Тема: Спілкування і спільна діяльність дошкільника з ровесниками

Мета: Познайомити студентів з формами спілкування дошкільників з однолітками. Сформувати уявлення про вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника, а також вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.

План:

1. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником.

2. Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника.

3. Форми спілкування дошкільників з однолітками.

4. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини. Конфлікти між дітьми і їх причини.

Література:

1. Дитяча психологія, Р.В. Павелків, О.П. Цигикало К. «Академвидав» 2008р., с. 216– 218.

2. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: Навч.пос.- К.: Центр учбової літератури, 2007, с.45-49

3. Мухіна В.С. «Дитяча психологія». - М.: Просвещение, 1985

1. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником

У системі взаємовідносин дитини з оточуючими можна виділити дві, важливі у виховному плані лінії: дитина-дорослий, дитина-дитина.

Взаємовідносини дитина-дорослий мають провідне значення, виступають першоосновою всіх видів ставлення дитини до дійсності й джерелом її психічного розвитку.

Дорослий — носій зразків, норм, правил, прийнятих у суспільстві, його позиція характеризується словами: «старший, знаючий, авторитетний, вміючий». З віком у дитини виникають і чим­ далі посилюються потреби у самостійності, творчості, самопізнанні, реалізувати які вона прагне з ровесником як з рівним собі партнером.

Спілкування дошкільників з однолітками багато в чому відрізняється від спілкування з дорослими. Воно емоційно яскравіше, розкутіше, сповнене фантазії, навіть багатше лексично, супроводжується різними інтонаціями, вигуками, кривляннями, сміхом тощо. У таких контактах відсутні суворі норми і правила, способи поведінки, яких вони змушені дотримуватися під час спілкування з дорослими.

У контактах з товаришами їхні ініціативні висловлювання переважають над висловлюваннями-відповідями, оскільки дитині важливіше висловитися самій, ніж когось вислухати. А тому бесіда з однолітками рідко вдається дошкільникам, бо кожний говорить про своє, не вислуховуючи співрозмовника, перебиваючи його.

Спрямовані на однолітків дії дошкільника різноманітні за метою і функціями. Спілкуючись з товаришами, він намагається керувати їхніми діями, контролювати їх, робити зауваження, навчати, демонструвати свої здібності і вміння, нав'язувати власний зразок поведінки, діяльності, порівнювати їх із собою.

На думку М.І. Лісіної, спілкування дитини з дорослим та з ровесником — різновиди єдиної комунікативної діяльності. Ці різновиди об'єднує предмет діяльності — інша людина, партнер дитини по спілкуванню, а також — продукт, яким виступає самопізнання й самооцінка через пізнання й оцінку партнера (і партнером).

Водночас дослідники спілкування між ровесниками у дошкільному віці А. Г. Рузська, Л.М. Царегородцева, Л.Н. Галігузова, Н.І. Ганошенко, О.О. Смірнова, Д.Б. Годовікова, Н.Н. Авдєєва та ін. підкреслюють специфічну роль у загальному психічному розвиткові дитини її спілкування з однолітками порівняно із спілкуванням із дорослими. Контакти з однолітками відзначаються невимушеним і розкутим характером, яскравим емоційним забарвленням. Водночас ці контакти значно поступаються сфері спілкування з дорослими своєю змістовністю та глибиною особистісних відносин. На думку колективу психологів під керівництвом А. Г. Рузської, у спілкуванні з ровесником створюються умови, що забезпечують дитині самопізнання й самооцінку у тих видах діяльності, що відбуваються спільно з ровесником. Спілкування з рівним за статусом партнером створює сприятливі умови вільного виявлення творчих потенцій дитини в умовах відсутності обмежувальних настанов та контролю дорослих. Спілкування з ровесником стимулює розвиток ініціативності дошкільників.

Інші дослідники звертають увагу на те, що у товаристві ровесників відбувається взаємовплив, а у спілкуванні з дорослим останній підпорядковує собі дитину, яка виступає виконавцем (К. Вокслер). Дошкільники рідше виявляють альтруїстичну поведінку щодо дорослого, менш агресивні та менш наполегливі у спробах спілкуватися з ним; а вимоги та протидію частіше адресують ровесникам (Р. Краснор, Б.Л. Вайтинг). Дослідження Є.В. Субботського свідчать, що ровесник сприяє формуванню критичного ставлення. Такої ж думки дотримується Г. А. Цукерман.

У лабораторії дошкільного виховання Інституту психології ім. Г.С. Костюка у 80-х роках було проведено низку досліджень взаємин дошкільників, які показали їх необхідність при формуванні позитивної спрямованості на іншу людину, у розвитку гуманних почуттів та навичок гуманної поведінки (В.К. Котирло, С.Є. Кулачківська, С.О. Ладивір, Ю.О. Приходько).

Таким чином, спілкування з дорослим виступає важливим, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку особистості дошкільника. На його основі повинні розвиватися взаємовідносини дитини з ровесниками, які є необхідною умовою її готовності до шкільного навчання.