системі забезпечення безпеки людини в сучасному суспільстві. Зачатки цієї системи закладалися при будівництві будинків, поселень, міст. Ще не сформувавшись, як цілісна система, вона була притаманна соціуму. Поштовхом до її формування як системи з'явилася поява страхування від пожежі в Україні в середині XIX в., в основі якого лежали розрахунки страхових тарифів. З'явилася необхідність в класифікації об'єктів, що страхуються, залежно від їх пожежної небезпеки. Основною метою класифікації (тарифікації) об'єктів було визначення страхових тарифів для кожної групи об'єктів з урахуванням можливих наслідків (збитку). На початку страхування від вогню тарифи розрізнялися для кам'яних і дерев'яних будівель (2 класу). У міру розвитку страхування від вогню число тарифів і відповідних їм класів збільшувалося, все більш деталізуючи особливості будівель, які страхувались (вид дахів, перекриттів, використовуваних будівельних матеріалів і т.д.). Ця діяльність страхових організацій по тарифікації не була спрямована на підвищення рівня пожежної безпеки, а зводилася до її констатації.

Відомо, що механізм використання страхування для цілей забезпечення пожежної безпеки може бути реалізований за допомогою коректування страхових тарифів, залежно від наявності засобів забезпечення пожежної безпеки у страхувальника, а також за рахунок участі страхових організацій в реалізації превентивних заходів у галузі забезпечення пожежної безпеки. Таким чином, може бути запущений спонукальний механізм підвищення рівня пожежної безпеки об'єктів страхування, в основі якого лежить зниження збитку від пожежі.

Майнове страхування від пожежі мало на увазі страхування одного виду ризику - ризику втрати майна. Тому ризики загибелі людей на пожежі не пов'язані з майновим страхуванням.

Для майнового страхування основним показником при розрахунку тарифів є середнє страхове відшкодування (збиток від пожежі) і ймовірність його настання. Тому критерієм рівня пожежної безпеки для страхових організацій є збиток від пожеж, який лежить в основі розрахунку тарифів, страхових сум, страхового відшкодування та власної фінансової стійкості (актуарні розрахунки). Водночас результатом пожежного аудиту є або визначення відповідності об'єкта вимогам пожежної безпеки, або розрахункова оцінка ризику загибелі людей. Тому отримані результати аудиту не можуть бути використані для актуарних розрахунків при проведенні майнового страхування (від пожежі), так як не містять відомостей про максимально можливий збиток і ймовірності його настання.

Слід також зазначити, що для страхової організації під пожежним ризиком розуміється максимально можливий збиток від пожежі, мінімізація якого для страхувальника усуває спонукальний мотив до страхування і знижує розмір страхових тарифів, що не вигідно для страхової організації.

Для Державного пожежного нагляду під пожежним ризиком розуміється ризик виникнення пожежі.

Тому аудит пожежної безпеки для цілей страхування потрібен тільки в частині визначення максимального можливого (потенційного) збитку від пожежі при існуючому рівні пожежної безпеки об'єкта страхування і його зміна при вдосконаленні систем протипожежного захисту.

Однак отримання цих показників при проведенні незалежної оцінки пожежного ризику відповідно до Технічним регламентом не передбачено.

5. Висновки і пропозиції

5.1. висновки

Проведений аналіз зібраних матеріалів про функціонування зарубіжних систем аудиту безпеки дозволяє зробити такі основні висновки:

1. Основний напрямок розвитку нагляду в галузі забезпечення безпеки - поєднання заходів, які здійснюються державою і методів незалежного аудиту безпеки.

2. У технологічно розвинених країнах найбільш розвинені питання аудиту пожежної безпеки, чому, очевидно, є історичне пояснення - у всіх цих країнах питання забезпечення протипожежної безпеки на державному рівні почали вирішуватися набагато раніше, ніж питання захисту від природно-техногенних надзвичайних ситуацій.

Одночасно слід відзначити відсутність матеріалів, що вказують на формування єдиних систем нагляду (наприклад, пожежного, у сфері захисту населення і територій від НС, а також у сфері ДО, як в Україні).

3. Метою проведення аудиту пожежної безпеки є ефективне проведення заходів з перевірки відповідності систем забезпечення пожежної безпеки об'єктів (територій, будівель, споруд, транспортних засобів, технологічних установок і обладнання) і організаційно-технічних заходів в галузі пожежної безпеки встановленим вимогам або перевірка відповідності розрахункового значення пожежного ризику допустимому значенню.

4. Методи перевірки відповідності діючих систем забезпечення пожежної безпеки об'єктів та організаційно-технічних заходів в галузі пожежної безпеки встановленим вимогам в різних країнах історично формувалися по-різному і єдиного підходу в цьому питанні не проглядається.

Те ж слід відзначити і в частині методів оцінки пожежного ризику в різних країнах: ці системи сформувалися по-різному, уніфікації не спостерігається. Разом з тим, слід зазначити відпрацювання механізмів і процедур використовуваних методик оцінки ризиків та високий ступінь довіри до використовуваних методиками.

5. Аналіз зарубіжних матеріалів не виявив прямого зв'язку аудиту пожежної безпеки та страхування пожежних ризиків, під якими в першу чергу розуміється майнове страхування максимально можливого збитку від пожежі, мінімізація якого для страхувальника послаблює спонукальний мотив до страхування і знижує розмір страхових тарифів, що не вигідно страхової організації.

Результати пожежного аудиту не використовуються для актуарних розрахунків при проведенні майнового страхування (від пожежі), так як не містять відомостей про максимально можливий збиток і ймовірності його настання - ці відомості не є результатом аудиту.

Аудит пожежної безпеки для цілей страхування може знадобитися для визначення максимального можливого (потенційного) збитку від пожежі при існуючому рівні пожежної безпеки об'єкта страхування.

В цілому можна зробити висновок, що може бути реалізований механізм використання страхування, підтриманого даними аудиту пожежної безпеки, для цілей забезпечення пожежної безпеки. Така реалізація може бути здійснена за допомогою відповідного коректування страхових тарифів залежно від наявності засобів забезпечення пожежної безпеки у страхувальника, а також за рахунок участі страхових організацій в реалізації превентивних заходів у галузі забезпечення пожежної безпеки. Таким чином, може бути запущений спонукальний механізм підвищення рівня пожежної безпеки об'єктів страхування, в основі якого лежить зниження збитку від пожежі.

5.2. пропозиції (тут все про Рашку, воно тобі нахуя?)

На основі висновків, зроблених за результатами аналізу зібраних матеріалів про функціонування зарубіжних систем аудиту безпеки, доцільно реалізувати наступні пропозиції з обліку зарубіжного досвіду в ході розробки нормативно-правової та методичної бази аудиту безпеки при створенні в Україні системи незалежної оцінки ризиків у галузі пожежної безпеки, цивільної оборони та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру:

1. Враховуючи, що в Парашці створена єдина система наглядів в галузі пожежної безпеки, захист населення від природно-техногенних НС та цивільної оборони, кожна сфера наглядової діяльності повинна регулюватися відповідним технічним регламентом, який передбачає можливість здійснення нагляду як в формі державного нагляду, так і у формі незалежного аудиту безпеки.

2. Для кожної з перерахованих вище сфер наглядової діяльності слід розробити, в установленому порядку затвердити і ввести в дію Положення про незалежну оцінку ризиків у даній сфері.

Дані положення повинні регламентувати такі основні питання:

- Склад і цілі функціонування системи незалежної оцінки ризику в конкретній сфері наглядової діяльності;

- Порядок проведення перевірки відповідності систем забезпечення безпеки об'єктів захисту, організаційно-технічних заходів в області безпеки встановленим вимогам або перевірка відповідності розрахункового значення ризику допустимому значенню;

- Права, обов'язки та відповідальність учасників системи незалежної оцінки ризику;

- Нормативно-методичні документи з проведення незалежної оцінки ризику;

- Атестація експертів та акредитація експертних організацій з проведення незалежної оцінки ризику, забезпечення їх незалежності та економічної відповідальності.