А. Державін;

Л. Берг.

187. Найбільша плодючість у риб:

літофільної групи;

остракофільної групи;

+ пелагофільної групи;

літофільної групи.

188. Найменша плодючість у риб:

літофільної групи;

+ остракофільної групи;

пелагофільної групи;

літофільної групи.

189. У молоді риб швидкість росту в порівнянні з особинами старших вікових груп:

+ більша;

менша;

залежно від виду;

на одному рівні.

190. Каратиноїдні пігменти ікри риб:

регулюють вміст білку та вологи в ікринці;

+ забезпечують забарвлення ікри;

мають здатність поглинати кисень з води;

визначають розміри ікринок.

191. Екологічна група риб, у яких ікра забарвлена найменш інтенсивно:

літофіти;

фітофіли;

+ пелагофіли;

псамофіли.

192. Розмір ікринок у риб одного виду:

однаковий;

різний;

+ залежить від віку та розміру самок;

залежить від інтенсивності пігментації.

193. Фактори, які можуть викликати значну асинхронність у розвитку ооцитів на ранніх етапах у одночаснонерестуючих риб:

достатнє забезпечення кормом;

+ які знижують інтенсивність обміну в організмі риб;

які активізують інтенсивність обміну в організмі риб;

наявність хижих риб.

194. Висока плодючість у риб зумовлена:

анатомічною будовою статевих залоз;

+ високим показником загибелі ембріонів;

особливостями нерестових субстратів та гідрохімічного режиму;

необхідністю підтримувати чисельність виду.

195. Використання статевих продуктів декількох самців за умови штучного запліднення ікри зумовлене:

значною загибеллю сперматозоїдів у процесі запліднення;

більшим виходом личинок під час поліспермного запліднення;

+ вибірковістю запліднення ікринок сперматозоїдами;

поліпшенням якості генетичної інформації.

196. Стимулювання дозрівання статевих продуктів у плідників риб здійснюють наступними методами:

+ фізіологічним, еколого-фізіологічним, екологічним;

мокрим;

еколого-фізіологічним;

напівсухим;

екологічним.

197. Інтенсивність кольору ікринок залежить від:

концентрації у воді біогенів;

вмісту білка;

солоності;

+  інтенсивності процесів дихання, що впливають на кількість каротиноїдних пігментів в ікринці.

198. Способи штучного запліднення ікри риб:

вологий спосіб;

+ сухий, мокрий та напівсухий способи;

мокрий спосіб;

напівсухий спосіб;

напіввологий спосіб.

199. Способи штучного запліднення ікри риб, які займають провідне місце в практиці риборозведення лососевих, коропових, осетрових:

+ сухий та напівсухий способи;

мокрий спосіб;

напівсухий спосіб;

вологий спосіб.

200. Ікра риб в умовах несприятливого кисневого режиму, порівняно за умовою достатнього вмісту кисню, містить каратиноїдів:

+ більше;

менше;

таку ж кількість.

зовсім не містить.

201. Екологічна група риб, оболонки ікринок якої мають утворення у вигляді ворсинок, що сприяє більшій клейкості та більш міцному прикріпленню до субстрату:

остракофіли;

+ фітофіли;

пелагофіли;

літофіли.

202. У порційно нерестових риб асинхронність розвитку овоцитів це:

патологічне порушення процесу овогенезу;

+ звичайне явище, обумовлене генетично;

явище, викликане зниженням активності фізіологічних процесів;

явище, що залежить від рівня інтенсифікаційних заходів.

203. Найскладніша будова оболонки ікри у риб:

+ осетрових;

коропових;

пелагічних;

аборигенних.

204. Zona radiate – це:

тонкий, желеподібний внутрішній шар ікринки;

+  радіально посмугована оболонка, пронизана радіальними канальцями з мікроворсинками;

пристосування ікринок у вигляді виростів;

 оболонка, яка здійснює постачання речовин овоциту із зовнішнього середовища;

латинська назва ікринки.

205. Основне співвідношення білку, жиру та води в ікринці риб:

білку – 10%, жиру – більше у два рази, води – 70%;

білку – 65%, жиру – 10%, води – 25%;

+ білку – 25%, жиру – менше у два рази, води – 60%;

білку – 25%, жиру – 40%, води –35%.

206. Характерні ознаки, що відповідають періодам життєвого циклу риб:

ювенільний період – сповільнення росту;

личинковий період – ендогенне живлення;

+ ембріональний період – ендогенне живлення;

ембріональний період – екзогенне живлення.

207. Із настанням статевої зрілості темп росту у риб:

прискорюється;

залишається без змін;

+ уповільнюється;

ріст зупиняється.

208. Якість потомства у моноциклічних риб є кращою:

від молодих самок та самців;

із кожним послідуючим нерестом поліпшується;

від середньовікових самок та самців;

+ від самок та самців із більшою масою.

209. Витрати корму на одиницю приросту залежить від:

гідрологічного режиму, внутрішньо популяційної диференціації риб;

+  виду риби, її віку, фізіологічного стану, температури води, техніки годівлі;

умов нересту, способу запліднення та інкубації ікри;

температури води, техніки годівлі.

210. Для стимуляції дозрівання статевих продуктів фізіологічним методом найчастіше використовують гіпофіз:

щуки, окуня;

плітки, краснопірки;

+ ляща, сазана, коропа;

сома, лина, плоскирки.

211. Гонадотропний гормон гіпофізу для стимуляції дозрівання статевих продуктів вводять плідникам риб:

в основу черепа;

у черевну порожнину;

+ у спинний м'яз передньої частини тіла нижче спинного плавця;

у ділянку хвостового стебла.

212. Доза гонадотропного гормону, що вводиться самцям риб, у порівнянні із самками:

більша в 4 рази;

більша в 2 рази;

+ менша в 2 рази;

однакова.

213. В осетрових під час стимуляції дозрівання статевих продуктів позитивна реакція спостерігається тільки за умови введення їм гіпофізів:

коропа чи сазана;

тільки взятих від риб з родини лососевих;

+ ляща чи взятих від риб з родини осетрових;

судака чи сазана.

214. Для розвитку ембріонів яких риб світло впливає згубно, що потребує його затемнення під час інкубації:

+ лососевих;

білого амура;

коропа;

усіх названих риб під час заводського відтворення.

215. Із підвищенням температури у межах оптимальної розвиток ембріонів:

уповільнюється;

+ прискорюється;

залишається без змін;

припиняється.

216. Активність сперми риб довше зберігається:

за кімнатної температури;

+ чим краща її якість;

від молодих плідників;

у термостаті за температури 37⁰С.

217. Заплідна здатність сперми, відібраної від різних плідників риб:

однакова;

+ залежить від концентрації сперматозоїдів, їх активності;

вища під час коливального та зигзагоподібного руху сперматозоїдів;

нижча під час коливального руху сперматозоїдів.

218. Чинники, що впливають на процеси розвитку ікри у природних умовах:

природна кормова база водойм;

температура;

наявність біологічно подібних видів;

+ насичення киснем, течія, температура.

219. Введення гормону гіпофіза риб чи його штучних замінників плідникам риб становить суть:

екологічного методу стимулювання дозрівання їх статевих продуктів;

сухого методу запліднення ікри;

+ фізіологічного методу стимулювання дозрівання їх статевих продуктів;

нересту.

220. Основне завдання під час штучного запліднення ікри:

забезпечити значні темпи розвитку ембріонів;

підвищити якість статевих продуктів;

+  створити умови, що забезпечують проникнення сперматозоїда в яйцеклітину;

забезпечити гормональну стимуляцію дозрівання статевих продуктів.

221. За вторинними статевими ознаками визначають:

якість годівлі;

+ стать, елітність плідників;

умови вирощування;

елітність плідників.

222. Спосіб запліднення ікри, запропонований С. Якобі одержав назву:

сухого;

+ мокрого;

вологого;

напівсухого.

223. Стимуляція дозрівання плідників під час штучного риборозведення за рахунок максимального наближення до нерестової ситуації у природних умовах – це:

фізіологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

+ екологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

еколого-фізіологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

метод розроблений Гербильським М.Л.

224. Заготовлені гіпофізи зберігаються у:

+ сухих герметично закритих пробірках;

пробірках із сухим ацетоном;

вологих приміщеннях;

холодильних камерах.

225. Гонадотропний гормон знаходиться у:

гонадах риб;

+ гіпофізі;

сім’яниках;

яєчниках.

226. Під гніздом у стаді коропа під час відтворення природним шляхом розуміють:

+ одну самку і двох самців висаджених на нерест;

одного самця і двох самок висаджених на нерест;

кількість гнізд відповідає кількості самок-плідників;

пара плідників, висаджених на нерест.

227. Співвідношення плідників (самки : самці) під час природного нересту коропа:

1 : 1;

+ 1 : 2;

1 : 0,6;

1 : 3.

228. Статево-вікова група коропа, яка у весняний період має "шлюбне вбрання":

+ самці;

самки;

спочатку самці, а пізніше і самки;

самці і самки;

плідники коропа не мають "шлюбного вбрання".