Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

40

.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
150.02 Кб
Скачать

 

9. алежно від способу (методики проведення) навчальні диктанти підрозділяються на попереджувальні й пояснювальні. Якщо спочатку робиться усний аналіз тексту, що диктується, чи практикуються інші форми, щоб попередити неправильне виконання учнями певного завдання, не допустити помилок, то такі диктанти називаються попереджувальними. Попередження помилок може бути лише усним, але з цією метою можна використовувати також таблиці, класну дошку, друкований текст (для зорового сприйманна) тощо. За даною ознакою слід розрізняти слухові і зорово-слухові попереджувальні диктанти. Так зване коментоване письмо часто розглядають як окремий вид вправ, що знаходиться між попредужвальними і пояснювальними диктантами, оскільки пояснення тексту, що диктується здійснюється у процесі його написання, проте беручи до уваги, що коментування має на меті все ж попередити появу помилок на письмі, то "коментований диктант" на цій підставі слід розглядати як один з різновидів попереджувального.

52. ворчим слід вважати такий диктант під час написання якого учні вносять певні, визначені вчителем, зміни в продиктований (а не створений дітьми) текст. Цей вид вправ поєднує в собі вироблення навичок орфографії та пунктуації з розвитком мовлення, виконанням стилістичних завдань. Ця форма роботи вимагає від учнів більшої уваги, ініціативи, творчого мислення, ніж під час написання текстуальних диктантів. У методичній літературі до творчих диктантів відносять досить різноманітні за своїм характером, спрямуванням, способом виконання види письмових вправ: придумування учнями прикладів (слів, речень) на правило, яке вивчається або повторюється; складання речень чи навіть зв'язної розповіді за поданими словами; поширення тексту; творчі роботи за картиною та інше. При визначенні кола вправ, які можна зарахувати до класу творчих диктантів, слід, звичайно, брати до уваги основні ознаки диктанту й виходити з них. Ні складання речень або зв'язного тексту за поданими вчителем словами, ні тим більше компонування власних слів і речень на певне правило нема підстав зараховувати до диктантів, хай навіть творчих. Навчальний творчий диктант може проводитися як пояснювальний або попереджувальний, з використанням наочних засобів або без них. Найпоширенішими його різновидами є: 1) розширення, доповнення тексту; 2) зміна в продиктованому тексті граматичних форм; 3) заміна одних слів і словосполучень іншими. Розширення, доповнення тексту. Особливість цього різновиду творчого диктанту полягає в тому, що учні за завданням учителя вводять у продиктований текст самостійно дібрані слова, словосполучення. Такі вправи використовуються під час вивчення орфографії, пунктуації, морфології, синтаксису, на уроках розвитку мовлення й стилістики. Можливі різні способи й методичні прийоми проведення таких диктантів. Потрібно брати до уваги попередні навички учнів, а також матеріал, який вони вивчають. Так, якщо аналогічні вправи не виконувалися раніше, то на перших порах слід працювати колективно: вчитель читає речення. Учні аналізують його, вказують, які слова можна ввести, і тільки після цього записують у свої зошити найбільш вдалий варіант. Часом варто почати цю роботу навіть з творчого переписування, для чого загадуємо учням переписати підготовлений відповідним чином текст, замість крапок вставляючи потрібні за змістом слова (або слова, виписані окремо в кінці вправи). Наступний етап — усна колективна робота подібного типу, і далі вже можна переходити до творчих диктантів, коли кожен учень вносить самостійно дібрані елементи, доповнення за визначеним завданням. Проте часто такі елементи вчитель може давати сам, записавши їх на дошці. Ось приклад творчого диктанту з самостійним доповненням тексту, який проводився під час вивчення теми «Прикметник». Учитель читає текст, потім диктує його для запису, пропускаючи прикметники (у дужках). Учні записують текст, додаючи прикметники, які б більш точно характеризували той чи інший предмет.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]