2.1.2. Створення планово – висотного обґрунтування
Мережі планового знімального обґрунтування повинні задовольняти двом основним умовам:
1) густота й розташування пунктів обґрунтування повинні відповідати вимогам, що випливають із їх призначення; якщо ці пункти призначають бути основою для топографічних зйомок, то їх густота залежить від методу зйомки, її масштабу й вказується в інструкції; якщо знімальне обґрунтування розбудовується для розв'язання інженерно – геодезичних завдань, то розташування й густота пунктів підкоряються умовам найкращого розв'язку цих завдань;
2) точність визначення положення пунктів знімального обґрунтування (або яких небудь інших його елементів) повинна відповідати умовам, що випливають із суті завдання, у зв'язку з виконанням якої здійснюється розвиток мережі.
Звичайно при створенні знімального обґрунтування виникає запитання: яка повинна бути максимальна довжина теодолітного ходу, щоб похибка у положенні пункту ходу в найбільш слабкому місці не перевищувала заданої величини? Якщо хід опирається на дві вихідні сторони, то з найбільшою похибкою визначається пункт, розташований у середині ходу. Зажадаємо, щоб абсолютна похибка у положенні цього пункту на плані не перевищувала точності графічної побудови, тобто була не більш 0,2 мм на плані в заданому масштабі. Тому що після зрівнювання ходу ця похибка зменшиться вдвічі [3], то в даному ході можна допустити нев'язку
f = 2 · 0,2 мм = 0,4 мм, що відповідає на місцевості f =0,4мм · М,
де М –
знаменник чисельного масштабу плану.
З формули відносної нев'язки [3]:
маємо Р = 4MN·10 - 4 м. Дана формула служить
для визначення максимальної довжини
ходу, прокладеного між вихідними пунктами
для заданих масштабу плану й гранично
припустимої відносної нев'язки
.
Так, для плану масштабу 1:2000 і
=
,
одержимо
Р = 4· 2000 · 2000-4 = 1600м.
Рисунок 1 - Схема зйомочного обґрунтування
Вимірювання кутів і довжин ліній в теодолітних ходах
Вимірювання
сторін теодолітних ходів виконується
за допомогою сталевої стрічки, але може
виконуватися віддалеміром, дозволяючи
отримати результат з точністю
.
Вимірювання кутів між сторонами
теодолітних ходів виконують способом
повного прийому, при цьому можна
вимірювати як праві, так і ліві по ходу
руху кути. Дані вимірювання кутів і
ліній заносять у спеціальний польовий
журнал.
Таблиця 3 - Журнал вимірювання горизонтальних кутів та довжин ліній замкненого теодолітного ходу
|
№ станції |
№ точок спостер. |
Відліки |
Значення кута |
Середнє значення кута |
Довжини ліній | |||
|
° |
' |
° |
|
' |
° |
м | ||
|
1 |
6 |
96 |
56.0 |
|
|
|
|
1 - 2 |
|
2 |
0 |
02.2 |
|
|
|
|
185.42 | |
|
6 |
276 |
44.8 |
|
|
|
|
185.5 | |
|
2 |
179 |
51.0 |
|
|
|
|
| |
|
2 |
1 |
149 |
15.8 |
|
|
|
|
2 - 3 |
|
3 |
10 |
18.0 |
|
|
|
|
184.32 | |
|
1 |
329 |
28.5 |
|
|
|
|
184.38 | |
|
3 |
190 |
30.8 |
|
|
|
|
| |
|
3 |
2 |
182 |
34.5 |
|
|
|
|
3 – 4 |
|
4 |
59 |
38.0 |
|
|
|
|
168.05 | |
|
2 |
2 |
03.0 |
|
|
|
|
168.01 | |
|
4 |
239 |
06.5 |
|
|
|
|
| |
|
4 |
3 |
19 |
11.2 |
|
|
|
|
4 – 5 |
|
5 |
289 |
10.2 |
|
|
|
|
178.98 | |
|
3 |
299 |
32.5 |
|
|
|
|
179.02 | |
|
5 |
209 |
31.5 |
|
|
|
|
| |
|
5 |
4 |
218 |
52.8 |
|
|
|
|
5 – 6 |
|
6 |
30 |
05.0 |
|
|
|
|
155.95 | |
|
4 |
38 |
52.5 |
|
|
|
|
155.90 | |
|
6 |
210 |
04.6 |
|
|
|
|
| |
|
6 |
5 |
44 |
24.0 |
|
|
|
|
6 – 1 |
|
1 |
322 |
02.5 |
|
|
|
|
266.22 | |
|
5 |
224 |
48.5 |
|
|
|
|
266.32 | |
|
1 |
142 |
27.0 |
|
|
|
|
| |
Таблиця 4 - Журнал вимірювання горизонтальних кутів та довжин ліній діагонального теодолітного ходу
|
№ станції |
№ точок спостер. |
Відліки |
Значення кута |
Середнє значення кута |
Довжини ліній | |||
|
° |
' |
° |
' |
' |
° |
м | ||
|
2 |
1 |
180 |
35.2 |
|
|
|
|
2 - 7 |
|
7 |
0 |
57.8 |
|
|
|
|
91.18 | |
|
1 |
93 |
37.0 |
|
|
|
|
91.22 | |
|
7 |
273 |
59.5 |
|
|
|
|
| |
|
7 |
2 |
195 |
05.8 |
|
|
|
|
2 - 3 |
|
8 |
15 |
15.2 |
|
|
|
|
| |
|
2 |
30 |
27.0 |
|
|
|
|
95.01 | |
|
8 |
210 |
37.2 |
|
|
|
|
| |
|
8 |
7 |
225 |
37.5 |
|
|
|
|
7 - 8 |
|
5 |
46 |
38.0 |
|
|
|
|
| |
|
7 |
45 |
38.0 |
|
|
|
|
94.39 | |
|
5 |
226 |
38.5 |
|
|
|
|
| |
|
5 |
8 |
174 |
50.5 |
|
|
|
|
5 – 8 |
|
6 |
354 |
45.0 |
|
|
|
|
85.20 | |
|
8 |
65 |
41.0 |
|
|
|
|
85.50 | |
|
6 |
245 |
35.5 |
|
|
|
|
| |
Таблиця 5 - Журнал технічного нівелювання точок замкненого ходу
|
№ станції |
Номера точок |
Відліки по рейці |
Перевищення, h (мм) |
Позначки Н, м | |||
|
задній |
передній |
Обчисл. |
середні |
Виправл. | |||
|
|
Рп 21 |
0106 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
4888 |
|
|
|
|
|
|
|
т. 1 |
|
2892 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7879 |
|
|
|
|
|
|
т. 1 |
0266 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
5048 |
|
|
|
|
|
|
|
Х1 |
|
2794 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7581 |
|
|
|
|
|
|
Х1 |
0203 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
4991 |
|
|
|
|
|
|
|
т. 2 |
|
2895 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7677 |
|
|
|
|
|
|
т. 2 |
2939 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
7726 |
|
|
|
|
|
|
|
т. 3 |
|
0081 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4864 |
|
|
|
|
|
|
т. 3 |
1651 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
6434 |
|
|
|
|
|
|
|
Х2 |
|
0422 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5207 |
|
|
|
|
Продовження таблиці 5.
|
|
Х2 |
2699 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
7481 |
|
|
|
|
|
|
|
т. 4 |
|
0484 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5272 |
|
|
|
|
|
|
т. 4 |
0399 |
|
|
|
|
|
|
7 |
|
5183 |
|
|
|
|
|
|
|
т. 5 |
|
2887 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7675 |
|
|
|
|
|
|
т. 5 |
2529 |
|
|
|
|
|
|
8 |
|
7310 |
|
|
|
|
|
|
|
Х3 |
|
0914 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5702 |
|
|
|
|
|
|
Х3 |
2481 |
|
|
|
|
|
|
9 |
|
7262 |
|
|
|
|
|
|
|
т. 6 |
|
1099 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5887 |
|
|
|
|
|
|
т. 6 |
2931 |
|
|
|
|
|
|
10 |
|
7718 |
|
|
|
|
|
|
|
Рп22 |
|
0078 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4861 |
|
|
|
|
Σзад. Σпер. Σh Σh
Таблиця 6 - Відомість ув’язки перевищень і обчислення висот точок діагонального ходу
|
№ станцій |
Номери точок |
Перевищення, h (м) |
Висоти, Н, м | |||
|
прямі |
зворотні |
середні |
Виправл. | |||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|